Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з нагоди Міжнародного дня боротьби за права людей з інвалідністю

Ми, Громадська спілка «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» та інші громадські організації осіб з інвалідністю, в Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю звертаємо увагу суспільства та держави на погіршення ситуації з дотриманням прав і соціальною та правовою захищеністю українців з інвалідністю.

За 10 років чинності для України Конвенції про права осіб з інвалідністю далеко не все вдалося реалізувати і громадяни з інвалідністю всі ці роки продовжували відчувати на собі негативний вплив різноманітних бар’єрів та дискримінації. Однак почала прослідковуватися і позитивна динаміка у сфері прав людей з інвалідністю, яка давала надію на значимі зрушення у великій справі забезпечення для них рівних прав і можливостей.

Ми свідомі, що страшна руйнівна і вбивча російська агресія проти України є головним чинником погіршення соціального стану і дотримання прав людей з інвалідністю, які в цій війні виявилися найбільш незахищеними.

Ось чому за обмежених ресурсів держави гостро стоїть питання адекватної ефективної та справедливої політики стосовно людей з інвалідністю. У зв’язку з цим ще більш значимим стає партнерство державних інституцій з громадськими організаціями людей з інвалідністю у формуванні та реалізації політики щодо цих людей. Відомий принцип, закладений у зміст Конвенції про права осіб з інвалідністю – «Не робіть для нас без нас!» – як ніколи на часі!

Натомість, починаючи з другої половини першого року війни, в Україні розгорнуто реформи та реалізуються кроки в соціально-правовій сфері, які подекуди більше схожі на шкідництво.

Сьогодні загал людей з інвалідністю особливо вражає значний регрес у визнанні державою громадських об’єднань осіб з інвалідністю повноправними незалежними партнерами в розв’язанні їхніх проблем.

Як на всеукраїнському, так і на місцевому рівнях ухвалюються рішення, що обмежують (звужують) і порушують права осіб з інвалідністю. Це відбувається саме тоді, коли через війну з’являються тисячі тисяч героїчних захисників та захисниць держави і цивільно постраждалих людей, які отримали або ще отримають інвалідність внаслідок російської агресії.

І тому в цей день ми ЗВЕРТАЄМО УВАГУ на  конкретні неприпустимі реформи та кроки державних інституцій, що започатковані та реалізуються в Україні:

1. Законом України від 27 липня 2022 р. № 2466-IX фактично розпочато приватизацію всіх державних підприємств, що займаються виробництвом протезів та інших допоміжних засобів реабілітації, тоді як сьогодні таких засобів та протезування особливо потребують і українські воїни, і цивільні постраждалі.
2. Виведено із системи державного соціального захисту єдину в Україні унікальну науково-дослідну установу з питань протезування, протезобудування та відновлення працездатності «УкрНДІпротезування» і клінічні санаторії. Замість того, щоб розвивати зазначені соціальні інституції під час війни для подальшої реабілітації військових та цивільного населення, прийнято абсолютно антисоціальне рішення.
3. Мінсоцполітики розпочато процес переведення на самофінансування державних центрів комплексної реабілітації осіб з інвалідністю шляхом їх перетворення в некомерційні підприємства. У результаті замість комплексу реабілітаційних заходів для людей з інвалідністю такі заклади сфокусовують свою діяльність лише на медичній реабілітаційній допомозі, що оплачується НСЗУ.
4. Законом України від 21 вересня 2022 р. № 2620-IX зруйновано державну систему соціального захисту людей з інвалідністю, постраждалих на виробництві. Відповідно вже п’ятий місяць поспіль тисячі таких людей позбавлені лікарських засобів; виробів медичного призначення; виплат на спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, додаткове харчування; санаторно-курортного лікування; забезпечення протезуванням і допоміжними засобами реабілітації та інших соціальних гарантій.
5. Законом України від 21 вересня 2022 р. № 2620-IX скасовано з 1 січня 2023 . правову норму, яка передбачала пільги з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності для працюючих на підприємствах УТОГ і УТОС осіб з інвалідністю.
6. Припинено за поданням Мінсоцполітики фінансування первинного та складного протезування людей з інвалідністю в стаціонарах протезних підприємств та клініці Українського науково-дослідного інституту «УкрНДІпротезування».
7. Скасовано за поданням Мінсоцполітики фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію осіб з інвалідністю.
8. Ліквідовано саме під час війни фінансову підтримку громадських організацій осіб з інвалідністю, які в цей надскладний час щоденно допомагають людям з інвалідністю долати наслідки російської воєнної агресії.
9. Внесено у Верховну Раду України законопроект (реєстр. № 8084 від 28 вересня 2022 р.), яким скасовується всеукраїнський статус громадських об’єднань, які представляють людей з інвалідністю на національному рівні. У доповнення до цього Міністерка соціальної політики О.Жолнович нівелює статус громадських об’єднань осіб з інвалідністю всупереч Конвенції про права осіб з інвалідністю, публічно заявляючи, що вона не знає, що таке громадські організації осіб з інвалідністю.
10. Ліквідовано за рішенням Міністра соціальної політики О.Жолнович уперше в історії діяльності очолюваного нею Міністерства структурний підрозділ, який профільно займався розв’язанням проблем людей з інвалідністю. Тобто, під час війни, коли відбулося різке зростання чисельності осіб з інвалідністю і критично загострились їх проблеми, ліквідовано інституційно структурний напрям у головному соціальному міністерстві держави.
11. Розроблено за участю Мінсоцполітики та цинічно проштовхується деструктивний, антисоціальний, протиправний і непрофесійний проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» (реєстр. № 5344-д від 18 листопада 2022 р.), яким у порушення статті 22 Конституції України та всупереч Конвенції про права осіб з інвалідністю і Європейській стратегії прав людей з інвалідністю на 2021-2030 роки та національному законодавству ганебно обмежуються права громадських об’єднань осіб з інвалідністю і гарантії для людей з інвалідністю.
12. Керівництво Мінсоцполітики настільки вмотивовано на відсторонення і знищення співпраці з громадськими об’єднаннями людей з інвалідністю, що навіть не дочекавшись прийняття законопроєкту 5344-Д, внесло на розгляд Уряду проєкт постанови Кабінету Міністрів України щодо скасування чинної вимоги стосовно обов’язкового погодження проєктів актів з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.

Важливо зазначити, що головна відповідальність у зазначених та інших антисоціальних, протиправних законодавчих ініціативах належить Голові Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галині Третьяковій і Міністерці соціальної політики України Оксані Жолнович.

Ми усвідомлюємо складну економічну, соціально-політичну ситуацію в країні, пов’язану з зовнішньою агресією росії, та необхідність захисту української держави, а також те, що це ускладнює забезпечення повною мірою прав і соціальної захищеності осіб з інвалідністю.

Водночас КОНСТАТУЄМО, що сьогодні люди з інвалідністю:

• отримують мізерні пенсії та допомоги здебільшого в розмірі 50-75 євро (наявність інвалідності фактично дорівнює зубожінню);
• не мають належного доступу до медичних, освітніх, реабілітаційних і соціальних послуг, а також до праці;
• роками чекають гарантовані їм законами вироби медичного призначення, лікарські засоби тощо;
• не мають змоги вийти на вулицю, відвідати заклади громадського та цивільного призначення, їздити громадським транспортом, ховатися від обстрілів в укриттях.

Враховуючи зазначене та положення Конституції України, законів України, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і з метою забезпечення прав, свобод та гідності людей з інвалідністю України:

ЗАКЛИКАЄМО Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України та інші інституції влади:

1. Забезпечити прийняття рішень із тим, щоб саме люди з інвалідністю були учасниками відповідного процесу та перебували в центрі змін як лідери, партнери та активісти; не підтримувати проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» (реєстр. № 5344-д від 18 листопада 2022 р. у редакції від 23 березня 2023 року).
2. Не допускати дискримінації за ознакою інвалідності, усунути перепони та бар’єри, які заважають повній і ефективній участі людей з інвалідністю в житті суспільства нарівні з іншими, їх доступу до об’єктів фізичного оточення, послуг і товарів.
3. Забезпечити, щоб особи з інвалідністю могли брати ефективну й усебічну участь у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, зокрема мали право та можливість голосувати й бути обраними, а також щоб із ними погоджувалися проєкті рішень, які прямо чи опосередковано їх стосуються.
4. Не підтримувати проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій» (реєстр. № 8084 від 28 вересня 2022 р.) у частині скасування всеукраїнського статусу громадських об’єднань, вилучення понять “громадська спілка” й ототожнення понять “громадське об’єднання” та “громадська організація”.
5. Відновити гарантії та права для осіб з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання в обсягах і за змістом, що діяли до 1 січня 2023 р., які знищені Законом №2620.
6. Не звужувати обсяг та зміст гарантій і прав осіб з інвалідністю.
7. Не допустити прийняття постанови Кабінету Міністрів України щодо скасування вимоги стосовно обов’язкового погодження проєктів актів з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.
8. Забезпечити використання коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної та іншої допомоги з урахуванням потреб осіб з інвалідністю відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю.
9. Запровадити інституційну підтримку для громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

ПРОСИМО ЗРОЗУМІТИ, що люди з інвалідністю ПРАГНУТЬ повноцінного життя в нашій державі, яку ми разом повинні зробити цивілізованою європейською країною миру, благополуччя та достатку, де всі громадяни суспільства мають рівні права і рівні можливості!

За дорученням 104 громадських організацій осіб з інвалідністю