Відновлення, підтримка і сила спільноти: лідери НАІУ взяли участь у психологічно-реабілітаційному таборі

Іноді для того, щоб продовжувати підтримувати інших, людині самій потрібен простір для відновлення. Особливо це важливо для лідерів громадських організацій, які щодня працюють із людьми, реагують на складні ситуації, допомагають громадам і часто тримають на собі багато відповідальності.

15–19 червня 2026 року у Західному реабілітаційно-спортивному центрі  у селі Яворів Львівської області відбувся психологічно-реабілітаційний табір для лідерів та активістів Національної Асамблеї людей з інвалідністю України.

Захід пройшов у межах проєкту «Зміцнення потенціалу Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, її членських і партнерських організацій», який реалізується НАІУ за підтримки Організації людей з інвалідністю Данії (DPOD).

Учасниками табору стали лідери та активісти громадських організацій людей з інвалідністю — членів НАІУ. Для багатьох із них щоденна робота пов’язана з адвокацією прав, підтримкою людей у складних життєвих обставинах, комунікацією з громадами та пошуком рішень там, де система ще не встигає працювати належним чином.

Саме тому центральною темою табору стало відновлення внутрішнього ресурсу.

«Коли людина багато допомагає іншим, дуже важливо, щоб вона мала простір для власного відновлення. Стрес, втома, емоційне вигорання — це не слабкість, а сигнал, що ресурс потребує підтримки. Наше завдання — навчитися вчасно це помічати і мати прості інструменти самодопомоги», — зазначила психологиня Олена Шевчук.

Програма табору поєднала психологічні сесії, фізичну активність, відпочинок і неформальне спілкування. Учасники говорили про стрес, емоційне вигорання, хронічне напруження, сімейні кризи, конфлікти та організацію власного часу. Окрема увага була приділена практичним інструментам самодопомоги та підтримки інших людей.

Психологічні сесії проводила психологиня Олена Шевчук. Разом з учасниками вона розбирала, як розпізнавати стрес, що відбувається з психікою під час тривалого навантаження, як запобігати вигоранню та як будувати більш спокійну і конструктивну комунікацію в роботі та особистому житті.

Для учасників важливим було не лише почути фахову інформацію, а й побачити, що їхні переживання знайомі іншим.

«Для мене цей табір став можливістю зупинитися і видихнути. У щоденній роботі ми часто думаємо про потреби інших людей, але рідко питаємо себе, чи маємо сили продовжувати. Тут було відчуття, що тебе розуміють», — поділився Олег Кречун, учасник табору з Миколаєва.

Фізичний компонент програми включав гімнастику на свіжому повітрі з ерготерапевткою Тетяною Гридасовою, відвідування басейну, соляної кімнати, прогулянки та гру в бочу. Такий формат дав змогу поєднати навчання з відновленням, рухом і перебуванням у безпечному середовищі.

Не менш важливою частиною табору стало живе спілкування між представниками організацій з різних регіонів. Учасники обмінювалися досвідом, говорили про виклики у своїх громадах, ділилися практиками роботи та підтримували одне одного.

«Ми багато говоримо про стійкість громад, але стійкість починається з людей. Такі зустрічі допомагають відчути: ми не самі у своїй роботі. Є спільнота, підтримка і розуміння, куди рухатися далі», — зазначила Олена Цигаль, учасниця табору з Казанки Миколаївської області.

Психологічно-реабілітаційний табір став не лише навчальним заходом, а й простором довіри, відновлення та професійного посилення. Учасники отримали практичні інструменти, які можуть використовувати у власному житті, роботі своїх організацій і подальшій підтримці людей у громадах.

Такі заходи є важливою інвестицією у стійкість громадського руху людей з інвалідністю. Адже сильні організації починаються з людей, які мають ресурс діяти, підтримувати інших і продовжувати роботу навіть у складних умовах.