Від навчання до змін: результати проєкту з інклюзивної професійної освіти
31 Серпня 2026
Поширити:
Що потрібно, щоб ветеран, ветеранка або людина з інвалідністю могла не просто вступити до закладу професійної освіти, а здобути професію, пройти практичну підготовку та знайти роботу?
Фізична доступність — лише частина відповіді. Не менш важливі підготовлені викладачі та майстри виробничого навчання, доступні навчальні матеріали, можливість адаптувати освітній процес, підтримка під час навчання та готовність закладу шукати рішення разом із людиною.
Саме над цим протягом проєкту «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю» спільно працювали Національна Асамблея людей з інвалідністю України (НАІУ) та міжнародна організація Christoffel-Blindenmission Christian Blind Mission e.V. (CBM) разом із закладами професійної освіти та експертами. Проєкт реалізовувався в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery.
27 серпня 2026 року партнери, експерти та представники закладів професійної освіти зібралися на фінальному заході, щоб підбити підсумки проєкту, обговорити напрацьований досвід та визначити, як створені рішення можуть працювати далі.
За цифрами — велика спільна робота закладів професійної освіти, педагогів, експертів та партнерів:
40 закладів професійної освіти були охоплені активностями проєкту;
19 закладів долучилися до поглибленої роботи;
понад 100 фахівців пройшли навчання з питань інклюзивної професійної освіти;
18 закладів взяли участь у супервізійній підтримці;
31 фахівець отримав сертифікат тренера та може передавати знання далі;
розроблено комплекс практичних, навчальних та методичних матеріалів для закладів професійної освіти.
Спочатку — зрозуміти потреби
Робота розпочалася не з готових рішень, а з вивчення реальних потреб закладів професійної освіти та їхніх команд. Оцінювання допомогло побачити не лише рівень обізнаності з питань інклюзії, а й практичні труднощі, з якими фахівці стикаються у щоденній роботі.
Серед тем, які потребували особливої уваги, — розуміння інвалідності та інклюзії, універсальний дизайн, адаптація освітнього процесу, доступна комунікація, педагогічна підтримка, а також взаємодія з ветеранами та ветеранками, людьми з інвалідністю та іншими здобувачами освіти, які можуть потребувати додаткової підтримки.
Результати оцінювання стали основою для навчальної програми, подальшої роботи з командами закладів та розроблення практичних матеріалів проєкту.
Навчальна частина проєкту стала значно більшою, ніж серія тренінгів. Це був послідовний шлях від розуміння принципів інклюзії до пошуку конкретних рішень для власних закладів.
Навчання проходили у Львові та Києві. До них долучалися команди закладів професійної освіти з різних регіонів України — керівники та представники адміністрацій, викладачі, майстри виробничого навчання. Загалом навчанням було охоплено 100 представників 19 закладів професійної освіти.
Учасники аналізували весь маршрут здобувача освіти — від першого звернення та вступу до навчання, виробничої практики і працевлаштування. Разом шукали відповіді на практичні питання: як адаптувати навчальний матеріал, організувати необхідний супровід, зробити простір та інформацію доступнішими, підготувати педагогічну команду до роботи з різними потребами та вибудувати співпрацю з роботодавцями.
Окремі навчання були присвячені інклюзивній комунікації та вступній кампанії, цифровій доступності, діям у кризових ситуаціях, взаємодії з ветеранами та ветеранками. Так інклюзія розглядалася не як окрема тема, а як частина всієї роботи закладу.
Важливим результатом стала і зміна професійного погляду самих учасників. Під час супервізій педагоги розповідали, що почали помічати бар’єри, на які раніше не звертали уваги: у навчальних матеріалах, презентаціях, сайтах, комунікації та організації освітнього процесу.
Одна з учасниць розповіла, як після навчання до закладу прийшов абітурієнт з інвалідністю. Цього разу вона вже не відчувала ніяковості й не намагалася проявляти надмірну опіку — спілкувалася з ним як з рівним. Її короткий підсумок — «Зараз у мене виросли крила» — добре передає те, що важко виміряти лише кількістю проведених тренінгів: упевненість фахівця у власних діях.
Зміни проявилися і в конкретних речах. Учасники почали переглядати власні презентації та навчальні матеріали, уважніше ставитися до способів подання інформації, перевіряти доступність сайтів. У деяких закладах почали формувати внутрішні команди з питань інклюзії та проводити обговорення з колегами.
Наступним етапом стали супервізії, під час яких фахівці поверталися до експертів із реальними ситуаціями зі своїх закладів, обговорювали складні випадки та разом шукали рішення.
Саме ця послідовність: навчитися → спробувати у своєму закладі → обговорити досвід → скоригувати підхід → передати знання іншим — стала однією із сильних сторін проєкту.
Наступним кроком стала підготовка фахівців, які зможуть передавати отримані знання колегам та підтримувати розвиток інклюзивних підходів у закладах професійної освіти.
3–5 червня у Києві відбувся тренінг для тренерів з інклюзивної професійної освіти, який об’єднав представників 14 закладів. Учасники вже не лише навчалися самі, а й відпрацьовували, як навчати інших: проводили фрагменти занять, працювали з групою, вчилися структурувати матеріал і доступно пояснювати складні теми.
За результатами навчання 31 фахівець отримав сертифікат тренера з інклюзивної професійної освіти.
Підготовлені тренери можуть навчати колег і допомагати командам знаходити рішення для забезпечення для людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок рівного доступу до професійної освіти. Так досвід проєкту може поширюватися далі — вже силами професійної освітянської спільноти.
Одним із ключових результатів проєкту стала ресурсна база для закладів професійної освіти — матеріали, які можна використовувати і після його завершення.
Шість модулів охоплюють ключові питання, з якими стикаються команди закладів: від розуміння інвалідності, універсального дизайну та інклюзивної політики до організації навчання, підтримки під час виробничої практики та підготовки до працевлаштування.
Путівник створювався не як матеріал «для полиці». Він допомагає тренерам і командам закладів проводити власні навчання, розбирати практичні ситуації та впроваджувати інклюзивні підходи у щоденну роботу.
У результаті сформована відкрита база знань і практичних інструментів, до якої фахівці можуть повертатися, коли потрібно проаналізувати конкретну ситуацію, побачити бар’єр і знайти рішення.
Та зрештою цінність усіх розроблених інструментів і проведених навчань визначається не їхньою кількістю. Важливо, чи допомагають вони створювати реальні можливості для людей.
Один із таких прикладів — досвід Харківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.
За освітньою програмою у сфері готельного сервісу тут навчалася група з 10 людей із порушеннями слуху. Для здобувачів освіти було організовано необхідну підтримку, а важливою частиною підготовки стали практичні заняття, наближені до реальних умов майбутньої роботи.
Результат — на момент випуску семеро з десяти випускників були працевлаштовані.
Цей досвід показує, заради чого потрібна інклюзивна професійна освіта: щоб людина могла не лише навчатися, а й здобути професійні навички та перейти від навчання до роботи.
Досвід закладів — учасників проєкту також показав, що інклюзивність не завжди починається з великих змін або значних ресурсів. Іноді першим кроком стає адаптація навчального матеріалу, доступніший спосіб комунікації, залучення необхідного фахівця, зміна організації практичного заняття чи співпраця з роботодавцем.
А іноді — просте, але принципово важливе запитання до самої людини: «Якої підтримки ви потребуєте?»
Досвід проєкту показав: інклюзивність не може бути окремою активністю чи відповідальністю одного підготовленого фахівця. Вона має бути частиною всієї роботи закладу — від першого контакту зі вступником до навчання, виробничої практики та працевлаштування.
Саме тому навчання команд, супервізії, підготовка тренерів і створення практичних матеріалів були частинами одного процесу — допомогти закладам бачити бар’єри та знаходити рішення відповідно до потреб здобувачів освіти.
Фінальний захід 27 серпня став можливістю підбити підсумки та обговорити наступний крок — як поширювати напрацьований досвід серед закладів професійної освіти в Україні.
Для Skills4Recovery ці результати важливі й у ширшому контексті відновлення України. Професійна освіта має допомагати людям здобувати затребувані навички, виходити або повертатися на ринок праці, а отже — бути доступною для різних груп населення, зокрема ветеранів і ветеранок та людей з інвалідністю.
«Інклюзивна професійна освіта є важливою складовою відновлення України. Напрацьовані в межах проєкту знання та практичні інструменти допоможуть закладам краще відповідати на потреби людей і ринку праці. Сподіваємося, що цей проєкт стане першим кроком до подальшої співпраці та створення ще більш доступної й інклюзивної України», — зазначила Тетяна Довбуш, радник з впровадження програм Skill4Recovery, GIZ Ukraine.
У Christoffel-Blindenmission Christian Blind Mission e.V. (CBM) наголошують, що доступ до освіти має забезпечуватися на всіх її рівнях, адже він створює основу для самостійності та соціально-економічної участі людей з інвалідністю.
«Інклюзивна освіта є одним із пріоритетів CBM. Для нас важливо підтримувати людей з інвалідністю на всіх етапах — від здобуття освіти до професійної реалізації. Відкриття представництва CBM в Україні цього року також підтверджує наше прагнення до довгострокової співпраці та підтримки України», — наголосила Маха Хочен-Бегшо, глобальна радниця з питань інклюзивної освіти CBM.
У НАІУ звертають увагу: важливо, щоб отримані знання та досвід поширювалися далі й ставали частиною щоденної роботи закладів професійної освіти.
«Для нас важливо, щоб інклюзія не залежала від одного проєкту чи однієї підготовленої людини в закладі. Вона має ставати частиною культури закладу — від першого контакту зі здобувачем освіти до навчання, практики та працевлаштування. Напрацьовані матеріали й підготовлені тренери дають можливість поширювати цей досвід далі», — зазначила Світлана Петруша, координаторка проєкту від НАІУ.
Що залишається після проєкту
Проєкт має визначені строки. Напрацьований досвід — ні.
Після його завершення залишаються підготовлені тренери й фахівці, практичні матеріали у відкритому доступі, досвід закладів та інструменти, які допомагають бачити бар’єри й знаходити рішення.
А головне — розуміння, що інклюзивна професійна освіта не означає створення окремої системи для окремих людей. Йдеться про освіту, здатну враховувати різні потреби та давати людині можливість здобути професію і реалізувати себе.
Проєкт завершується. Робота над тим, щоб інклюзивні підходи ставали звичною частиною професійної освіти в Україні, продовжується.
Проєкт «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю» впроваджується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України у партнерстві з Christoffel-Blindenmission Christian Blind Mission e.V. (CBM) за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).
Галина з Чернівців створює весільні аксесуари для наречених. Її робота потребує творчості, терпіння та уваги до найменших деталей. За виготовленням прикрас жінка проводить багато годин, адже кожен виріб вимагає кропіткої ручної праці. Для Галини важливо мати можливість займатися улюбленою справою, однак тривала робота нерідко супроводжується фізичним дискомфортом. Жінка користується кріслом колісним, і через велике навантаження […]
Повернення з військової служби до цивільного життя — це новий етап, який нерідко супроводжується непростими викликами. Особливо для ветеранів і ветеранок, які зазнали поранень або набули інвалідності. Реабілітація, пошук роботи, доступ до послуг, відновлення соціальних зв’язків — усе це потребує не лише особистих зусиль, а й підтримки суспільства. Національна Асамблея людей з інвалідністю України (НАІУ) […]
Упродовж програмного року — з 1 жовтня 2025-го до 30 вересня 2026-го — на гарячій лінії Національної Асамблеї людей з інвалідністю України (НАІУ) було надано 821 консультацію для 680 осіб. Найчастіше люди зверталися за роз’ясненням щодо своїх прав і пільг, зокрема отримання та поновлення виплат, оформлення догляду, встановлення й переоформлення інвалідності. Близько 70% звернень стосувалися […]
Громадська спілка “Всеукраїнське громадське об’єднання “Національна Асамблея людей з інвалідністю України” (далі – «Організатор») оголошує продовження конкурсу на закупівлю енергозберігаючого обладнання для поставки у територіальні громади Сумської, Чернігівської, Харківської та Полтавської областей. Джерело фінансування закупівлі: Дана закупівля здійснюється в рамках проєкту «Зміцнення інклюзивних послуг з охорони здоров’я, реабілітації та захисту населення, постраждалого від повномасштабного вторгнення в […]
2 вересня 2026 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію 80/305 «Доступ до асистивних технологій». Це важливий крок до того, щоб технології, які допомагають людям навчатися, працювати, спілкуватися та жити самостійно, стали доступнішими в усьому світі. Сьогодні понад 2,5 мільярда людей потребують асистивних технологій. Це, зокрема, крісла колісні, слухові апарати, засоби комунікації та інші пристрої, які […]
НАІУ продовжує цикл матеріалів про локальні адвокаційні ініціативи членських і партнерських організацій за підтримки та фінансування Disabled People’s Organisations Denmark (DPOD). П’ята історія — про досвід запорізької ГО «СИЛА РОЗВИТКУ», яка порушила питання доступності паркувального простору та відповідального паркування. Паркомісце для людини з інвалідністю — це не просто питання зручності. Якщо воно зайняте, неправильно облаштоване […]