Історії з громад: життя людей з інвалідністю у Полтавській області / Stories from communities: the lives of people with disabilities in Poltava Oblast
29 Грудня 2023
Поширити:
Милі Петрівні 76 років. Усе своє життя вона мешкає у селі Голобородьківське Полтавської області. Після ускладнень, пов’язаних з операцією у 2002 році, жінка отримала пожиттєву першу групу інвалідності.
«Соціальний працівник до мене не приходить. Зате помагає син з невісткою, приїжджають до мене з продуктами, купляють щось за потреби», — пояснює Мила Петрівна.
Весь час жінка проводить вдома. Мила Петрівна ніколи не зверталася за фінансовою чи гуманітарною допомогою до волонтерів чи громадських організацій.
«У мене тільки пенсія є, але ні в чому я не нуждаюсь», — каже жінка.
Наша команда часто чує такі слова під час відряджень в регіони. Людям, особливо старшого віку, важко просити про допомогу, однак це зовсім не означає, що вона їм не потрібна.
Саме тому регіональні координатори Національної асамблеї людей з інвалідністю України регулярно комунікують з підопічними та збирають запити, аби розуміти, як ми у співпраці з міжнародними партнерами можемо підтримати тих, хто цього потребує найбільше. Зокрема, і Милі Петрівні.
Також ми систематично спілкуємося з представниками органів місцевого самоврядування, адже інклюзивна громада починається там, де рішення ухвалюють за участі всіх груп громадян, а не лише тих, хто безпосередньо має владу.
Ця публікація створена в межах реалізації проєкту «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для внутрішньопереміщених осіб (ВПО), репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні», що реалізує Національна Асамблея людей з інвалідністю України за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO), CBM та EDF.
Погляди, висловлені в матеріалі, належать Національній Асамблеї людей з інвалідністю України і тому жодним чином не можуть вважатись офіційною думкою фінансового партнера, CBM та EDF.
**********
Stories from communities: the lives of people with disabilities in Poltava Oblast
Mila Petrivna is 76 years old. She has lived all her life in the village of Holoborodkivske, Poltava region. After complications from a surgery in 2002, she received a life-long first group of disability.
“The social worker does not come to me. But my son and daughter-in-law do help me, they come with groceries and buy something if I need it,” explains Myla Petrivna.
She spends all her time at home. Mila Petrivna has never applied for financial or humanitarian assistance from volunteers or NGOs.
“I only have my pension, but I am not in need of anything,” she says.
Our team often hears these words during missions to the regions. People, especially the elderly, find it difficult to ask for help, but this does not mean that they do not need it.
That is why the regional coordinators of the National Assembly of People with Disabilities of Ukraine regularly communicate with the people under their care and collect requests to understand how we, in cooperation with international partners, can support those who need it most. This includes Mila Petrivna.
We also systematically communicate with representatives of local governments, because an inclusive community begins where decisions are made with the participation of all groups of citizens, not just those who directly hold power.
This publication was produced with the financial support from the German Federal Foreign Office (GFFO), CBM, and EDF. The views expressed in the material belong to the National Assembly of People with Disabilities of Ukraine and therefore cannot in any way be considered the official opinion of the financial partner, CBM, and EDF.
Інвалідність часто асоціюється з видимими ознаками – тростинами, кріслами колісними, протезами. Такий образ закріпився в масовій культурі, архітектурному плануванні, навіть у законодавстві. Але є ще інша реальність – невидима інвалідність. Люди з невидимими інвалідностями часто залишаються поза увагою. Їхня вразливість неочевидна, а тому легше ігнорується. Але вони так само щодня стикаються з бар’єрами, які для […]
«У 2025 році механізм проведення виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України не змінився», – повідомляє на своєму офіційному сайті Пенсійний фонд України, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2025 року № 486 “Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських […]
Зінаїду зі Сторожинецької громади важко застати вдома. Вона постійно в русі: фестивалі, спортивні змагання, поїздки до різних міст. Щойно повернулася з Ковеля, де здобула перемогу в одразу двох видах спорту. Важко повірити, що жінці шістдесят один рік, і вона пересувається за допомогою крісла колісного. Але саме так виглядає реальність людини, яка обрала рух замість замикання […]
До вашої уваги – запис вебінару «Встановлення інвалідності – 2025: покрокова інструкція», організований Ресурсним центром Національної Асамблеї людей з інвалідністю України (НАІУ) у межах проєкту «Реабілітація в Україні» (Rehab4U). У ньому: про зміни, які відбулися у вітчизняному законодавстві із січня 2025 року щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування людини. А також, які […]
Материнство не має залежати від інвалідності, соціального статусу чи чужих уявлень про “норму”. Це не винагорода за відповідність, не привілей для обраних і не право, яке треба доводити. Це — природне, базове право кожної жінки. Але жінки з інвалідністю часто проходять крізь упередження, тиск, поради «відмовитися» й «не ризикувати». Їм нав’язують сумніви, позбавляють підтримки, ставлять […]
Інформують організації – члени НАІУ Репортаж Суспільне. Вінниця. У селі Дорожньому, що на Вінниччині, на базі обласного центру соціально-психологічної реабілітації триває родинний табір для осіб з інвалідністю. У другому заїзді відпочивають ветерани російсько-української війни з сім’ями. Менеджерка проєкту Наталя Головко розповіла Суспільному, що у другому заїзді відпочивають 7 ветеранів російсько-української війни та стільки ж супроводжуючих. […]