У багатьох маленьких селах гуманітарна допомога з’являється рідко або не доходить взагалі. Через віддаленість, брак ресурсів і складну логістику саме сільські громади залишаються «білими плямами» для багатьох програм підтримки.
Тому проєкт «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для внутрішньо переміщених осіб, репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні» реалізує Національна асамблея людей з інвалідністю України у партнерстві з Європейським форумом з питань інвалідності (EDF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO) та CBM (Християнської місії незрячих) працює з найвіддаленішими населеними пунктами, аби забезпечити підтримкою людей, які через віддаленість мають найменший доступ до послуг.
В межах проєкту 59 людей з інвалідністю у Кам’янській громаді Чернівецької області отримали грошову допомогу. Більшість отримувачів мають 1–2 групу інвалідності і спрямують кошти на те, що для них є необхідним просто зараз: ліки, дрова на зиму, продукти харчування, теплий одяг чи взуття, або медичні товари.
Так Ілля, який отримав поранення на війні та частково втратив зір, придбав спеціальні окуляри, які значно полегшують йому повсякденне життя — і щиро радів, що це стало можливим.
Такі історії чітко показують різницю між узагальненою та адресною гуманітарною допомогою. Типові набори продуктів або товарів рідко враховують індивідуальні потреби, особливо коли йдеться про людей з інвалідністю. Натомість адресна підтримка дозволяє людині самій визначити, що для неї найважливіше: лікування, засоби догляду, підготовка до зими чи інші витрати, які неможливо стандартизувати.
Це не лише про фінанси. Це про гідність, автономність і право людини самостійно ухвалювати рішення щодо власних потреб — особливо в громадах, де доступ до послуг суттєво обмежений.
У межах проєкту допомогу отримують люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, ветерани, репатріанти та мешканці приймаючих громад. Завдяки цьому підтримка стає інструментом рівних можливостей і реального покращення якості життя для кожної людини, яка її потребує.
Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка проєкту
