Адресна допомога людям з інвалідністю та літнім людям в Опішнянській громаді

Люди з інвалідністю та літні люди є однією з найуразливіших груп суспільства і в мирний час, і тим більше під час війни. Ліки, засоби пересування, доступ до соціальних послуг чи просто продукти харчування можуть бути недоступними для них. В умовах зростання цін, руйнування інфраструктури та обмежених соціальних гарантій багато хто з літніх людей  змушені обирати між найнеобхіднішим.

Пані Світлана та її брат мають інвалідність з дитинства. Вони живуть разом і отримують мінімальні пенсії, яких ледве вистачає на базові речі. Щомісяця Світлана змушена робити вибір, як витратити кошти, що обрати:  ліки чи  їжу. Обидва варіанти важливі, але пенсії не вистачить на обидві витрати 

У відповідь на ці виклики Національна асамблея людей з інвалідністю України разом з Європейським форумом з питань інвалідності (EDF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO) та CBM (Християнської місії незрячих) реалізує проєкт«Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для внутрішньо переміщених осіб, репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні». В межах проєкту надається адресна грошова допомога тим, хто цього найбільше потребує.

Коли Світлана отримала фінансову допомогу, вона змогла вперше за тривалий час і закупити продукти на зиму і придбати необхідні ліки. Це стало великим полегшенням для родини. 

Пані Ірина мешкає у віддаленому селі Опішнянської громади, жінка стала маломобільною через хворобу.  Вона  мріяла, що колись знову зможе бувати на вулиці та займатись справами по господарству. Нещодавно пані Ірина отримала крісло колісне, яке значно полегшило для неї питання мобільності. Тож цього літа жінка вже допомагала доньці готувати закрутки на зиму, щодня буває на вулиці і дуже тішиться тому, що знову має змогу спілкуватись з сусідами. 

Адресна допомога дає людям вибір. Вона поважає їхнє право вирішувати, що саме їм потрібно. Це не просто роздача ресурсів — це визнання їхньої гідності.

Проєкти, що передбачають універсальні набори товарів чи послуг, часто не враховують індивідуальних потреб. Наприклад, одній людині потрібні ліки, іншій — продукти або пальне на зиму, а хтось потребує крісло колісне чи слуховий апарат. Однакова допомога для всіх рідко стає ефективною.

Натомість адресна і грошова допомога гнучкі — люди самі розподіляють кошти, знаючи свої потреби краще, ніж будь-хто. Таким чином підтримка стає цільовою, а не символічною. А людина отримує повагу, а не нав’язані кимось рішення. До того ж грошова допомога завжди працює не тільки на користь конкретної людини, а і конкретної громади. Адже місцевий бізнес теж виграє, коли кошти витрачаються в громадах, підтримуючи локальну економіку.

Адресна грошова допомога — це не просто про фінанси або асистивні технології. Це про можливість жити гідно, зберігати автономію і відчувати себе частиною суспільства. В умовах війни це важливо як ніколи. Адже в по-справжньому інклюзивному суспільстві ніхто не відчуває себе ізольованим або забутим. 

Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка проєкту