Шановна Людмило Леонтіївно!
Згідно статті 11 Конвенції ООН про права інвалідів (ратифікована Україною у 2009 році) держави-учасниці вживають відповідно до своїх зобов’язань за міжнародним правом, включаючи гуманітарне право та міжнародне право прав людини всіх необхідних заходів для забезпечення захисту та безпеки людей з інвалідністю в ситуаціях ризику, включаючи збройні конфлікти, надзвичайні гуманітарні ситуації та стихійні лиха.
Сьогодні, враховуючи ситуацію, яка склалася на Сході України, в Донецькій та Луганській областях, де проходять бойові дії, багато людей змушені залишити свої домівки і виїхати з даних регіонів, в надії зберегти своє життя та життя своїх рідних.
У особливо складній ситуації опинилися громадяни з інвалідністю, оскільки без сторонньої допомоги багато з них не в змозі покинути місця проживання. Але складнощі пов’язані не тільки з їх переїздом з місць, де проходять бойові дії, а й з іншими чисельними проблемами вже на безпечній території України. Зокрема, це організація та пошук архітектурно доступних місць проживання, доступного транспорту для перевезення, повноцінного харчування, лікування, побутового облаштування, а також забезпечення соціальної, юридичної, психологічної та іншої допомоги.
Саме з метою надання допомоги вимушеним переселенцям з інвалідністю у вирішенні вищезазначених питань Національна Асамблея інвалідів України спільно з Європейською Асоціацією з прав інвалідів започаткувала благодійну програму «Рятуймо разом!» (далі – Програма). Програма не є ні державним, ні комерційним проєктом, допомога переселенцям відбувається винятково з ініціативи волонтерів або небайдужих людей на добровільних і безоплатних засадах. Більш детальну інформацію щодо Програми можна отримати на сайті: www.sos.naiu.org.ua.
За час проведення АТО біля 8600 осіб з інвалідністю (з 320 тисяч, що мешкають у Донецькій та Луганській областях), виїхали на безпечну територію України. Спільними зусиллями наших організацій, на даний час в Одеську та Миколаївську області перевезено та поселено близько 1600 осіб, переважно це люди з інвалідністю та члени їх родин, процес переселення продовжується.
На сьогодні вкрай болючим та не вирішеним залишається питання оплати проживання та харчування переселенців. За домовленістю Одеської обласної державної адміністрації із закладами, де тимчасово перебувають переселенці вартість зазначених послуг складає з розрахунку 130-170 гривень за 1 добу (1 людина). Волонтери проводять велику роботу щодо пошуку медикаментів, засобів реабілітації та особистої гігієни, забезпечення пристосування приміщень для людей, що не можуть пересуватися самостійно. Тільки за останній тиждень закуплено ліків на 35 тисяч гривень.
Однак, необхідно відмітити, що жодної копійки з державного бюджету на рахунки закладів, де тимчасово мешкають переселенці, за послуги проживання та харчування не перераховано та за нашими спостереженнями не планується перераховувати.
Інша проблема, люди з інвалідністю, які потребують постійно отримання медичних послуг та життєво необхідних медичних препаратів і які самостійно виїхали до інших областей. Так, наприклад, в Києві вже другий тиждень перебуває у міській лікарні № 3 родина з Луганська Чеча Любов Михайлівна з сином Краснобрижевим О.С., 1976 р.н, – інвалідом 1 групи дитинства, який хворий на цукровий діабет, незрячий та ТРИЧІ на тиждень потребує медичної процедури гемодіалізу. На жаль, наші зусилля, в тому числі через звернення до Урядової гарячої лінії, МОЗ, регіональних координаційних штабів м. Києва та Київської, Вінницької та Дніпропетровської областей, громадських та благодійних організацій з проханням знайти їм помешкання у м. Києві не увінчалися успіхом. Інша родина Євтухова Олександра (34 роки, м. Луганськ ) разом з дочкою 3 рази на тиждень по 3 години витрачає на дорогу до лікарні та 3 години зворотно для проходження процедури гемодіалізу. І таких прикладів можна навести багато.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно з Положенням про Мінсоцполітики на нього покладено функції формування та реалізація державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, інвалідів, людей похилого віку звертаємось до Вас, шановна Людмило Леонтіївно, з наступним:
Сподіваємось на розуміння та підтримку!
Н. Скрипка