Українські паралімпійці в Ріо показали просто неймовірний результат – вони на Іграх фінішували в трійці найкращих команд світу

Українські паралімпійці в Ріо показали просто неймовірний результат – вони на Іграх фінішували в трійці найкращих команд світу
22 Вересня 2016
Друкувати цю новину

Українські паралімпійці в Ріо показали просто неймовірний результат – вони на Іграх фінішували в трійці найкращих команд світуНаші спортсмени завоювали на Паралімпіаді-2016 117 медалей, з яких 41 золота, 37 срібних і 39 бронзових. Показаний в Ріо результат на 33 медалі кращий, ніж на найуспішніших Паралімпійських іграх у Лондоні в 2012 році.

На тлі провального виступу українців на Оліміпаді-2016, успіхи спортсменів із інвалідністю видається фантастичним. Хоча експерти кажуть, що порівнювати паралімпійців з олімпійцями – все одно, що порівнювати волонтерів з тими, хто сидить на робочих місцях і отримує зарплату. Не секрет, що перші в Україні працюють набагато ефективніше. У них є ідея і мета, а гроші – на другому плані.

«Вголос» пояснює, завдяки чому паралімпійці добилися такого результату в Ріо.

Талановитий менеджер

Українським паралімпійцям дуже пощастило із керівником їхнього руху, Валерієм Сушкевичем (народний депутат України, політик, громадський і спортивний діяч, президент Паралімпійського комітету України, голова Національної Асамблеї осіб з інвалідністю України).

Саме Сушкевич проявив величезні організаторські здібності, зумів налагодити системну роботу в сфері спорту осіб з інвалідністю. Почалася вона ще в 1989 році, в 92-му було створено Національний комітет спорту осіб з інвалідністю України. У 93-му році було зроблено дуже важливу справу. Був створений український центр фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» з 27-ма територіальними організаціями в усіх регіонах країни, розгалуженою мережею з 109 відділень.

У паралімпійському спорті вдалося створити систему, яка не просто добре працює, а офіційно визнана Міжнародним паралімпійським комітетом найкращою на планеті. Це, можливо, взагалі єдина позиція, по якій наша країна є справжнім світовим лідером.

Крім змагального спорту, Сушкевич розвинув систему фізкультурно-реабілітаційних центрів. Це і танцювальні групи, і просто фізичні вправи. Те, що дає людини з інвалідністюм можливість комунікації один з одним і не-людини з інвалідністюми.

Відсутність «кумівства»

У паралімпійському спорті в Україні у національну команду відбирають тільки найкращих. В збірну, як стверджують самі спортсмени із інвалідністю, не можливо потрапити «по дзвінку» свого впливового родича чи знайомого.

Не в останню чергу тому в Україні є 144 заслужених майстри спорту, 391 майстрів спорту міжнародного класу і 719 майстрів спорту України (за нормативами для осіб з інвалідністю). Причому у нас є 5 плавців-осіб з інвалідністю, які виконали норматив майстра спорту для здорових спортсменів. Один з них – з однією рукою.

Професіонали із інвалідністю

Лише у пострадянських країнах і Китаї паралімпійців готують як повноцінних спортсменів. В Європі паралімпійці, як правило, це просто групи здоров’я, в яких інваліди собі на втіху займаються спортом з метою соціальної самореалізації. В цьому і криється головна спортивна причина успіхів нашої паралімпійської збірної у порівнянні з іншими збірними світу. А в Ріо, до слова, не було жодного паралімпійця із Росії. А ця країна професійно готує спортсменів із інвалідністтю і є одним із фаворитів Паралімпіад.

Відсутність ренегатів

Спортсмени часто змінюють команду, країну. Тобто, вони вчилися і тренувалися у нас, а потім змінили громадянство і стали виступати за іншу країну. Їх перекуповують. У паралімпійців цього практично не відбувається. Вони демонструють підготовку вітчизняних тренерів, вітчизняних шкіл, виступаючи під своїм прапором.

Захмарна мотивація

Більшість українських паралімпійців сприймають Ігри, як основну можливість прогодувати себе. Люди із інвалідністю в Україні в середньому отримуються пенсію у розмірі тисяча гривень на місяць.

Тож, часто ті з них, кому «пощастило» мати відносно хороший стан здоров’я, займаються спортом. Перемога у міжнародних змаганнях, таких як Параолімпійські ігри, приносить їм велику грошову винагороду, та ще й непогану щомісячну стипендію.

На Заході ж, якщо людина з інвалідністю може і хоче заробляти гроші, вона, радше, знайде собі, відповідну до своїх можливостей, роботу. Якщо ж така людина має важку форму інвалідності й працювати не може, держава забезпечить їй хорошу пенсію, наддасть авто із зручним управлінням, організує медичну і соціальну реабілітацію. Тому спорт для іноземців із інвалідністю – це розвага, можливість побачити світ, поспілкуватися із колегами, але не спосіб забезпечення для себе гідних умов для проживання.

Більше програм, більше медалей

На Паралімпійських Іграх у кожному виді спорту є свої категорії та умови участі. Наприклад, якщо на Олімпіаді у легкій атлетиці є поділ на статі та відстані (100 м, 200 м, стрибки у висоту тощо), то на Паралімпіаді ці категорії множаться ще на п’ять, оскільки відбувається розподіл самих спортсменів у категоріях : 1) ті, что мають порушення зору; 2) інтелектуальні порушення, 3) спортсмени з церебральним паралічем (на інвалідних візках) та спортсмени з порушеннях, що впливають на роботу кінцівок, 4) спортсмени з ампутованими кінцівками. Загалом, на Паралімпіаді розігрують 526 комплектів нагород, а на Олімпіаді – лише 306.

Позитивна динаміка

Згідно з прогнозами спортивних функціонерів, Україна їхала до Бразилії з надією отримати не менше 50 медалей. В результаті українські спортсмени завоювали в два рази більше нагород, що є найвищим досягненням для паралімпійського спорту в нашій країні. Але цей успіх не можна назвати випадковим – українська паралімпійська збірна крок за кроком йшла до нього. Так, на іграх в Атланті-1996 ми зайняли 44-е місце (7 медалей, з них 1 – золота), в Сіднеї-2000 – 35-е місце (37 медалей, з них 3 – золоті), в Афінах-2004 – 6-е місце (55 медалей, з них 24 золоті), в Пекіні-2008 – 4-е місце (74 медалі, і 24 золота) і Лондоні 2012 – 4-е місце. При цьому в Пекіні ми пропустили вперед Китай, Великобританію і США, а в Лондоні – Китай, Росію та Великобританію.

Постійне підвищення результатів нашими паралімпійцями спостерігається і на зимових Паралімпійських іграх.

Олег Петренко

«Вголос»

  Категорія: