Допомога дарує радість. Історія пані Алли

Спілкування з людьми дарує різні емоції та враження. Теплий післясмак  залишився після розмови з житомирянкою Аллою. Зустріч з нею була невипадковою, адже Алла Владиславівна отримала допомогу в рамках проєкту «Покращення реабілітаційних послуг в системі охорони здоров’я». Його втілює у життя Національна Асамблеєя людей з інвалідністю України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Momentum Wheels for Humanity.

Жінка народилась у родині чуючих батьків, внаслідок хвороби в шість років втратила можливість чути. Говорить трошки, нерозбірливо, слова потрібно вгадувати, тому для спілкування жінка використовує жестову мову. Опанувала її в спеціальних навчальних закладах. Спочатку була школа у Троянові, згодом продовжила навчання у Березівський спеціальній загальноосвітній школі-інтернат для дітей зі зниженим слухом. В інтернаті їй надівали на вушка спеціальні навушники, бо був невеликий відсоток залишку слуху, таким чином навчали розмовляти.

Анна Владиславівна народила та виростила двох синів. Хлопці народились чуючими, однак мамі було складно з ними розмовляти і вона навчила їх жестової мови. Нині вони гарно нею володіють. Піднімала дітей сама, бо з чоловіком розлучилась. Молодший син, Вадим, нині на війні. Він в березні 2022 року пішов добровольцем і за весь цей час жодного разу не був вдома, не міг обійняти рідних. Старший син розлучений, має двох дітей, зараз допомагає матері.

Нині Алла працює прибиральницею-двірником. Жінка сумно хитає головою, бо має всього 0.25 ставки. Грошей на життя не вистачає, бо зарплата і пенсія дуже маленькі, платити за комірне потрібно. Витрати йдуть виключно на саме необхідне. Звичайно, що за таких умов допомога є дуже важливою.

«Я отримала Сертифікат АТБ на тисячу гривень, – розповідає пані Алла, її переповнюють радісні емоції. – Мені так приємно було отримати цю допомогу! Несла додому в дві руки (при цих словах жінка влаштувала цілу пантоміму: як навантажила повні торби і йде, розставивши руки та перевалюючись з боку в бік). Важко було нести, але ж так приємно! Головне – була можливість купити харчі за цей Сертифікат. Зараз розкажу, що купила: курятину різну, консерви, олію. Таке, що рідко могла собі дозволити. Я так захопилась шопінгом, що доклала своїх сто шістдесят п’ять гривень, бо у захваті перебрала товару, а вертати нічого не хотіла. Дуже добре скупилась, хороша допомога. Знаєте, життя у нас таке складне і хочеться ще сертифікат, – доповнила пані Алла.

Спілкування з Аллою Владиславівною було емоційним, веселим та теплим. Можливо, вплинув її досвід акторки. Жінка є активною учасницею «Народного театру», де вона читає вірші і співає пісні мовою жестів. Ви таке бачили? Приїздіть у Житомир і побачите!

***********

Ця ініціатива стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку згідно з угодою про співпрацю з Partnerships Plus під номером 7200AA18CA00032, яка фінансується з 28 вересня 2018 року, та реалізується Інститутом досліджень і навчання JSI у відповідності до угоди під номером PP-EI-001 з Momentum Wheels for Humanity.  Зміст є відповідальністю Національної Асамблеї людей з інвалідністю України і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду Сполучених Штатів.