Дмитро Васильович втратив слух ще в дитинстві і звик жити у тиші. Протягом життя лікарі рекомендували йому слуховий апарат, але вартість такого пристрою була занадто високою.
Незважаючи на труднощі у спілкуванні, чоловік працював трактористом та водієм, забезпечував родину та виховував разом із дружиною двох доньок. Але через втрату слуху йому завжди було складно взаємодіяти з оточенням: він не чув власного голосу, не був упевнений, як звучить його мова, і через це соромився говорити.
Коли він дізнався про можливість отримати слуховий апарат безкоштовно, спочатку не вірив, що таке можливо. Але все одно подав заявку на отримання.
Майже в 60 років Дмитро Васильович отримав свій перший слуховий апарат. Проста річ багато змінила в житті чоловіка. Тепер він може чути голоси своїх дітей та дружини, йому стало легше спілкуватися з колегами та знайомими, чоловік більше не соромиться говорити, бо чує власний голос, відчуває впевненість у собі і став більш відкритим до оточуючих.
«Ще рік тому я відчував обмеження, які не дозволяли мені жити повноцінно – спілкуватися, не соромитися, чути голос своїх дітей. А тепер це моя реальність. Це найбільший подарунок, який я міг отримати», – ділиться своїми враженнями Дмитро Васильович.
Асистивні технології – це не просто технічні пристрої. Вони допомагають людям залишатися активними, самостійними та незалежними. Історія Дмитра Васильовича – лише одна з багатьох, яка показує, що інклюзивність – це про рівні можливості для кожного.
Інші мешканці Сторожинецької громади також отримали необхідні асистивні технології від проєкту “Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для внутрішньопереміщених осіб (ВПО), репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні”. Його реалізовує Національна Асамблея людей з інвалідністю України за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO), CBM та EDF.
Тонометри, інгалятори, слухові апарати – усі ці пристрої не лише полегшують повсякденне життя, а й роблять його якіснішим, дозволяють краще піклуватися про здоров’я, бути активними та незалежними.
Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка проєкту
17-річний син Богдан з народження має тяжку форму ДЦП. Хлопець потребує постійного догляду, і не лише сил і турботи з боку близьких, а й спеціалізованих засобів догляду, які відповідають його потребам. Коли Богдан був ще маленьким, родина мала змогу отримати крісло колісне в межах державних програм. Але з роками технічний засіб зношувався, а потреба залишалась. […]
Для Поліни 12-річної дівчинки з села Бугаївка на Полтавщині, дорога до школи — це щоденний виклик довжиною майже в 10 кілометрів. Проживаючи разом із татом у віддаленому селі, вона щодня долає цю відстань, щоб навчатися, спілкуватися з друзями і відкривати світ. Через відсутність громадського транспорту та поганий стан дороги, що фактично непридатна для проїзду, батько […]
Проєкт “Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для ВПО, репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні” продовжує свою важливу місію, надаючи допомогу тим, хто цього найбільше потребує. Історія пані Наталі: новий шлях до самостійності Пані Наталя нещодавно переїхала до Опішнянської громади, де тепер мешкає у великій родині свого брата, де виховуються дві племінниці-підлітки. Жінка мріяла […]
Пані Тетяна є однією з тих, хто був змушений покинути рідне місто Краматорськ, Донецької області, через повномасштабне вторгнення в Україну. У червні 2024 року вона евакуювалася до Дніпра, залишивши своє житло на околиці міста, де умови життя стали нестерпними. Попри це, жінка не хотіла покидати свою домівку до останнього. З початком війни Тетяна продовжувала жити […]
Українська 
English