5 травня в Європі відзначають День боротьби за права людей з інвалідністю. Це не просто дата в календарі. Це нагадування, що рівність, доступність і повага до гідності людини не можуть бути деклараціями — вони мають працювати в реальному житті.
Для людей з інвалідністю права починаються з базових речей: можливості вийти з дому, скористатися транспортом, отримати медичну чи реабілітаційну послугу, навчатися, працювати, брати участь у житті громади, отримувати інформацію у доступному форматі та бути почутими під час ухвалення рішень.
В Україні ця тема має особливе значення. В умовах війни кількість людей, які отримують поранення, травми, стійкі порушення здоров’я, зростає. Водночас люди з інвалідністю, діти з інвалідністю, ветерани, старші люди та їхні родини часто стикаються з бар’єрами, які не мають існувати: недоступними будівлями, складними процедурами, браком інформації, стереотипами та недостатньою залученістю до процесів відновлення.
Права людей з інвалідністю — це не питання допомоги чи доброчинності. Це питання виконання державою своїх зобов’язань, поваги до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та реальної участі людей з інвалідністю у всіх сферах життя.
НАІУ послідовно відстоює підхід: нічого для людей з інвалідністю без людей з інвалідністю. Саме тому важливо, щоб організації людей з інвалідністю були залучені до розроблення політик, програм відновлення, стандартів доступності, гуманітарного реагування, освітніх і соціальних послуг.
5 травня — це також день солідарності. День, коли варто говорити не лише про проблеми, а й про рішення:
- доступне середовище у громадах;
- якісні послуги поруч із людиною;
- інклюзивну освіту та професійне навчання;
- доступну інформацію і цифрові сервіси;
- підтримку незалежного життя;
- участь людей з інвалідністю у прийнятті рішень.
Сильна держава починається з поваги до гідності кожної людини. А безбар’єрність — це не окремий напрям роботи, а стандарт, який має бути вбудований у всі рішення: від місцевої громади до національної політики.
У цей день НАІУ закликає органи влади, громади, партнерів, медіа, освітні заклади та громадські організації робити права людей з інвалідністю не темою одного дня, а щоденною практикою.
Бо справжня інклюзія — це коли людина не просить про виняток, а користується своїми правами нарівні з іншими.
