Десятиліттями люди з інвалідністю в Україні сприймалися владою та суспільством крізь призму їхніх порушень. Зумовлена таким ставленням дискримінація, нерозуміння, а часто й ігнорування потреб цих людей, спонукали їх до боротьби за права й законні інтереси, за гідне життя в державі рівних прав і можливостей.
Ця боротьба триває до цього часу.
Її вагомим результатом стала ратифікація в 2009 році Конвенції ООН про права людей з інвалідністю та, як наслідок, початок поступових змін у сприйнятті таких осіб крізь призму їхніх можливостей і людської гідності, а не порушень, як на практиці, так і в законодавстві.
Події останніх днів у законотворчому полі засвідчили, що процес необхідних змін далекий до завершення.
Звертаємо увагу, що Національній Асамблеї людей з інвалідністю України у співпраці з іншими об’єднаннями громадян та за підтримки Комітету ООН з прав осіб з інвалідністю знадобилося 7 років напруженої роботи, щоб Верховна Рада України у 2016 році прийняла рішення про виключення із законодавства України та вжитку терміну «інвалід» і заміни його терміном «особа з інвалідністю». Цей крок та наступні аналогічні рішення про внесення відповідних змін до актів Парламенту, Уряду, центральних і місцевих органів влади мають надважливу суспільну значущість, адже в понятті «особа з інвалідністю» передусім акцентується на людині, а не на її інвалідності.
Із прийняттям зазначених законодавчих змін розпочався і процес трансформації світогляду суспільства загалом та влади зокрема відносно людей з інвалідністю, їхніх прав та гідності.
У жахливих умовах сьогодення люди з інвалідністю на рівні з іншими громадянами роблять свій вагомий вклад у нашу перемогу і відновлення України.
На превеликий жаль, через обстріли та катування багато цивільних і військових отримують травми, які призводять до інвалідності.
Ці люди як ніхто інший потребують поваги та забезпечення прав на рівні з іншими.
У світлі викладеного НАІУ стривожена тим, що в новому Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій», прийнятому Верховною Радою України 29 липня 2022 р. за № 2486-IX, людей з інвалідністю знову названо «особами з обмеженими фізичними можливостями». У контексті зазначеного звертаємо увагу, що до категорії людей з інвалідністю належать не тільки особи з фізичними порушеннями, а й ті, хто має сенсорні, психічні та інтелектуальні порушення, наявність яких також зумовлює потребу у створенні умов доступності у сфері цивільного захисту.
Резюмуючи, використана у прийнятому Законі термінологія є неприйнятною, а її застосування – грубим порушенням Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та суперечить ініціативам Президента України та Першої Леді з безбар’єрності!
З огляду на викладене та керуючись статтею 28 Конституції України, звертаємося з проханням про внесення змін до зазначеного Закону та недопущення в подальшому аналогічних помилок!
