В Івано-Франківську презентували фільм «Я бачу»

В Івано-Франківську презентували фільм «Я бачу»
7 Лютого 2017
Друкувати цю новину

Івано-Франківськ став другим містом в Україні, де 5 лютого відбулася прем‘єра документального фільму «Я бачу» режисерки Ольги Фразе-Фразенко.

В Івано-Франківську презентували фільм «Я бачу»

Кінострічка була відзнята під час Всеукраїнського велопробігу «Бачу! Можу! Допоможу!» улітку 2015 року.

«Ми хотіли показати, що людина з інвалідністю має право бути щасливим і використовувати всі свої можливості, незалежно від того, бачиш ти чи ні. Людина з інвалідністю – це теж людина і наша мета дати поштовх заради здійснення його мрій. Незалежно від того чи ти бачиш, чи ти не бачиш – це не має значення. Ти сідаєш, крутиш педалі, тобі важко… У такій спільній складності ми стали дійсно близькими», – зазначила продюсер стрічки Вікторія Лучка.

В Івано-Франківську презентували фільм «Я бачу»

Ідея фільму виникла із відеощоденника велопробігу «Бачу, можу, допоможу». Цю акцію вперше організувала у 2015 році ГО «Інститут українських студій». Тоді команда, що об’єднала учасників із різних міст, на звичайних велосипедах і велосипедах-тандемах, за 33 дні подолала понад 3 тисячі кілометрів через 10 областей України. У 2016 році відбувся другий велопробіг на 2 тисячі кілометрів, із Києва до Одеси. Цей маршрут проїхали за 16 днів.

Із відео, відзнятих за кожен день першої подорожі, вирішили змонтувати повноцінний фільм. Восени минулого року його презентували у Генеральній асамблеї ООН в Нью-Йорку у рамках проєкту «Можливості поза інвалідністю» за підтримки українського представництва.

В Івано-Франківську презентували фільм «Я бачу»

Кінокартина озвучена тифлокоментарем (додатковою аудіодоріжкою), що дало можливість її перегляду і для незрячих людей. Фільм присвячений Миколі Пеху, незрячому чоловікові зі Львова, який був організатором та засновником «Інституту українських студій».

«У 2014 році Микола несподівано помер. Буквально через 2 тижні після його смерті ми отримали відповідь, що нам дають фінансування для проведення велопробігу. І це той момент, коли нам довелося прийняти важливе рішення. Ми вирішили ризикнути в пам’ять про Миколу, це була його велика мрія і ми, справді, дуже радіємо, що нам це вдалося. Я сподіваюсь, що Микола радіє за нас також на небесах», – зазначила Вікторія Лучка.

Галичина

  Категорія: