Новина для призовників. Міністр оборони Саламатин заявив: випускників шкіл навесні не братимуть на термінову військову службу. Причина – щоб не обмежувати права абітурієнтів на здобуття вищої освіти. Адже навчання в школах закінчиться раніше від звичайного, у травні – через єврочемпіонат. Водночас переймаються, як потрапити на Євро-2012, фани з обмеженими можливостями. Україні виділено на облаштування вісімсот тисяч євро. Стадіони мають ліфти і пандуси, одначе дістатися їх вулицями Києва – на інвалідному візкові зась.

Іван і Юля – затяті вболівальники «Динамо». Сьогодні їдуть купувати квитки на наступний матч – на своїх візках. Стають на першому ж перехресті

Руслан згодився допомогти друзям, бо розуміє: інакше просто не дістануться кас стадіону. Дорогою Іван втомлюється й зупиняється на каву. Це теж нелегко.

Улітку на Євро лише до Києва планують приїхати кілька тисяч чужоземних інвалідів. Як сприймуть українську гостинність, Іванові навіть лячно думати. Не знають цього й європейські футбольні функціонери. Якщо стадіони будують, то інфраструктура біля них – непристосована для людей на візках. Щоби справу виправити, направили до України приблизно вісімсот тисяч євро. Уже нині на ці гроші виховують волонтерів, які складатимуть мапу доступності громадських місць. Там буде намальовано – де проїхати можна, а куди – сунутися не варто. Керівник національної асамблеї інвалідів показує указ президента й кабміну, в якому розписано, як належить пристосовуватися місце для людей із особливими потребами.

Валерій Сушкевич, голова Національної асамблеї інвалідів України:

За 5-бальною оцінкою моя оцінка – 3 з плюсом. Кладеться асфальт, робиться бордюрний камінь, ну слухайте, ну кладете ви камінь – опустіть його. Є ж уже постанова, є указ президента. Ну, кладуть борюрний камінь отакої висоти. Чому? Біля стадіону, біля вокзалу, біля аеровокзалу?

А ще гроші витратять на заохочення власників ресторанів будувати пандуси самотужки. Всім, хто відгукнеться, даватимуть подяки і невелику грошову компенсацію.

Свою дещицю в поліпшення життя інвалідів унесли київські урядники – закупили нові автобуси з пандусами. В такий транспорт сісти легше, але для цього водій повинен вийти і власноруч витягнути пандуса.

Юля тестувала нові автобуси. Каже: схожі їздять Києвом уже кілька років, тільки водії не люблять тих пандусів опускати.

Юлія Козлюк, інвалідка:

Є пандуси у цих автобусах, але їх чогось ніхто не спускає і не допомагає людині заїхати. Якщо водії не будуть проінструктовані допомагати заїжджати нам, то проблема не вирішиться.

Водій автобуса Олександр від нового обов’язку не в захваті

Олександр,водій автобуса:

Приходится самому его опускать.Это, конечно, неудобно. Попадались инвалиды более шустрые, что запрыгивали сами. Подъезжаем близко к бордюру, чтобы с бордюра они заезжали.

Тим часом Іван і Юля і далі дістаються стадіону.

За півгодини Іван із Юлею таки додираються до «Олімпійського», але там їх чекало ще одне розчарування.

Юлія Козлюк, інвалідка:

Да, ви бачите. Все, далі ми не можемо заїхати, все. Каса там, ми – тут.

А відтак головний футбольний єврівець України Маркіян Лубківський каже: клопіт не тільки в грошах для пандусів.

Маркіян Лубківський, директор турніру УЄФА Євро-2012 в Україні:

В загребі на парковці для інвалідів стоїть знак, простий і красномовний: «Ти забрав моє місце, чи ти готовий забрати мою інвалідність?». В цьому є своя філософія. Потрібно міняти нашу філософію.

СТБ