18 закладів, 100 учасників і наступний крок до змін: у Києві завершили цикл тренінгів з інклюзивної професійної освіти
30 Березня 2026
Поширити:
У Києві завершився цикл тренінгів з інклюзивної професійної освіти для 18 закладів професійної освіти з різних регіонів України. Навчання пройшли 100 учасників — адміністратори, педагоги та майстри виробничого навчання. Наступний етап проєкту — супервізія, практичні рекомендації, інклюзивний посібник і нові інструменти, які допоможуть закладам вбудовувати інклюзію в щоденну роботу.
23–27 березня в Києві відбувся четвертий, завершальний тренінг з розвитку інклюзивної професійної освіти в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery. Саме він підсумував увесь цикл навчання для 18 закладів професійної освіти зі всієї України.
Загалом навчання пройшли 100 учасників: 36 адміністраторів, а також 64 педагоги та майстри виробничого навчання. Це важливо, адже інклюзивні зміни в закладі починаються не з однієї людини, а з команди, яка має спільне бачення і практичні інструменти для роботи.
Упродовж циклу учасники працювали з дуже конкретними питаннями: як зробити освітній простір доступнішим, як адаптувати навчальний процес, як краще підтримувати людей з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та інших здобувачів освіти з різними потребами. У фокусі були інклюзивні методики, універсальний дизайн навчання, кризова підтримка, психологічна перша допомога, командна взаємодія і щоденні рішення, від яких залежить, чи почуватиметься людина в закладі прийнятою і включеною в освітній процес.
Четвертий тренінг завершив навчання для останніх трьох закладів-учасників проєкту: Київського професійного коледжу будівництва і комунального господарства, Кропивницького інженерного фахового коледжу Центральноукраїнського національного технічного університету та Полтавського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.
Київський професійний коледж будівництва і комунального господарства вже має практичний досвід інклюзивного навчання. У закладі працює практичний психолог, який підтримує і здобувачів освіти, і персонал. Коледж має досвід навчання людей з порушеннями слуху та епілепсією, проводить дні безбар’єрності, семінари проти булінгу, зустрічі про толерантність і мовну культуру. Водночас команда відкрито говорить і про те, що ще потрібно посилювати: формалізовану політику інклюзії, адаптовані програми, сучасні алгоритми реагування на кризові ситуації та усунення фізичних бар’єрів у приміщеннях.
Кропивницький інженерний фаховий коледж ЦНТУ — заклад із довгою історією, що бере початок ще з 1870 року. Сьогодні тут навчається близько 500 студентів, а в роботі зі здобувачами освіти важливе місце займають психологічна підтримка, адаптаційні заходи для першокурсників, індивідуальний підхід і культура поваги. У коледжі адаптують навчальні матеріали, гнучко підлаштовують програми під потреби студентів і створюють середовище, де немає місця глузуванню чи стигмі. Серед ключових викликів — фізична доступність, обмежені ресурси і потреба в системнішій підтримці закладів, які впроваджують інклюзію в складних технічних спеціальностях.
Полтавський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості працює насамперед із дорослими слухачами — людьми, які шукають роботу, змінюють професію або підвищують кваліфікацію. Від 2014 року заклад має значний досвід навчання внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і людей з інвалідністю. Тут освітній процес будують довкола людини: застосовують індивідуальні підходи, денну, вечірню, дистанційну та змішану форми навчання, а також психологічну підтримку. Водночас команда говорить і про виклики: архітектурну доступність, потребу в адаптованому обладнанні, сенсорній навігації та практичних методиках для роботи з людьми з різними порушеннями.
Усі три заклади різні за історією, масштабом і моделлю роботи. Але їх об’єднує головне: інклюзія для них — уже не абстрактна тема, а щоденна робота з реальними людьми, реальними бар’єрами і реальними рішеннями.
Що далі
Цикл тренінгів завершився, але проєкт переходить у наступний етап — супровід і поширення напрацьованих рішень.
Заклади отримають супервізійну й консультативну підтримку, яка допоможе педагогам і адміністративним командам працювати з практичними викликами впровадження інклюзивних підходів. Цей етап поєднає онлайн-консультації, очні візити та обмін досвідом між закладами.
Також у межах проєкту буде підготовлено практичний інклюзивний посібник для закладів професійної освіти. Він міститиме рекомендації щодо створення доступного освітнього середовища для ветеранів та людей з інвалідністю і допоможе поширювати напрацьовані рішення ширше.
Окремо заплановано навчання з інклюзивних підходів до першої допомоги під час надзвичайних ситуацій, кризових станів, пов’язаних із ПТСР. Ще один напрям — навчання з організації інклюзивних інформаційних кампаній, щоб заклади могли краще комунікувати зі здобувачами освіти та їхніми родинами і залучати до навчання людей з вразливих груп.
Усе це має спільну мету: допомогти закладам перейти від окремих рішень до системної роботи, де інклюзія стає частиною щоденної практики.
Для НАІУ та партнерів цей цикл тренінгів — важливий крок до ширшої мети: щоб професійна освіта в Україні ставала відкритою, безпечнішою і реально доступною для людей з різним досвідом та потребами. А для самих закладів — це можливість не просто говорити про інклюзію, а послідовно вбудовувати її в навчальний процес, підтримку студентів і свою подальшу стратегію розвитку.
Проєкт «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю» впроваджується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) спільно з Christoffel-Blindenmission Christian Blind Mission e.V. (CBM) за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).
Щоосені Норвегія об’єднується навколо великої традиції солідарності — телемарафону NRK (Норвезька радіо- і телевізійна корпорація). Це найбільша благодійна ініціатива країни, яка з 1974 року щороку мобілізує сотні тисяч людей, щоб збирати кошти на гуманітарні проєкти у світі. Участь беруть усі: школи, бізнес, місцеві громади, державні установи, а також королівська родина. Завдяки такій масштабній мобілізації зусиль […]
Після закінчення опалювального сезону 2025–2026 років органи Пенсійного фонду України визначать право домогосподарств на отримання житлової субсидії на період з травня 2026 року до 30 квітня 2027 року. При цьому, як зазначає Пенсійний фонд України на своєму сайті, домогосподарствам, які матимуть право на виплату, розмір субсидії на неопалювальний сезон 2026 року буде розраховано автоматично. Довідково Житлова […]
Проіндексовано мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, пов’язаною із Чорнобильською катастрофою. Як пише Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України на своєму сайті, пенсія зросла: Крім того, з 1 січня 2026 року підвищено доплату до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які мають статус постраждалої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживають у зоні радіаційного забруднення, — з 2 […]
До навчання в межах проєкту зі зміцнення потенціалу Національної Асамблеї людей з інвалідністю України долучилися нові організації мережі з різних регіонів країни. Цього разу у фокусі — практичні інструменти адвокації, які допомагають не лише реагувати на окремі запити, а й системно відстоювати права людей з інвалідністю на рівні громад. У Києві завершився триденний семінар «Адвокація […]
У травні 2026 Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні розпочинає новий навчальний цикл Школи безбар’єрних маршрутів 2026. Як пише Програма на своєму сайті, 20 команд-представників громад із всієї країни створюватимуть маршрути, які забезпечать шлях до ключових громадських просторів, використовуючи зручну й доступну інфрастркутуру. Програма включатиме один 4-денний очний модуль у м. Київ, практичний менторський модуль […]
Забезпечення доступної та якісної реабілітації дітей з інвалідністю особливо актуальне в умовах війни, децентралізації та зростання навантаження на соціальну сферу. Державна програма реабілітації, заснована на принципі «гроші ходять за дитиною», покликана забезпечити індивідуальний підхід і рівний доступ до якісних послуг незалежно від місця проживання чи соціального статусу сім’ї. Водночас багато родин досі залишаються необізнаними про […]