Публікуємо конспект трансляції на сторінці “Нової української школи” з кандидаткою педагогічних наук, керівницею інклюзивних проєктів ГО “Бачити серцем”, однієї з ТОП-50 учителів світу Global Teacher prize – 2020, експерткою з інклюзії ГС “Освіторія” Наталею Гладких.
Це – фундамент навчального процесу в інклюзивного навчання, адже фундамент термінології – сприйняття самої дитини, її можливостей, її сильних сторін для будування навчання. Мені хочеться, щоби кожен учитель, кожен спікер, директор у своїх виступах, розробляючи уроки, користувався коректною термінологією.
Акцентом термінології є насамперед людина, а потім особливості розвитку, її порушення, інвалідність тощо. Коли ми будемо спиратися на коректні визначення, бачити насамперед дитину, то будемо ефективніше будувати навчальний процес.
Розробляючи уроки, пам’ятайте, що кожна дитина, незалежно, чи вона має інвалідність, хоче, щоб у неї було повноцінне дитинство. У дитинства немає інвалідності. Кожна дитина хоче спілкуватися з іншими однолітками, гратися, відвідувати школу. Коли ми під час підготовки уроків будемо спиратися на те, що є дитина, а не є її особливі потреби, ми зможемо краще сприймати саму дитину й ефективніше будувати навчання.
Кожній дитині потрібен наставник, так і є. Для того, щоби дитина краще вчилася, щоби застосовувала і формувала вміння й навички для подальшого самостійного життя, їй потрібна в певний період допомога й підтримка. Цими наставниками часто стають вчителі, тому що краще розуміють потреби дитини, і вони можуть разом із нею створити неможливе. Пам’ятайте, будь ласка, про це і з цього починайте будувати ваші уроки.
Карантин вніс дуже багато змін у життя дітей з ООП, а саме:
Дітям тяжко сприймати їх, тому що вони звикли й були адаптовані до певного режиму дня. Постійний і сталий режим дня – для них це є безпека.
Змінилася форма навчання. Для багатьох дітей з ООП ця форма навчання є новою й незнайомою, незрозумілою. Вони не розуміють, що потрібно на онлайн-уроках сидіти і слухати вчителя або дивитися в екран монітора.
Через те, що не можна виходити на вулицю, пограти на ігровому майданчику, відвідувати басейн – а часто це було заспокоєнням для дитини з ООП – у неї змінюється й поведінка.
Інколи дитина не може бачитися з близькими і значущими людьми. Це все теж змінює її поведінку.
Інколи дитина перебуває в емоційно-напруженій ситуації навіть удома, тому що дорослі хвилюються, бояться і змін у житті дитини, і карантину, бояться, щоби їхня дитина не заразилася. А діти з ООП дуже чітко відслідковують емоції й почуття від дорослих. Звісно, діти теж будуть тривожитися, будуть боятися, панікувати й емоційно вибухати.
Здебільшого діти з ООП не розуміють причин залишатися вдома, чому не можна йти в школу, чому не можна зустрітися з друзями, побачити однолітків.
Дистанційне навчання можна застосовувати для дітей з ООП, спираючись на чотири головні принципи дистанційного навчання, а саме:
Особливості дистанційного навчання:
Інклюзивне навчання – це навчання для всіх дітей, про це потрібно пам’ятати. А також про те, що онлайн-уроки забезпечують дітям з ООП контакти і спілкування з іншими дітьми. Тобто онлайн-уроки є тою соціалізацією, яка була закладена в інклюзивне навчання.
У дистанційному навчанні батьки мають стати нашими партнерами. Тобто перша робота має відбутися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми з ООП. Адже інколи батьки стають каналом комунікації між учителем і учнем з ООП.
Також не забуваймо, що для дітей з інвалідність часто був “вічний карантин”, коли вони сиділи вдома й не навчалися в школах (або навчалися за індивідуальною формою навчання). Тому зараз, коли настав справжній карантин, ми можемо говорити, що все ж таки діти з ООП мають навчатися разом з усіма. Їхнє право на освіту має забезпечуватись.
Здебільшого заняття проводять разом в одному інформаційному просторі, тому що кожній людині потрібна людина.
Пропоную починати дистанційне навчання з того, що батьки спостерігають за своєю дитиною з ООП, аналізують ці спостереження разом з учителем та асистентом вчителя й командою визначають рекомендоване навантаження. Спостерігають батьки цілий тиждень за дитиною з ООП і записують собі в блокнот те, що бачать. Наприклад:
Якщо командою, батьки разом з учителем і асистентом вчителя, проаналізували все це, можна визначити рекомендоване навчання:
Напишіть труднощі, з якими стикається дитина, чого вона не може зробити, а також сильні сторони – що вона може зробити. Наприклад, у нас є учень, який не може сидіти біля комп’ютера, але може стоячи займатися 15 хвилин і ми йому дозволяємо стояти. Ви такожу своїй роботі спирайтеся на сильні сторони.
Навантаження дитини з ООП визначається індивідуально, з огляду на можливості кожної дитини, і підбирається командою. Навантаження можна скласти на тиждень і після провести аналіз, що все вдалося зробити, від чого дитина сильно втомлювалося, що потрібно змінити.
Приблизне навантаження для дітей з ООП:
1–2 класи – 1–2 онлайн-уроки на день;
3–4 класи – 2–3 онлайн-уроки на день;
5–9 класи – 4–5 уроків на день;
+ відеозаняття та домашні завдання з батьками.
Рекомендації батькам дітей з ООП:
Як налагодити співпрацю з батьками:
Пам’ятайте, що кожен із батьків перебуває на певній стадії горювання. Коли батьки народили дитину з інвалідністю, то вони отримали психологічну травму. Тож часто в батьків опускаються руки, вони не вірять у силу дитини, вони в депресивному стані, заперечують онлайн-навчання. З карантином усі ці стани загострилися і, звісно, батькам потрібна ваші підтримка, віра, впевненість у тому, що нам вдасться, якщо ми будемо працювати командою.
Батьків можуть підтримувати шкільні психологи. Було б чудово, якщо б психолог узяв на себе індивідуальні консультації з батьками. Психолог може продовжувати індивідуальні онлайн-заняття з дітьми, може спілкуватися з дітьми телефоном, а також проводити консультації для вчителів.
Ми, учителі, теж можемо тривожитися, панікувати, і нам теж інколи потрібна теж порада психолога. Тому звертайтеся до психолога про індивідуальні онлайн-консультації або робіть, наприклад, наприкінці кожного тижня супервізійні онлайн-зустрічі, коли ви будете зустрічатись і обговорювати всі ті емоції, почуття, які у вас виникли.
Інколи в класах є тьютор, який сидить поруч із дитиною. Рекомендації тьютору дитини:
Я вже говорила, що дітям з ООП складно пристосуватися до нового режиму дня, місяця, тижня, і їм не зрозумілі такі абстрактні поняття, як “коронавірус”, “епідемія”, “надзвичайна ситуація”. Тому важливо, щоби ви, як учителі, проводили заняття, які будуть пояснювати дітям, що зараз карантин, що відбувається в країні. Ці пояснення й уроки мають стати систематичними. Тобто, це не може бути один раз на початку карантину і все.
Дуже важливим є алгоритм навчання одягання медичної маски. До нас звернулася мама про те, вони з дитиною з важкою формою аутизму не можуть вийти на вулицю, тому що та не вдягає медичну маску. Ми розробили алгоритм і десь за два тижні дитина вийшла в масці і пробула в ній 10 хвилин. Для нас це була велика перемога. Що потрібно робити:
1. Розповідь про медичні маски та їхні різновиди, показ масок.
2. Розглядання фотографій людей у масках, відео та мультфільмів.
3. Ігри з масками, малювання масок, носіння масок.
4. Запис у режим дня “одягання медичної маски”.
5. Одягання масок на уроках, вправи з масками. Одягаємо маски та виконуємо певні дії: рахуємо, співаємо, малюємо, танцюємо. Одягаємо маску й рахуємо до 10-ти. Коли дитина бачить, що вчителі й діти одягають маски, у неї почалася імітація і вона теж почала її одягати.
6. Виготовляємо маски власними руками та малюємо коранавірус, потрібно візуалізувати його, бо це абстрактне поняття для дітей з особливими потребами.
Підтримати й допомогти можуть ті дорослі, які поруч із дитиною, тобто батьки. Потрібно визначити вчителю або асистенту вчителя:
1. Які завдання дитина може зробити самостійно і виписати ці завдання.
2. Що дитина може зробити з підтримкою дорослого, разом із дорослим.
3. З чим дитина не може впоратися навіть із підтримкою.
Коли ви сформуєте три списки, ви будете знати, які завдання вам треба давати на онлайн-уроках, а які не потрібно давати в жодному разі, тому що дитина з ними впоратися не зможе.
Підтримка дитини може бути різною:
Приклади маніпуляції символами:
Є багато є освітніх програм, де вже є корекційні завдання, різні заняття, відеоуроки. Ми беремо не весь відеоурок, а потрібну тему й обрізаємо саме те завдання у відеоуроці, яке вважаємо доцільним для дитини з ООП.
Кожен урок ми починаємо з того, що проговорюємо ці правила, або показуємо візуальні картки, де записане кожне правило. Адже правила дають безпеку для дитини з ООП, і якщо, наприклад, їм хочеться перепочити, то дитина має знати, що їй потрібно показати картку й кілька хвилин вона може перепочити. Або якщо в дитини є запитання, то вона може просто підняти картку, на якій намальовано питання – і вчитель вимкне мікрофон учневі й дасть відповідь на це питання.
Правила поведінки під час онлайн-уроків:
Ми для себе розробили багато комунікативних карток, особливо для дітей, які не розмовляють. Також є діти з порушеннями інтелекту, яким важливо мати якусь підтримку й допомогу та швидко дати відповідь. Цей інструмент дуже ефективний, тому що економить час.
Обов’язково потрібні такі комунікативні картки:
Наприклад, батьки можуть завантажити в телефон Play Timer і виставити час: коли заняття завершується, звучить сигнал і дитина точно знає, що заняття закінчено. Можна скористатися кухонним таймером або намалювати годинник зі стрілочками й показувати дитині, скільки часу залишилося.
Якщо виставляється 40 хвилин заняття, червоне коло поступово зменшується, коли закінчується час лунає звук. Діти з аутизмом деколи самостійно починають виставляти таймер на цьому годиннику, тому що їм так легше зорієнтуватися в часі і просторі.
Вони мають бути в кожної дитини з ООП. Коли ви командою опрацюєте навантаження й розклад, який має бути, обов’язково візуалізуйте його. Може бути цей розклад у діях. Наприклад, є урок, на якому буде використано 10 завдань. Ці 10 завдань формуються в цифри, біля кожної виставляється певна картинка. Коли перше завдання виконано, дитина знімає одиничку та картинку й так далі. Особливо це добре працює для дітей із порушеннями інтелекту і для дітей з аутизмом.
Є індивідуальні візуальні дошки розкладу для дітей з аутизмом, дитина сама вже зможе зробити цей розклад, щоби не хвилюватися і знати, що буде далі. Можна скласти тижневий розклад або на день – що буде зранку, що вдень, що ввечері й за що можна похвалити.
Він використовується наприкінці тижня: учитель дає опитувальник батькам і дітям. Якщо дитина може заповнити самостійно, вона заповнює, якщо ні – то разом із батьками. У ньому виставляється оцінка, де 0 – ніколи, 1 – рідко, 2 – часто, 3 – дуже часто. Потрібно відповісти на запитання, наприклад:
Коли такий “термометр” заповнить кожен учень, то вчитель буде розуміти, на що треба звернути увагу, щоби побудувати наступне заняття.
Їх складає команда, і вони мають бути:
– Чи обов’язково вчительці бути в кадрі, чи достатньо голосу за кадром?
Комусь з учнів потрібно побачити знайоме обличчя і знайомі окуляри, як у мене, а комусь потрібно почутитільки голос. Пробуйте, дивіться, як дитина активніше реагує – коли голос за кадром, чи ще є і ваша картинка.
Якщо дитина з ООП навчається за індивідуальним навчальним планом із деяких предметів, і контент завдань дуже відрізняється від контенту загальноосвітніх програм, чи доречно асистенту проводити окремі онлайн-заняття з учнем?
Усе індивідуально, але я б радила не виключати дитину з ООП на індивідуальні онлайн-заняття разом з асистентом вчителя, а давати їй ті завдання, які вона може осилити разом із дітьми без інвалідності. Тобто, коли вчитель разом з асистентом вчителя готуються до онлайн-уроку, вони знають, що є дитина з ООП, яка не зможе якесь із завдань зробити, їй потрібно заздалегідь через батьків передати ті завдання, які вона зможе осилити. І вчителю обов’язково озвучувати це на онлайн-уроці.
– У якій формі проводити корекційно-розвиткові заняття з дитиною з ООП, якщо вона не сприймає онлайн-заняття чи офлайн-заняття, і чи поводити їх взагалі? У дитини аутизм, інтелектуальні порушення й порушення мовлення.
Я за те, щоби проводити корекційно-розвиткові заняття з дитиною з ООП, навіть яка має комплексні порушення розвитку. Є діти, які не розуміють, що відбувається, але монітор ввімкнний і онлайн-урок продовжується, а дитина може перші заняття просто ходити поруч, заглядати в монітор, закривати монітор, може виходити в іншу кімнату, потім повертатись. Батьки, особливо дітей із комплексними порушеннями, підтримують і допомагають. У нас однією з умов до батьків для дистанційного навчання є те, що батьки мають бути поруч із дитиною.
Заняття я пропоную починати з того, що подобається дитині. Наприклад, їй подобається малювати, то спробуйте спочатку встановити з нею комунікацію через онлайн. Дитині справді потрібен час, щоб адаптуватися до онлайн-уроків, до того, що з нею буде говорити вчитель, який є фотографією на екрані. Але для того, щоби не втрачати час, давайте знання батькам, нехай батьки виконують корекційно-розвиткові заняття з дитиною для того, щоби вона не втрачала інтересу до занять і не втрачала знань, які в неї вже були.
– Тривалість дистанційного уроку має залишатися сталою чи скороченою до 20 хвилин?
Ми проводимо по 30–40 хвилин. Але все залежить від того, чи втомилася дитина, чи їй потрібно перепочити. Деякі діти в нас відключаються раніше, якщо не можуть перебувати цілий урок. Деякі діти можуть і 30–40 хвилин пробути. Але пам’ятайте про безпеку дитини, про її здоров’я: найперше завдання – не нашкодити здоров’ю дитини.
Завантажити презентацію Наталі Гладких
“Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.
Джерело