45-річна Світлана, втратила зір через ускладнення після перенесеного в дитинстві менінгіту. Вона живе з мамою у квартирі на другому поверсі, що вже саме по собі створює бар’єри у пересуванні та доступі до соціальних послуг. Незважаючи на це, жінка намагається залишатися активною: користується аудіокнигами, стежить за подіями в країні та підтримує соціальні зв’язки, активно спілкуючись з друзями.
Цього року Світлана отримала фінансову допомогу від Національної асамблеї людей з інвалідністю України в межах міжнародного проєкту «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для ВПО, репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні», який реалізується в партнерстві з Європейським форумом з питань інвалідності (EDF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO) та CBM (Християнської місії незрячих).
Отримана підтримка дозволила Світлані придбати необхідні ліки та побутові речі. У цьому випадку адресна допомога виступає не лише як тимчасове фінансове рішення, а як інструмент зміцнення соціальної автономії людини з інвалідністю.
Приклад Світлани демонструє ефективність персоналізованого підходу у гуманітарних проєктах. На відміну від стандартних пакетів допомоги, фінансова адресна підтримка враховує індивідуальні потреби отримувача, що підвищує її соціально-економічну результативність.
Водночас історія Світлани говорить і про складні системні виклики. Архітектурна недоступність житла, відсутність адаптованого громадського простору та обмежений доступ до інформації залишаються ключовими бар’єрами для людей з порушеннями зору. Це підкреслює необхідність інтегрованих рішень, у яких адресна фінансова допомога поєднується з розвитком доступної інфраструктури, соціального супроводу та інклюзивних сервісів на місцевому рівні.
Адресна допомога — це не лише підтримка конкретної людини, а й елемент довгострокової стратегії підвищення інклюзивності громад. Її ефективність зростає тоді, коли вона поєднується з розвитком соціальних партнерств і підходом, заснованим на правах людини.
Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка проєкту