Від бар’єрів до вільного доступу: як міжнародна підтримка змінює послуги  для жінок з інвалідністю в Україні

Щоосені Норвегія об’єднується навколо великої традиції солідарності — телемарафону NRK (Норвезька радіо- і телевізійна корпорація). Це найбільша благодійна ініціатива країни, яка з 1974 року щороку мобілізує сотні тисяч людей, щоб збирати кошти на гуманітарні проєкти у світі. Участь беруть усі: школи, бізнес, місцеві громади, державні установи, а також королівська родина. Завдяки такій масштабній мобілізації зусиль щороку вдається зібрати сотні мільйонів норвезьких крон.

У 2025 році зібрані кошти спрямовані через Atlas Alliance — об’єднання норвезьких організацій, що працюють у сфері прав людей з інвалідністю. Частина цієї підтримки надходить в Україну в межах проєкту “Здоров’я жінки”, що спрямований на одну з найменш видимих, але критично важливих проблем — доступ жінок з інвалідністю до медичних послуг, зокрема у сфері репродуктивного здоров’я.

Цей проєкт реалізується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України, а його керівницею стала Лариса Байда. «Жінки з інвалідністю  залишаються  поза належної уваги щодо доступності до якісних послуг в  системі охорони здоров’я. І зараз ми маємо шанс це змінити — не на папері, а в реальному житті». 

Сьогодні візит  до гінеколога для жінки з інвалідністю часто перетворюється на справжнє випробування. Щоб отримати навіть базову консультацію, потрібно подолати цілу низку бар’єрів. Перший — фізичний: багато медичних закладів досі не мають пандусів, ліфтів або доступних входів, доступних  санітарно-гігієнічних кімнат, у кабінетах часто відсутнє універсальне медичне обладнання. Другий – поведінковий: брак належної підготовки  медичних працівників, тенденції лікарів приймати рішення за жінку (поради щодо переривання вагітності через діагноз), недостатня правова обізнаність жінок та чоловіків з інвалідністю про свої права, існування  хибних уявлень про потреби жінок та чоловіків з інвалідністю в охороні здоров’я. Іноді їм прямо або опосередковано дають зрозуміти, що вони «не є типовими пацієнтками».

«Ми неодноразово чуємо історії, коли жінки просто не доходили до лікаря — через бар’єри, сором або досвід приниження. Але доступ до  послуг в охороні здоров’я  не може залежати від того, наскільки складно його отримати», — говорить Лариса Байда.

Проблема репродуктивного здоров’я тут є особливо гострою. Йдеться не лише про можливість планування сім’ї, а про доступ до профілактичних оглядів, діагностики, лікування та інформації про власне тіло, про право приймати рішення. Коли ці послуги недоступні, наслідки можуть бути серйозними — від пізнього виявлення захворювань до хронічних ускладнень, яких можна було б уникнути.  Всі послуги у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я, включно з гінекологічними, акушерськими, скринінгом раку молочної залози, плануванням сім’ї та послугами з переривання вагітності, мають бути гарантовані та доступні. Це передбачає доступність інформації (зокрема жестовою мовою, у легкочитаних форматах та шрифтом Брайля), архітектурну доступність середовища, а також надання відповідної підтримки, розумного пристосування, технічних засобів та особистої допомоги.

Війна в Україні ще більше загострила ситуацію. Руйнування медичної інфраструктури, вимушена зміна місця проживання, нестача ресурсів і психологічний стрес зробили жінок з інвалідністю ще більш вразливими. У багатьох громадах доступ до  медичної допомоги за місцем проживання  фактично зник або став епізодичним.

Саме тому новий проєкт, підтриманий Atlas Alliance, має комплексний характер. Він охоплює сім областей України та поєднує дослідження, практичні зміни і розвиток системи.

У межах ініціативи проводиться аудит доступності медичних закладів, аналізуються реальні потреби жінок, створюються карти доступних послуг. Паралельно закуповуватиметься універсальне обладнання для гінекологічних кабінетів/відділень, а також здійснюватимуться невеликі ремонти для забезпечення фізичної доступності.

Важливою частиною є навчання медичних працівників: тренінги, семінари та навчальні поїздки, щоб краще розуміти потреби пацієнток з інвалідністю і працювати з ними без бар’єрів і стереотипів.

Окремий напрям — адресна гуманітарна підтримка. Проєкт передбачає швидке реагування на потреби жінок з інвалідністю:  грошову  допомогу, забезпечення асистивними технологіями, кріслами колісними та іншими засобами, необхідними для повсякденного життя.

Не менш важливим є і посилення спроможності  організацій жінок з інвалідністю:  навчання лідерок, адвокаційні кампанії та співпраця з жіночими організаціями для захисту прав жінок, в тому числі з інвалідністю . Це дозволить жінкам з інвалідністю не лише отримувати допомогу, а й самим впливати на зміни в системі.

За словами Лариси Байди, ця співпраця має глибший зміст, ніж просто реалізація проєкту.

«Ми бачимо, як міжнародна підтримка перетворюється на реальні зміни в громадах.  Це про лікарні, які  надаватимуть якісні і доступні послуги  для всіх. Про лікарів, які вчаться чути  жінок та чоловіків з інвалідністю і підтримують їх у їхніх рішеннях.   Про жінок,  в тому числі з інвалідністю, які зможуть отримати  комфортні та якісні послуги за місцем проживання. Про жіночу єдність і солідарність у захисті своїх прав.   Про зміну свідомості і поглядів.  Про наше спільне майбутнє».

У цьому сенсі внесок норвезького телемарафону NRK і Atlas Alliance виходить далеко за межі фінансової допомоги. Це приклад того, як глобальна солідарність може змінювати локальні реальності — і відкривати доступ до базових прав тим, хто довго залишався невидимим для системи.

Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка проєкту