Захист, доступність, відповідальність: учасники тренінгу НАІУ опанували сучасні підходи до інвалідності
9 Лютого 2026
Поширити:
У Києві завершився дводенний офлайн-тренінг «Посилення компетентностей членів ГО в питаннях захисту», що його організувала Національна Асамблея людей з інвалідністю України в межах проєкту «Разом у дії: підвищення потенціалу громадянського суспільства в адвокатуванні прав осіб з інвалідністю» у співпраці з Ресурсним центром недержавних організацій за фінансування Гуманітарного фонду для України (ГФУ/UHF).
Захід було проведено для представників громадських організацій із низки східних та південних регіонів України, наближених до територій бойових дій. Він поєднав вивчення теорії із обговоренням практичних кейсів, що, на думку учасників тренінгу, дозволило їм підвищити власну кваліфікацію у питаннях захисту та активніше впроваджувати отримані знання у своїй щоденній діяльності.
Головною ж метою тренінгу стало підвищення обізнаності представників громадських організацій щодо правозахисного підходу у роботі з людьми з інвалідністю, формування спільного розуміння принципів інклюзії та доступності, а також розвиток навичок із запобігання порушенням прав людини у гуманітарній та соціальній діяльності. Розглянули й питання інклюзивного гуманітарного реагування, доступності, нових підходів до інвалідності, впровадження політики убезпечення та механізмів підзвітності й зворотного зв’язку.
Під час першої сесії тренерка Лариса Байда зосередила увагу на сучасному визначенні інвалідності відповідно до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Вона ж пояснила еволюцію поняття інвалідності — від медичної та благодійної моделей до соціальної та правової. Учасникам нагадали, що інвалідність — це не лише стан здоров’я, а результат взаємодії людини з бар’єрами у середовищі, поведінці та інституційних практиках.
Окрему увагу було приділено концепції різноманітності та інклюзії, правильному використанню термінології та подоланню стереотипів. У форматі обговорення учасники аналізували, які саме бар’єри — фізичні, комунікаційні, ставлення чи інституційні — заважають людям з інвалідністю бути повноцінно залученими до гуманітарного реагування, та шукали практичні рішення для їх усунення.
Ще одна сесія була присвячена забезпеченню доступності гуманітарних послуг, інфраструктури та комунікації. Важлива теза, яку озвучила спікерка: жодна людина не може реалізувати свої права без доступу до них. Учасникам представили інструменти оцінки доступності, зокрема аудити, опитування, моніторинг і плани подолання бар’єрів.
Важливим блоком стала тема універсального дизайну — підходу, що передбачає створення середовищ, послуг і програм, зручних для максимально широкого кола людей без необхідності додаткових адаптацій. Було детально розглянуто сім принципів універсального дизайну та наведено практичні приклади їх застосування у гуманітарній та соціальній сферах.
Окремий модуль тренінгу був присвячений політиці убезпечення, (сейфгардингу). Учасники ознайомилися із цим поняттям як системою заходів, спрямованих на захист дітей та дорослих із груп ризику від будь-яких форм шкоди, зокрема сексуальної експлуатації, насильства, домагань і зневаги.
Слухачам навели приклади забороненої поведінки, включно з прикладами реальних ситуацій, які допомогли учасникам краще зрозуміти межі професійної етики та відповідальності. Було наголошено на принципі нульової толерантності до порушень, обов’язку повідомляти про підозри чи інциденти, а також на важливості конфіденційності та підходу, орієнтованого на постраждалих.
Розглянули також механізми збору зворотного зв’язку та роботи зі скаргами. Учасникам представили різні канали подання звернень: анонімні гарячі лінії, онлайн-форми, фізичні скриньки тощо. Особливий акцент було зроблено на доступності цих механізмів для людей з інвалідністю та необхідності реагування на звернення прозоро й відповідально.
«Наш обов’язок — повідомляти. Хто? Персонал, волонтери, партнери. Що? Будь-які занепокоєння щодо завдання шкоди. Коли? Одразу і негайно. Як? Через встановлені канали», – наголосила тренерка Вікторія Рева.
Тренер і координатор проєкту «Разом у дії» Юрій Васильченко наголосив на чотирьох обов’язкових вимогах Міжвідомчого постійного комітету (IASC): залучення осіб з інвалідністю, усунення бар’єрів, розширення їхніх прав та можливостей, а також збір дезагрегованих даних. Було також детально розкрито основні засади комунікації: звертатися безпосередньо до людини з інвалідністю, а не до її супроводжуючого, завжди отримувати дозвіл перед діями, надавати саме ту допомогу, про яку просять, і не нав’язувати іншу.
За його словами, організатори старалися побудувати свою роботу так, щоби тренінг став майданчиком для обміну досвідом, фахової дискусії та практичного навчання. І це завдання було виконано! «Нам вдалося донести до учасників думку, що інклюзія, доступність та убезпечення — це не додаткові опції, а базові принципи роботи організацій, які прагнуть діяти відповідально, етично та відповідно до стандартів прав людини», – констатував Юрій Васильченко.
Учасники заходу високо оцінили його організацію, фаховість у виборі матеріалу та його подачі. «Дякуємо за чудовий захід, професійність, організацію, душевний прийом», – поділилася своїми емоціями Анастасія Івлева. «Тренінг став для мене не просто корисною подією, він був по-справжньому наповнюючим, живим і дуже практичним досвідом. Я познайомилась із надзвичайно цікавими та натхненними людьми, і це вже само по собі — величезний ресурс. Усе було якісно, тепло та по-людськи затишно. Навіть у простих моментах — увага, турбота й атмосфера, в якій хотілося перебувати», – констатувала Олена Грюкова.
Що потрібно, щоб ветеран, ветеранка або людина з інвалідністю могла не просто вступити до закладу професійної освіти, а здобути професію, пройти практичну підготовку та знайти роботу? Фізична доступність — лише частина відповіді. Не менш важливі підготовлені викладачі та майстри виробничого навчання, доступні навчальні матеріали, можливість адаптувати освітній процес, підтримка під час навчання та готовність закладу […]
Коли щоденні справи пов’язані з постійними поїздками та пересуванням на значні відстані, можливість залишатися мобільною напряму впливає на те, наскільки людина може самостійно планувати своє життя. Для двох мешканок Чутівської громади це питання особливо практичне. Обидві жінки живуть у приватному секторі, займаються домашнім господарством, працюють на городі та мають спільне захоплення — вирощують квіти. У […]
Війна спричинила безпрецедентне зростання кількості людей із сенсорними порушеннями внаслідок бойових травм. Втрата зору та/ або слуху, особливо у поєднанні з іншими бойовими ураженнями, належить до найбільш дезорієнтуючих і складних для відновлення травм, адже потребує тривалої комплексної реабілітації, що охоплює медичний, психологічний, освітньо-професійний та соціальний компоненти.
Ресурсний центр Національної Асамблеї людей з інвалідністю України підготував черговий огляд законодавчих новацій, важливих для людей з інвалідністю, їхніх сімей, а також ветеранок і ветеранів. Серед основних тем липня і серпня — медична допомога й протезування, посилення соціальних гарантій, безпечна евакуація, підтримка у професійній освіті та доступність банківських послуг. 19 серпня Верховна Рада України ухвалила […]
Запрошуємо долучатися до прямої трансляції та разом підбити підсумки роботи, яка об’єднала заклади професійної освіти, експертів і партнерів навколо спільної мети — зробити професійну освіту в Україні доступнішою та інклюзивнішою. Сьогодні говоримо про результати проєкту, практичний досвід закладів професійної освіти, підготовлені ресурси та рішення, які можуть працювати й після завершення проєкту. Запрошуємо долучитися до розмови […]
У 2026 році ветерани війни та інші визначені законодавством категорії громадян мають отримати разову грошову виплату до Дня Незалежності України. Більшості одержувачів гроші нарахують автоматично. Якщо людина набула відповідного статусу до 24 серпня, але станом на 1 жовтня виплату не отримала, вона може звернутися із заявою до Пенсійного фонду України. Повний перелік категорій, які мають […]