Поверх бар’єрів: на тренінгу НАІУ вчилися формувати доступне середовище і розуміти його складові

Завершився тренінг «Доступність громадських просторів: як усунути архітектурні бар’єри». Захід організувала Національна Асамблея людей з інвалідністю України в межах проєкту «Разом у дії: підвищення потенціалу громадянського суспільства в адвокатуванні прав осіб з інвалідністю» у співпраці з Ресурсним центром недержавних організацій за фінансування Гуманітарного фонду для України (ГФУ/UHF).

Учасниками тренінгу НАІУ цього разу стали активісти громадських організацій людей з інвалідністю, громадської бізнес-асоціації, благодійного фонду, фахівці у сфері архітектури та містобудування з Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей.

Головним завданням слухачів було навчитися правильно оцінювати громадський простір на його доступність для маломобільних категорій населення та за потреби пропонувати зміни, які забезпечать безперешкодний доступ до цих об’єктів для людей з інвалідністю.

Тренер, консультант Національної Асамблеї людей з інвалідністю України з питань безбар’єрного середовища Євген Свєт детально зупинився на законодавчих нормах, які регулюють створення доступного простору для людей з інвалідністю. Йшлося, зокрема, про вимоги Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, закони України про соціальні послуги, архітектурну діяльність, транспорт, постанови Кабінету Міністрів, Державні будівельні норми України, а також про Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні та план заходів із її виконання до 2030 року.

За словами експерта, інклюзивність будівель і споруд, визначена в Державних будівельних нормах, поширюється на проєктування, будівництво нових об’єктів, а також реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт і технічне переоснащення наявних житлових будинків, громадських будівель і споруд. Ці норми є обов’язковими для застосування всіма юридичними та фізичними особами на території України, окрім будівництва індивідуальних житлових будинків. Проєктні рішення мають забезпечувати вільний доступ до будівель усіх груп населення, зокрема й маломобільних, а елементи споруд мають бути універсальними.

Доступність будівель означає, що туди можуть безперешкодно потрапити та вільно пересуватися всі без винятку люди, а перебування на об’єкті має бути безпечним і комфортним. Йдеться також про можливість вільно отримувати інформацію про сам об’єкт і послуги, які там надають. Усе це забезпечують різні системи навігації, що, своєю чергою, дозволяють вільно орієнтуватися в приміщеннях та на прилеглій території.

Але, як зазначив тренер, усе це — лише перший крок до досягнення дієвої безбар’єрності. Посилаючись на думку зарубіжних дослідників, він констатував: насправді безбар’єрний простір не може бути створений лише формальним дотриманням нормативних вимог. Стандарти та законодавчі рекомендації з будівництва визначають тільки загальні норми, але й до них необхідно підходити осмислено й творчо, щоб залежно від кола користувачів і завдань будівництва створювати індивідуальні проєкти та знаходити життєздатні рішення.

— Дуже важливе завдання, яке сьогодні стоїть перед нашим суспільством, — зробити громадські простори справді доступними для кожної людини, — резюмував Євген Свєт. — На нашому тренінгу ми поєднали теорію та практику: вивчили основні принципи створення безбар’єрного середовища, проаналізували, які помилки найчастіше роблять під час проєктування споруд, і зрозуміли, як слід робити краще. Дуже важливим вважаю той факт, що учасники тренінгу вчилися планувати, оцінювати та контролювати доступність простору у своїх громадах.

Учасники заходу зазначають, що їхня участь у тренінгу була корисною й пізнавальною. «Щиро дякую тренеру і всій команді організаторів! Ви обрали надзвичайно потрібну і цікаву тему. Переконана, що ми зможемо впровадити нові знання з архітектурної доступності у своїй громаді», — сказала пані Валентина, інженерка з Миколаївської області.

«Тема дуже нагальна й корисна. Дізналася багато важливих нюансів, про які раніше навіть не замислювалася. Такі тренінги треба проводити частіше та залучати ширше коло учасників», — поділилася Діана, представниця громадської організації «Бізнес Асоціація 4Бізнес».

«Залюбки би повернувся до цієї теми ще раз. Якщо буде можливість розширити отриману інформацію, будемо дуже вдячні — вона надзвичайно цінна для перетворення наших міст на по-справжньому доступні простори. Хочеться долучатися до таких ініціатив і робити нашу країну ще кращою!», — відзначив пан Андрій, директор благодійної організації «Паралельні світи» (Харків).

«Особливо сподобалося, що тренер не просто говорив про норми, а показував практичні приклади — як і завдяки чому вони працюють. Дуже хочу застосувати ці знання у наших локальних ініціативах», — розповів Юрій, фахівець у сфері архітектури із Сумської області. «Тренінг дав поглиблене розуміння доступності. Ми побачили, як багато бар’єрів можна усунути навіть невеликими кроками. Повертаюся додому з конкретними ідеями», — додала Ганна, представниця ГО з Донецької області.

Таким чином, як зазначили організатори тренінгу, спільне розуміння безбар’єрності з боку громадського сектору, представників громад та фахівців-практиків може стати дієвим інструментом для ефективної підтримки, адвокації та реального покращення якості життя людей у громадах, забезпечення їхньої рівності й допоможе реалізувати їхній потенціал.

Проєкт «Разом у дії: підвищення потенціалу громадянського суспільства в адвокатуванні прав осіб з інвалідністю»  реалізується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України у партнерстві з Ресурсним Центром Недержавних Організацій за фінансування  Гуманітарного фонду для України (ГФУ/UHF)