Підсумки 2025 року: від гуманітарної допомоги — до стійких змін у громадах

Проєкт «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для ВПО, репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні», який реалізується Національною асамблеєю людей з інвалідністю України у партнерстві з Європейським форумом з питань інвалідності (EDF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO) та CBM (Християнської місії незрячих), у 2025 році продемонстрував не лише масштаб допомоги, а й глибину системних змін у громадах. Висновки обласних координаторок чітко показують: інклюзивний підхід у гуманітарному реагуванні здатен зменшувати ізоляцію, активізувати громади та відновлювати довіру до соціальних інституцій навіть в умовах війни.

Волинська область: довіра, партнерство і зменшення ізоляції

Аналізуючи досвід реалізації проєкту у Волинській області, координаторка Ніна Пахом’юк відзначає суттєві зміни порівняно з попереднім роком. “На початковому етапі бракувало інформації як серед мешканців громад, так і серед представників влади. Люди не завжди вірили, що проєкт справді є доступним для людей з інвалідністю. У 2025 році ця ситуація змінилася принципово”, – ділиться пані Ніна.

Проєкт став точкою об’єднання для різних секторів — органів місцевого самоврядування, соціальних служб, закладів охорони здоров’я, бібліотек, коледжів та інших установ. Сьогодні люди з інвалідністю системно перенаправляються до координаторок проєкту, аби отримати необхідну допомогу. Йдеться не лише про матеріальну підтримку — грошові виплати чи асистивні технології, а й про психологічну підтримку, яка в умовах війни є надзвичайно важливою. Одинокі люди з інвалідністю завдяки проєкту стали менше почуватися ізольованими, відчули свою потрібність і залученість до соціального життя.

Грошова допомога, отримана в межах проєкту, у більшості випадків спрямовувалася отримувачами на придбання медикаментів. Через різке зростання цін на ліки значна частина пенсійних виплат витрачається саме на лікування, тому фінансова підтримка стала критично важливою для багатьох отримувачів. Водночас активізувалася робота центрів обслуговування людей з інвалідністю — координаторки працювали у тісній взаємодії із соціальними працівниками, що посилило локальні системи підтримки.

Вагомою складовою стали навчальні заходи. Тренінги дозволяли не лише отримувати нові знання, а й поширювати їх у громадах. Особливе значення мали семінари для шкільних психологів, а також воркшопи, зокрема в Рожищах. Паралельно розвивалася адвокаційна робота: після проведених кампаній у громадах з’явилися місцеві ради безбар’єрності, покращився доступ до соціальних закладів у Торчині та Рожищах.

Завдяки активності самих людей з інвалідністю сформувалося волонтерське середовище — волонтери допомагають із подачею заявок для участі в проєкті. Інформація про ініціативу широко поширилася по області: з’явилися публікації на місцевих сайтах, проєкт представлений на обласних заходах, вибудувана співпраця з Департаментом соціальної політики Волинської обласної військової державної адміністрації.

Окремо координаторка відзначає зростання уваги з боку системи охорони здоров’я та активне використання гарячої лінії правової підтримки НАІУ, особливо в період реформування МСЕК. Люди отримували роз’яснення, консультації та перенаправлення. В умовах війни кількість людей з інвалідністю в області зростає, і проєкт відіграє важливу роль у підтримці як самих людей, так і їхніх родин, зокрема дітей, забезпечуючи слухові апарати, планшети та асистивні технології.

За словами Ніни Пахом’юк, проєкт суттєво зменшив рівень ізоляції та став прикладом ефективної співпраці між громадським сектором, владою та донорами. У ситуації, коли значна частина місцевих бюджетів спрямовується на оборону України, гуманітарна підтримка залишається вкрай необхідною, а продовження проєкту — очікуваним і важливим для громад.

Полтавська область: впізнаваність, адвокація і системні рішення

У Полтавській області, за словами координаторки Ірини Твердохліб, проєкт насамперед став поштовхом до вибудуви системної взаємодії з органами місцевого самоврядування та старостатами, а донори змогли завоювати довіру громад.

“На початку реалізації проєкту громади часто ставили запитання: чи це справді реальна допомога, чи не є вона шахрайством. За час роботи ситуація змінилася кардинально — сформувалося чітке розуміння, що якщо проєкт бере на себе зобов’язання, вони обов’язково будуть виконані. Це стало основою для довіри та партнерства”, – зазначає пані Ірина. 

Важливим результатом стало усвідомлення громадами значення адвокаційної роботи. Людей навчали займатися адвокацією, було проведено багато освітніх заходів, що дозволило підсилити голос людей з інвалідністю на місцевому рівні. Одним із практичних результатів стали транспортні послуги для людей, які системно їздять на хімієтерапію, опромінення чи реабілітацію. Сьогодні тривають обговорення на рівні громад із залученням керівників, як продовжити цю послугу та знайти рішення для цих потреб.

Координаторка окремо підкреслює важливість підтримки з боку донорів, які не забувають про громади та продовжують допомогу в складний для країни час. Для неї особисто цей проєкт став значним професійним досягненням і прикладом потужної присутності НАІУ в регіоні. У Полтавській області організація сьогодні звучить упевнено, користується довірою та повагою.

Завдяки проєкту багато людей отримали асистивні технології, а шлях до їх отримання значно скоротився. Йдеться, зокрема, про крісла колісні з ручним управлінням, слухові апарати та інші необхідні засоби, які напряму впливають на якість життя та рівень самостійності людей з інвалідністю.

Чернівецька область: адвокація, яка дала відчутний результат

Для координаторки Чернівецької області Валентини Добридіної ключовим підсумком 2025 року стали результати адвокаційної кампанії. Саме об’єднання різних груп у громадах — людей з інвалідністю, ветеранів з інвалідністю, місцевих активістів, дозволило зрушити з місця питання архітектурної доступності, яке роками залишалося нерозв’язаним. У громадах, де понад 15 років не вдавалося домогтися встановлення пандусів, ситуація змінилася завдяки спільним діям, тренінгам і тісній співпраці з владою. Приватний бізнес почав іти назустріч, реагуючи на публічний запит і активність самих людей з інвалідністю.

Проєкт також забезпечив значну кількість технічних засобів реабілітації та індивідуальних асистивних технологій, які для багатьох людей були практично недосяжними для самостійної купівлі. Серед прикладів — спеціальне ліжко для чоловіка з вагою понад 300 кілограмів, що дозволило йому спати в комфортних умовах, а також крісло колісне для хлопця, який користується кисневим апаратом, придбане у співфінансуванні з державою.

Одним із найважливіших результатів стало виявлення людей з інвалідністю, про яких раніше не знали соціальні служби. Йдеться передусім про мешканців віддалених сіл. Завдяки співпраці зі старостами громади координаторки змогли налагодити комунікацію, поінформувати цих людей про можливості підтримки та включити їх у систему допомоги. Загалом у межах проєкту грошову допомогу та асистивні технології отримали близько 4000 людей, і понад половина з них раніше не перебувала в полі зору відповідних служб.

У Сторожинецькій громаді результати проєкту стали підґрунтям для подальших змін: тут запрацював проєкт ПРООН, який координувався за участі НАІУ. Було проведено навчальні заходи для соціальних інспекторів і працівників ЦНАП, запроваджено «мобільну валізу» та електронну чергу, що дозволяють людям оформлювати документи віддалено. Команда проєкту виїжджала в села, пояснюючи можливості нових сервісів, і зараз уже працює над продовженням адвокаційних кампаній на рівні громад та області.

Загальні результати 2025 року

Загальні підсумки 2025 року по всіх громадах демонструють, що проєкт «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для ВПО, репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні» вийшов за межі класичного гуманітарного реагування. Його вплив проявився не лише в обсягах наданої підтримки, а й у формуванні довготривалих змін на рівні громад.

Важливою складовою стала освіта та соціальна інтеграція. Проєкт системно інвестував у навчання соціальних працівників, педагогів, медичних фахівців, що дозволило підвищити якість послуг і посилити міжсекторальну взаємодію. Отримані знання не залишалися в межах тренінгів, а поширювалися безпосередньо в громадах, формуючи більш чутливий та інклюзивний підхід до роботи з людьми з інвалідністю.

Не менш значущим напрямом стала інклюзивна інфраструктура, орієнтована на комфорт і доступність. Упродовж року були реалізовані адвокаційні кампанії, результатом яких стали конкретні зміни: облаштування безпечних пішохідних переходів, створення інклюзивних дитячих майданчиків, запуск соціального таксі для громад із обмеженим транспортним сполученням, а також забезпечення базовими медичними наборами. Ці рішення безпосередньо вплинули на щоденну мобільність і безпеку людей з інвалідністю.

Ключовим елементом проєкту залишалася підтримка через асистивні технології та засоби реабілітації. Забезпечення людей кріслами колісними, спеціальними ліжками, глюкометрами, тонометрами та іншими життєво необхідними засобами стало для багатьох не просто допомогою, а умовою гідного життя та збереження здоров’я. У багатьох випадках саме проєкт значно скоротив шлях до отримання таких засобів, який у стандартних умовах є складним і тривалим.

Окремо варто відзначити адресну грошову допомогу, яка дозволяла людям самостійно визначати пріоритетні потреби — насамперед у сфері охорони здоров’я, та зменшувала фінансове навантаження на родини в умовах зростання цін і обмежених доходів.

У підсумку проєкт довів свою унікальність не лише масштабом охоплення, а й підходом. Працюючи у найвіддаленіших селах і громадах, він не просто надавав допомогу, а змінював ставлення до людей з інвалідністю — з пасивних отримувачів підтримки на активних учасників життя громади. Саме ця трансформація — від ізоляції до залученості, від недовіри до партнерства — стала одним із найважливіших результатів роботи та підґрунтям для подальшого розвитку інклюзивних гуманітарних підходів.

Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка проєкту