Історії з громад: життя людей з інвалідністю у Полтавській області / Stories from communities: the lives of people with disabilities in Poltava Oblast

«Соціальний працівник до мене не приходить. Зате помагає син з невісткою, приїжджають до мене з продуктами, купляють щось за потреби», — пояснює Мила Петрівна.

Весь час жінка проводить вдома. Мила Петрівна ніколи не зверталася за фінансовою чи гуманітарною допомогою до волонтерів чи громадських організацій.

«У мене тільки пенсія є, але ні в чому я не нуждаюсь», — каже жінка.

Наша команда часто чує такі слова під час відряджень в регіони. Людям, особливо старшого віку, важко просити про допомогу, однак це зовсім не означає, що вона їм не потрібна.

Саме тому регіональні координатори Національної асамблеї людей з інвалідністю України регулярно комунікують з підопічними та збирають запити, аби розуміти, як ми у співпраці з міжнародними партнерами можемо підтримати тих, хто цього потребує найбільше. Зокрема, і Милі Петрівні.

Також ми систематично спілкуємося з представниками органів місцевого самоврядування, адже інклюзивна громада починається там, де рішення ухвалюють за участі всіх груп громадян, а не лише тих, хто безпосередньо має владу.

Ця публікація створена в межах реалізації проєкту «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для внутрішньопереміщених осіб (ВПО), репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні», що реалізує Національна Асамблея людей з інвалідністю України за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO), CBM та EDF.

Погляди, висловлені в матеріалі, належать Національній Асамблеї людей з інвалідністю України і тому жодним чином не можуть вважатись офіційною думкою фінансового партнера, CBM та EDF.

Mila Petrivna is 76 years old. She has lived all her life in the village of Holoborodkivske, Poltava region. After complications from a surgery in 2002, she received a life-long first group of disability.

“The social worker does not come to me. But my son and daughter-in-law do help me, they come with groceries and buy something if I need it,” explains Myla Petrivna.

She spends all her time at home. Mila Petrivna has never applied for financial or humanitarian assistance from volunteers or NGOs.

“I only have my pension, but I am not in need of anything,” she says.

Our team often hears these words during missions to the regions. People, especially the elderly, find it difficult to ask for help, but this does not mean that they do not need it.

That is why the regional coordinators of the National Assembly of People with Disabilities of Ukraine regularly communicate with the people under their care and collect requests to understand how we, in cooperation with international partners, can support those who need it most. This includes Mila Petrivna.

We also systematically communicate with representatives of local governments, because an inclusive community begins where decisions are made with the participation of all groups of citizens, not just those who directly hold power.