Музика, що відкриває світ: історія Михайла Ткачука

Михайло з Мамаївської громади – молодий музикант. Через порушення зору хлопець з дитинства проходив лікування, але це не завадило йому приділяти час своїм захопленням та розвивати свої інтереси.

Батьки вирішили віддати сина до місцевої музичної школи імені Володимира Івасюка — і цей вибір став визначальним. Саме там Михайло вперше відчув, що музика може стати частиною його життя.«Я пішов у музичну школу в 6 років. Там я навчався за спеціальністю акордеон і закінчив її дуже добре. На кожному святі в музичній школі я грав новий твір. Дуже хвилювався, але завжди хотів порадувати своїм виступом рідних і гостей».

Михайло каже, що саме музика допомагає йому бути в контакті зі світом і людьми:«Мені приємно відчувати добрі погляди та щасливі обличчя. Через музику я стаю ближчим зі світом».

Після школи він вступив до університету, щоб здобути освіту, але музику не залишає:«Зараз я закінчив школу і вступив до вищого навчального закладу, щоб мати освіту, але музику я не залишаю та граю, як і колись».

Михайло висловлює вдячність усім, хто підтримує його в навчанні, особливо — мамі:«Дякую усім, хто допомагає мені навчатися та здобувати знання, однак я найбільше дякую своїй мамі, яка побачила зі мною шлях, яким я іду по життю».

Юнак переконаний, що бачити — це не лише про зір, а про спосіб сприймати світ:«Знаю одне, що світ можна бачити не тільки очима, але і серцем».

В рамках проєкту «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для внутрішньо переміщених осіб, репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні», який реалізує Національна Асамблея людей з інвалідністю України в партнерстві з Європейським форумом з питань інвалідності (EDF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO) та CBM (Християнської місії незрячих) Михайло отримав фінансову допомогу на придбання необхідних ліків. Це дозволяє йому підтримувати здоров’я та продовжувати навчання і творчість.Люди з різними видами інвалідності є відомими композиторами, музикантами, акторами, хореографами, танцівниками, художниками. Інвалідність не є перешкодою для мистецтва. Мистецтво — це не лише зір і слух, а й відчуття, емоції та переживання. Воно належить усім!

Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка