Наставництво і адаптації, які допомагають дійти до результату
2 Липня 2026
Поширити:
Це третій матеріал із циклу «Позитивні практики інклюзивності профосвіти» — історій про те, як практичні рішення в закладах професійної освіти знімають бар’єри в навчанні та допомагають людям рухатися до самостійності.
Інклюзивна професійна освіта часто тримається на простій речі — наставництві. Коли поруч є викладач, який не відмахнеться від труднощів, а допоможе знайти рішення, навчання стає реальним і дає результат.
Саме такі приклади ми збираємо й поширюємо в межах проєкту «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю», який є частиною Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, щоб працюючі рішення ставали системними, а не поодинокими.
Полтава: як викладачка допомагає зробити крок уперед
Лілія Шкреба з 2017 року працює у Полтавському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості майстринею виробничого навчання та викладачкою. Вона має досвід роботи зі здобувачами освіти з різними потребами та пройшла навчання з інклюзії та психосоціальної підтримки в межах проєкту «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю».
Свій підхід Лілія пояснює просто: важливо не «вимагати однаково», а підбирати шлях, який працює саме для цієї людини — і в теорії, і в практиці. Її особистий досвід теж вплинув на це: «Маю сусідів — нечуючих людей. Зрозуміла, як важливо використовувати альтернативні способи спілкування… Дуже жалкую, що не володію жестовою мовою».
Лілія каже, що в роботі її рятують два принципи: емпатія («поставити себе на місце людини») і практика («як саме виконати операцію, крок за кроком»). «Для мене навчання — це можливість. Одразу думаю, як я можу це застосувати на практиці», — додає вона.
Саме ці принципи стали ключовими, коли до Центру прийшла Олена з мрією навчитися шити.
Історія Олени: шиття — крок за кроком із підтримкою наставника
Нещодавно до Центру прийшла Олена з мрією навчитися шити. Вона має протез руки, який не рухається. На старті це виглядало дуже складно, але викладачка разом з Оленою почала підбирати рішення під конкретні операції.
«Очі бояться, мозок ставить перешкоду — ні, це неможливо. Але важливо спробувати», — пояснює Лілія.
Щоб Олена могла виконувати завдання самостійно, у навчанні застосували практичні адаптації:
для операції зборки (рюша), яка зазвичай потребує двох рук, використали спеціальну лапку для зборки — і Олена змогла виконувати операцію самостійно;
замість важкої у користуванні праски придбали ручну парову праску зі стійкою для одягу — тепер Олена може прасувати однією рукою.
Під час навчання були моменти втоми й зневіри. «Іноді Олена говорить: “Ні, не можу“. Але я підтримую її: “Дивися, все виходить”. Така підтримка дуже важлива», — каже викладачка.
«Коли у неї труднощі, я намагаюся поставити себе на місце Олени і знайти практичні шляхи виконання конкретної технологічної операції», — додає Лілія.
«Для нас ключове — щоб здобувач освіти не залишався сам на сам із труднощами». Наставництво й правильні інструменти допомагають довести навчання до результату», — коментують в адміністрації ЗПО.
Результат: завдяки наставництву й точним адаптаціям Олена вже виконує частину ключових операцій самостійно — і це повертає впевненість рухатися далі в навчанні та професії.
Що саме спрацювало в цьому кейсі
Наставництво: підтримка в «точках зневіри» і рух малими кроками.
Точні інструменти під конкретні операції: рішення «тут і зараз», які знімають бар’єр у навчанні.
Фокус на самостійність: адаптації підібрані так, щоб Олена могла виконувати операції самостійно.
Цей кейс підготовлено як доказовий приклад ефективних рішень командою проєкту «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю», що впроваджується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) спільно з Christoffel-Blindenmission Christian Blind Mission e.V. (CBM) за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL)
Ірина – молода мама з Полтавщини, яка виховує двох дітей: старшій дитині два з половиною роки, молодшій нещодавно виповнилося три місяці. Зараз жінка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, відновлюється після пологів і водночас відвідує реабілітаційний центр. Ірина та її чоловік – військові. Обоє розпочали службу у 2017 році, а після початку повномасштабного вторгнення […]
Що робить громадську організацію стійкою? Нові проєкти, сильна команда чи достатнє фінансування? Насправді все починається значно раніше — з розуміння власної місії, спільних цінностей і правил, за якими працює організація. Саме про це йшлося під час вебінару «Розбудова ефективної організації: роль місії, візії та організаційних політик», який Національна Асамблея людей з інвалідністю України провела для […]
29-річна Лідія проживає разом із батьком Юрієм Миколайовичем та 86-річною бабусею у Чернівецькій громаді. Родина щодня підтримує жінку та допомагає їй отримувати необхідне лікування. Лідія має дитячий церебральний параліч (ДЦП) і потребує постійної підтримки. Останніми роками стан її здоров’я погіршився. Через значне збільшення маси тіла у Лідії розвинувся переддіабетний стан, який потребує постійного медичного спостереження, […]
Публікуємо презентацію Ірини Куриленко — медичної директорки з оцінювання функціонування стану особи Університетської клініки Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Матеріал підготовлено для вебінару, проведеного Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України в межах проєкту «Реабілітація в Україні» (Rehab4U). У презентації покрокові роз’яснення, як формується індивідуальна програма реабілітації (ІПР), — документ, від якого безпосередньо […]
Понад півтора року діє нова система оцінювання повсякденного функціонування людини. Однак у людей з інвалідністю та фахівців, які їх супроводжують, і досі залишається чимало запитань щодо її застосування. Як формується індивідуальна програма реабілітації? Хто ухвалює рішення? Які права має людина під час оцінювання та як діяти запотреби оскаржити рекомендації? Саме цим питанням був присвячений вебінар […]
У межах проєкту «Здоров’я жінки» команда проєкту в громадах постійно спілкується з жінками з інвалідністю та їхніми родинами. Кожна така розмова допомагає краще зрозуміти, з якими бар’єрами вони стикаються щодня і чому своєчасна цільова грошова підтримка може стати для них справді важливою. У Чернівецькій громаді проживають пані Наталія та її донька Леся. Жінки звикли самостійно […]