Громада як простір підтримки: забезпечуємо права і потреби людей з інвалідністю
26 Січня 2026
Поширити:
У Києві завершився дводенний тренінг «Соціальні послуги без бар’єрів: участь громади у підтримці людей з інвалідністю». Захід організувала Національна Асамблея людей з інвалідністю України у межах проєкту «Разом у дії: підвищення потенціалу громадянського суспільства в адвокатуванні прав осіб з інвалідністю». Він об’єднав фахівців і фахівчинь соціальної сфери, представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій, які працюють над розвитком якісних, безпечних і доступних соціальних послуг у громадах.
Головна ідея тренінгу — необхідність безумовного дотримання прав людини, відповідно до якого соціальні послуги розглядаються не як благодійність чи допомога «за можливості», а як інструмент реалізації гарантованих прав. Учасники аналізували міжнародні стандарти, які діють й у нашій країні, зокрема Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, що її ратифікувала Україна. Говорили також і про вимоги національного законодавства, що регулює систему соціальних послуг в Україні.
На думку тренерок, права людини — це фундамент, на якому мають будуватися закони, стандарти і щоденна практика соціальної роботи. Без розуміння цього соціальні послуги втрачають свою цілісність та ефективність.
Учасникам тренінгу розповіли також про структуру та види соціальних послуг: їх поділ за місцем надання, складністю та категоріями отримувачів, роль Класифікатора соціальних послуг і державних стандартів. Окрему увагу було приділено питанням безпеки та якості послуг, а також важливості індивідуального планування за активної участі самої людини з інвалідністю.
Як констатував координатор проєкту «Разом у дії: підвищення потенціалу громадянського суспільства в адвокатуванні прав осіб з інвалідністю» від НАІУ Юрій Васильченко, Асамблея як організатор тренінгу поєднує експертні знання у цій темі, практичний досвід громад та голос самих людей з інвалідністю. До того ж підхід НАІУ, заснований на принципі «нічого про нас — без нас», визначив фокус програми на участі людей з інвалідністю в ухваленні рішень, розвитку соціальних послуг у громадах та впровадженні стандартів, що базуються на правах людини. Завдяки цьому тренінг став не лише навчальним заходом, а й простором для професійного діалогу та формування спільного бачення системних змін.
…Ще один ключовий блок тренінгу був присвячений потребам людей з інвалідністю та бар’єрам у громаді. Учасникам запропонували задуматися, а чи достатньо добре вони розуміють людей з інвалідністю та знають їхні першочергові потреби. Що, наприклад, інвалідність — це не характеристика людини, а результат її взаємодії з недоступним середовищем. Обговорювалися типові бар’єри на шляху цих людей: відсутність альтернатив інтернатному догляду, недоступність транспорту й публічних послуг, формалізм процедур та стигматизація. Окремий акцент було зроблено на коректній комунікації та простій мові як щоденних інструментах безбар’єрності.
Як зазначили спікерки, потреби людей з інвалідністю є універсальними — проживання, мобільність, участь у житті громади, робота, підтримка в ухваленні рішень. Різниця лише у рівні та форматі підтримки.
Значну увагу було приділено темі деінституціалізації як відповіді на системні бар’єри. Учасники обговорювали причини інституціоналізації в Україні та роль громад у створенні альтернатив. Окремо розглядалися приклади підтриманого проживання, соціальних послуг у громаді, а також міжнародний досвід — від інклюзивних житлових моделей у Нідерландах і Великій Британії до програм спільного життя та використання інноваційних рішень для підтримки автономії людей.
Підсумовуючи дводенну роботу, учасники дійшли спільного висновку: безбар’єрність починається з бачення людини як активного суб’єкта, а не об’єкта допомоги. Навіть за обмежених ресурсів громади можуть змінювати підходи, розвивати соціальні послуги, залучати людей з інвалідністю до ухвалення рішень і формувати простір, у якому кожен має право на гідне та незалежне життя.
Наприкінці багато учасників висловили бажання поділитися своїми враженнями від тренінгу.
«Навчання було дуже практичним і добре структурованим, – сказала Катерина, представниця ГО «Плурітон» (Суми). – Теми соціальних послуг і доступності подані зрозуміло, з прикладами з реального життя громад. Тренерки працювали відкрито, відповідали на всі запитання і створили атмосферу довіри та обміну досвідом».
«Для мене цей тренінг став цінним майданчиком для переосмислення підходів до надання соціальних послуг людям з інвалідністю, – зазначив Андрій, представник Благодійного фонду «Карітас Суми». – Ми отримали багато корисної інформації, яку можна застосовувати в щоденній роботі. Дуже сподобалась подача матеріалу — просто, професійно і з повагою до досвіду учасників. А він, цей досвід, у кожного різний».
«Отримала чітке розуміння ролі громади у розвитку соціальних послуг і важливості залучення людей з інвалідністю до цього процесу, – долучилася до діалогу Ірина, працівниця Центру надання соціальних послуг Солоницівської селищної ради (Харківська область). – Тренерки поділилися практичними інструментами, які вже можна використовувати на місцевому рівні. Захід був корисним і надихаючим».
«Тренінг дав багато нових знань і систематизував те, з чим ми працюємо щодня, – резюмувала Ірина, активістка ГО «Територія розвитку особистості «Інтеграція» (Запоріжжя). – Особливо цінною була жива дискусія та можливість обмінятися досвідом з колегами з різних регіонів. Відчувається високий професіоналізм тренерок і глибоке розуміння теми».
Що потрібно, щоб ветеран, ветеранка або людина з інвалідністю могла не просто вступити до закладу професійної освіти, а здобути професію, пройти практичну підготовку та знайти роботу? Фізична доступність — лише частина відповіді. Не менш важливі підготовлені викладачі та майстри виробничого навчання, доступні навчальні матеріали, можливість адаптувати освітній процес, підтримка під час навчання та готовність закладу […]
Коли щоденні справи пов’язані з постійними поїздками та пересуванням на значні відстані, можливість залишатися мобільною напряму впливає на те, наскільки людина може самостійно планувати своє життя. Для двох мешканок Чутівської громади це питання особливо практичне. Обидві жінки живуть у приватному секторі, займаються домашнім господарством, працюють на городі та мають спільне захоплення — вирощують квіти. У […]
Війна спричинила безпрецедентне зростання кількості людей із сенсорними порушеннями внаслідок бойових травм. Втрата зору та/ або слуху, особливо у поєднанні з іншими бойовими ураженнями, належить до найбільш дезорієнтуючих і складних для відновлення травм, адже потребує тривалої комплексної реабілітації, що охоплює медичний, психологічний, освітньо-професійний та соціальний компоненти.
Ресурсний центр Національної Асамблеї людей з інвалідністю України підготував черговий огляд законодавчих новацій, важливих для людей з інвалідністю, їхніх сімей, а також ветеранок і ветеранів. Серед основних тем липня і серпня — медична допомога й протезування, посилення соціальних гарантій, безпечна евакуація, підтримка у професійній освіті та доступність банківських послуг. 19 серпня Верховна Рада України ухвалила […]
Запрошуємо долучатися до прямої трансляції та разом підбити підсумки роботи, яка об’єднала заклади професійної освіти, експертів і партнерів навколо спільної мети — зробити професійну освіту в Україні доступнішою та інклюзивнішою. Сьогодні говоримо про результати проєкту, практичний досвід закладів професійної освіти, підготовлені ресурси та рішення, які можуть працювати й після завершення проєкту. Запрошуємо долучитися до розмови […]
У 2026 році ветерани війни та інші визначені законодавством категорії громадян мають отримати разову грошову виплату до Дня Незалежності України. Більшості одержувачів гроші нарахують автоматично. Якщо людина набула відповідного статусу до 24 серпня, але станом на 1 жовтня виплату не отримала, вона може звернутися із заявою до Пенсійного фонду України. Повний перелік категорій, які мають […]
