Дослідження “Вплив пандемії COVID-19 на людей з інвалідністю в Україні”
Представляємо другий Звіт, який ґрунтується на поглибленому дослідженні впливу COVID-19 на людей з інвалідністю в Україні. Результати дослідження, представлені в цьому документі, ґрунтуються на поглядах понад 300 осіб цієї категорії стосовно впливу пандемії COVID-19 на їхнє повсякденне життя. Водночас у Звіті не розглядається вплив війни в Україні на людей з інвалідністю, оскільки ми знаходилися на завершальній стадії проєкту, коли росія розпочала великомасштабний військовий наступ на Україну та її народ 24 лютого 2022 року.
Спеціальний доповідач з прав людей з інвалідністю зауважує, що «не існує такого поняття як «вразлива особа» за своєю природою, а є тільки особи з інвалідністю, які опинились у вразливих обставинах» (Генеральна Асамблея ООН 2021 р., § 16). Наше дослідження показує, що життя людей з інвалідністю в Україні складалося з широкого спектру таких «уразливих ситуацій» ще до того, як COVID-19 було оголошено пандемією в березні 2020 року. Сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю та люди, які потребували гуманітарної допомоги (внаслідок російської військової агресії проти України в 2014 році), зіткнулися з додатковими соціально-економічними труднощами і складнощами, пов’язаними, окрім іншого, з доступом до житла, охорони здоров’я, різноманітних послуг тощо. COVID-19 разом із політичними та економічними заходами у відповідь на пандемію суттєво збільшили як масштаби кризових ситуацій.
У другому Звіті центральну увагу зосереджено на думках людей з інвалідністю. Наші учасники приділили свій час і взяли участь у дослідженні, щоб підвищити суспільне розуміння проблем, з якими стикаються люди цієї категорії, та сподіваючись на істотні зміни, яких, як свідчать наші дослідження, як і раніше не вистачає. Ми сподіваємося, що читачі цього Звіту, а передусім особи, наділені повноваженнями ініціювати такі зміни, демонструватимуть і візьмуть на себе зобов’язання чути, розуміти та відгукуватися.
Унікальність та оригінальність нашого дослідження полягає у трьох аспектах
По-перше, цей дослідницький проєкт заснований на справді широкому підході. Дослідження розроблено та проведено спільно з людьми з інвалідністю в Україні та їх організаціями. Вони брали участь у розробці методології дослідження, зборі даних, їх аналізі та поширенні результатів проєкту. Діалог залишався ключовим основоположним принципом для всіх, хто брав участь у нашому проєкті. Це дозволило поєднати різні історії та сформулювати нові погляди. Це також дало нам можливість залучити потужні та зворушливі голоси наших учасників до розмов про фундаментальні питання приналежності, визнання, рівності та стійкості. По-друге, у проєкті використовувалися кілька методів збору дослідницьких даних, включно з опитуванням організацій людей з інвалідністю, інтерв’ю з людьми з інвалідністю та серією щоденників домогосподарств. Це допомогло створити почуття причетності та залучення серед наших учасників, а також забезпечило більш високий рівень розуміння ситуації, в якій живуть люди з інвалідністю в Україні. Наскільки ми знаємо, це перший в Україні проєкт, яким цілеспрямовано охоплено людей з інвалідністю з фізичними, інтелектуальними і сенсорними порушеннями та їх організації на національному рівні, шляхом використання методологічних підходів, що використовуються в соціальних та гуманітарних науках. По-третє, наш проєкт задуманий як інклюзивний та емансипаційний. Спираючись на принцип діалогу для спільної роботи, ми прагнули краще зрозуміти, як заходи реагування на COVID-19 і пандемію посилюють існуючі та породжують нові прояви несправедливості й нерівності щодо людей з інвалідністю, а також як їм можна протистояти. Основна мета полягала в тому, щоб ретельне емпіричне дослідження (проведене у специфічному контексті реалій COVID-19) підтримувало існуючі та допомагало розробляти нові політичні стратегії активізму людей з інвалідністю в Україні. |