Прес-конференція громадських організацій осіб з інвалідністю: «Загублені права: вперше голос громадських організацій людей з інвалідністю з України прозвучав в Комітеті ООН»

30 Квітня 2015 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Напередодні відзначення 5 травня Європейського дня протесту задля забезпечення рівних прав та проти дискримінації людей з інвалідністю в Укрінформі відбулась прес-конференція громадських організацій осіб з інвалідністю: «Загублені права: вперше голос громадських організацій людей з інвалідністю з України прозвучав в Комітеті ООН».

Спікерами були:

• Наталія Скрипка – виконавчий директор Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна Асамблея осіб з інвалідністю України»;
• Раїса Кравченко – виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю та осіб з інтелектуальною недостатністю»;
• Ярослав Грибальський – голова правління Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю «Група активної реабілітації»;
• Лариса Байда – представник Національної Асамблеї осіб з інвалідністю України,
• представники громадських об’єднань людей з інвалідністю.

Вже у вересні 2015 року Україна має звітуватись в Комітеті ООН з прав людей з інвалідністю стосовно виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Наразі у межах підготовки звіту уряду Комітет ООН заслуховує Альтернативні звіти та рекомендації громадських організації людей з інвалідністю.

20 квітня 2015 року в м. Женеві в Комітеті ООН з прав людей з інвалідністю відбулося представлення Альтернативних звітів громадських організацій людей з інвалідністю. У складі делегації, очолюваної Національною Асамблеєю осіб з інвалідністю України, були: ВГО «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю та осіб з інтелектуальною недостатністю», ВГО « Група активної реабілітації», ВГО «Генерація успішної дії», Житомирська ГОІ «Молодь. Жінка, Сім’я», БФ « Крок за Кроком», які брали активну участь у підготовці звіту.

Вперше представники громадських об’єднань людей з інвалідністю говорили про дотримання своїх прав на високому міжнародному рівні, про необхідність впровадження системних змін в нашій державі, про бар’єри, які заважають їм бути включеними у суспільство. Увага акцентувалась на питаннях дискримінації, доступності, освіти, охорони здоров’я, працевлаштування, прав дітей та жінок з інвалідністю, переселенців з інвалідністю, відновлення прав недієздатних та ін. Також, учасники делегації звернулись з проханням до членів Комітету ООН з прав людей з інвалідністю щодо проведення спеціального засідання Комітету з питання виконання статті 50 Конвенції «Автентичні тексти», а саме перекладу тексту Конвенції російською мовою, який потребує перегляду та уточнень.

Деякі тези з Альтернативного звіту України: «Державні органи та установи, декларуючи принципи Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, не вживають належних заходів щодо забезпечення її реалізації. Державою не забезпечується та не реалізується принцип включення людей з інвалідністю у життя суспільства. В Україні відсутні дієві засоби впливу і контролю за дотриманням прийнятих законодавчих та нормативних документів, що стосуються доступності середовища для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення взагалі. Це стосується як нових об’єктів громадського призначення починаючи від проєктування та будівництва, так і тих об’єктів, які були збудовані давно і нині експлуатуються, в котрих надаються різноманітні послуги населенню».

«Громадські організації людей з інвалідністю відмічають, що при формуванні політики захисту і безпеки в ситуаціях ризику, надзвичайних техногенних, гуманітарних ситуацій не враховуються питання людей з інвалідністю.»

Події, які відбуваються в Донецькій, Луганській областях показали: що були відсутні механізми інформування про ситуацію та система оповіщення для нечуючих та незрячих осіб; тотальна архітектурна недоступність будівель, бомбосховищ не дала можливості людям з порушенням опорно-рухового апарату скористатись ними; на сьогодні відсутня чітка інформація про втрати та травми серед людей з інвалідністю; через розбомблені будівлі люди з інвалідністю та похилого віку залишаються в будівлях, не маючи можливості дістатись до місця роздачі гуманітарної допомоги/ їжі»

«Громадські організації висловлюють занепокоєння щодо наявного «фіктивного» працевлаштування людей з інвалідністю з метою виконання роботодавцями 4-х відсоткового нормативу працевлаштування. Відсутній дієвий механізм контролю за реальним створенням робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю. Практично відсутні форми підтриманої зайнятості, супроводження на робочому місці, транзитних робочих місць. Відсутні рекомендації щодо забезпечення людям з інвалідністю розумного пристосування робочого місця. Не має державної програми чи стратегії в цьому напрямку, яка стосується понад 500 тисяч громадян України».

«Міжнародні договори, до яких приєдналась Україна та національне законодавство гарантує доступ людям з інвалідністю до інформації. Однак, стурбованість викликає неналежне практичне втілення вказаних гарантій. Доводиться поставити під сумнів реалізацію у 2015 році напрямку щодо доступності інформації на офіційних веб-сторінках для користування осіб із порушеннями зору та слуху, визначеного «Національним планом дій із реалізації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю на 2013 – 2020 роки».

«Права людей з інвалідністю на доступ до якісних послуг охорони здоров’я продовжують порушуватись. Заклади охорони здоров’я залишаються архітектурно недоступними, концепція універсального дизайну не запроваджується в системі охорони здоров’я, організації людей з інвалідністю не залучаються до планування політики, підготовки законодавчих ініціатив. Надзвичайна ситуація в Україні збільшить кількість осіб з інвалідністю, які потребуватимуть якісної медичної допомоги»

«В Україні відсутня цілісна державна політика щодо забезпечення та реалізації прав жінок з інвалідністю, їх включення в життя суспільства…. Державна політика з питань репродуктивного здоров’я не розглядає цю групу як цільову. Жінки з інвалідністю практично не задіяні в процесах прийняття рішень. Стратегія держави щодо реалізації Конвенції не передбачає плану дій по статті 6. Заслуговують на особливу увагу люди з інвалідністю, які проживають в сільській місцевості, в тому числі жінки з інвалідністю, які не можуть отримати якісні послуги за місцем проживання».

«Існує недостатня поінформованість дівчаток та жінок з інвалідністю щодо питань репродуктивного здоров’я, планування сім’ї. Існуюча державна політика в цій сфері не розглядає цю групу, як цільову…»

Громадські організації людей з інвалідністю мають надію, що звіти, які були представленні по виконанню Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю будуть використанні Комітетом ООН для підготовки додаткових запитань уряду України щодо реалізації прав осіб з інвалідністю в нашій країні, а також для підготовки рекомендації після звітування держави.

Facebook + Фото