Громада як простір підтримки: забезпечуємо права і потреби людей з інвалідністю

У Києві завершився дводенний тренінг «Соціальні послуги без бар’єрів: участь громади у підтримці людей з інвалідністю». Захід організувала  Національна Асамблея людей з інвалідністю України у межах проєкту «Разом у дії: підвищення потенціалу громадянського суспільства в адвокатуванні прав осіб з інвалідністю». Він об’єднав фахівців і фахівчинь соціальної сфери, представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій, які працюють над розвитком якісних, безпечних і доступних соціальних послуг у громадах.

Головна ідея тренінгу — необхідність безумовного дотримання прав людини, відповідно до якого соціальні послуги розглядаються не як благодійність чи допомога «за можливості», а як інструмент реалізації гарантованих прав. Учасники аналізували міжнародні стандарти, які діють й у нашій країні, зокрема Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, що її ратифікувала Україна. Говорили також і про вимоги  національного законодавства, що регулює систему соціальних послуг в Україні.

На думку тренерок, права людини — це фундамент, на якому мають будуватися закони, стандарти і щоденна практика соціальної роботи. Без розуміння цього соціальні послуги втрачають свою цілісність та ефективність.  

Учасникам тренінгу розповіли також про структуру та види соціальних послуг: їх поділ за місцем надання, складністю та категоріями отримувачів, роль Класифікатора соціальних послуг і державних стандартів. Окрему увагу було приділено питанням безпеки та якості послуг, а також важливості індивідуального планування за активної участі самої людини з інвалідністю.

Як констатував координатор проєкту «Разом у дії: підвищення потенціалу громадянського суспільства в адвокатуванні прав осіб з інвалідністю» від НАІУ Юрій Васильченко, Асамблея як організатор тренінгу поєднує експертні знання у цій темі, практичний досвід громад та голос самих людей з інвалідністю. До того ж підхід НАІУ, заснований на принципі «нічого про нас — без нас», визначив фокус програми на участі людей з інвалідністю в ухваленні рішень, розвитку соціальних послуг у громадах та впровадженні стандартів, що базуються на правах людини. Завдяки цьому тренінг став не лише навчальним заходом, а й простором для професійного діалогу та формування спільного бачення системних змін.

…Ще один ключовий блок тренінгу був присвячений потребам людей з інвалідністю та бар’єрам у громаді. Учасникам запропонували задуматися, а чи достатньо добре вони розуміють людей з інвалідністю та знають їхні першочергові потреби. Що, наприклад, інвалідність — це не характеристика людини, а результат її взаємодії з недоступним середовищем. Обговорювалися типові бар’єри на шляху цих людей: відсутність альтернатив інтернатному догляду, недоступність транспорту й публічних послуг, формалізм процедур та стигматизація. Окремий акцент було зроблено на коректній комунікації та простій мові як щоденних інструментах безбар’єрності.

Як зазначили спікерки, потреби людей з інвалідністю є універсальними — проживання, мобільність, участь у житті громади, робота, підтримка в ухваленні рішень. Різниця лише у рівні та форматі підтримки.

Значну увагу було приділено темі деінституціалізації як відповіді на системні бар’єри. Учасники обговорювали причини інституціоналізації в Україні та роль громад у створенні альтернатив. Окремо розглядалися приклади підтриманого проживання, соціальних послуг у громаді, а також міжнародний досвід — від інклюзивних житлових моделей у Нідерландах і Великій Британії до програм спільного життя та використання інноваційних рішень для підтримки автономії людей.

Підсумовуючи дводенну роботу, учасники дійшли спільного висновку: безбар’єрність починається з бачення людини як активного суб’єкта, а не об’єкта допомоги. Навіть за обмежених ресурсів громади можуть змінювати підходи, розвивати соціальні послуги, залучати людей з інвалідністю до ухвалення рішень і формувати простір, у якому кожен має право на гідне та незалежне життя.

Наприкінці багато учасників висловили бажання поділитися своїми враженнями від тренінгу.

 «Навчання було дуже практичним і добре структурованим, – сказала Катерина, представниця ГО «Плурітон» (Суми). – Теми соціальних послуг і доступності подані зрозуміло, з прикладами з реального життя громад. Тренерки працювали відкрито, відповідали на всі запитання і створили атмосферу довіри та обміну досвідом».

«Для мене цей тренінг став цінним майданчиком для переосмислення підходів до надання соціальних послуг людям з інвалідністю, – зазначив Андрій, представник Благодійного фонду «Карітас Суми». – Ми отримали багато корисної інформації, яку можна застосовувати в щоденній роботі. Дуже сподобалась подача матеріалу — просто, професійно і з повагою до досвіду учасників. А він, цей досвід, у кожного різний».

«Отримала чітке розуміння ролі громади у розвитку соціальних послуг і важливості залучення людей з інвалідністю до цього процесу, – долучилася до діалогу Ірина, працівниця Центру надання соціальних послуг Солоницівської селищної ради (Харківська область). – Тренерки поділилися практичними інструментами, які вже можна використовувати на місцевому рівні. Захід був корисним і надихаючим».

«Тренінг дав багато нових знань і систематизував те, з чим ми працюємо щодня, – резюмувала Ірина, активістка ГО «Територія розвитку особистості «Інтеграція» (Запоріжжя). – Особливо цінною була жива дискусія та можливість обмінятися досвідом з колегами з різних регіонів. Відчувається високий професіоналізм тренерок і глибоке розуміння теми».

Проєкт «Разом у дії: підвищення потенціалу громадянського суспільства в адвокатуванні прав осіб з інвалідністю»  реалізується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України у партнерстві з Ресурсним Центром Недержавних Організацій за фінансування  Гуманітарного фонду для України (ГФУ/UHF)