Люди з інвалідністю під час війни стикаються з безліччю проблем, намагаючись захистити себе та своїх близьких. Міжнародне гуманітарне право, угоди у сфері прав людини, ратифіковані Україною, національне законодавство вимагають від держави забезпечення захисту всього населення, в тому числі осіб з інвалідністю, на всіх етапах «циклу збройного конфлікту».
Національна Асамблея людей з інвалідністю України впродовж багатьох років займається імплементацією в українське законодавство, політику статті 11 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, розуміючи всю важливість забезпечення захисту і безпеки осіб з інвалідністю під час воєн, надзвичайних гуманітарних ситуацій.
Ці методичні рекомендації зосередженні на питаннях обладнання бомбосховищ, у тому числі для осіб з інвалідністю, в будинках, місцях масового перебування людей.
Аналіз чинного законодавства й будівельних норм стандартів, опитування людей з інвалідністю, жінок, які виховують дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, доводять невідповідність наявних бомбосховищ у різних областях України сучасним вимогам за такими показниками:
Метою розробки цих методичних рекомендацій є узагальнення досвіду та надання пропозицій щодо забезпечення захисту в умовах сьогодення маломобільних груп населення й, зокрема, осіб з інвалідністю.
Під час розробки рекомендацій були враховані чинні законодавчо-нормативні акти щодо захисту цивільного населення, ДБН В 2.2.40 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», а також досвід різних країн світу щодо проєктування й облаштування окремих приміщень і спеціальних споруд для забезпечення захисту населення.
*********
Ця публікація розроблена Всеукраїнським громадським об’єднанням «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» в рамках проєкту «Реагування та відновлення з урахуванням потреб людей з інвалідністю під керівництвом та за координації організацій осіб з інвалідністю», який фінансується Європейським форумом інвалідності та Християнською місією незрячих (СBM).