Украли жизнь…

17 Червня 2016 Друкувати цю новину

Украли жизнь…Звертаюсь до усіх представників засобів масової інформації! Прошу Вашої підтримки! 

Мене звуть Григорій Вовчинський. Я – чемпіон Паралімпійських ігор-2014 з біатлону. А ще я – патріот своєї держави! Підтримую багатьох людей, у тому числі – людей з інвалідністю, воїнів АТО. Займаюсь громадською діяльністю. І хочу справедливості та миру у моїй країні! Тому і звертаюся до Вас,аби правда восторжествувала!

Важка і трагічна ситуація сталася з моїм товаришем Юрієм Купрійчуком, який 09.06.2016 їхав у п’ятому вагоні 9 місце потягу 148 Київ-Одеса до своїх рідних в село Білоусівка. На його кінцевій станції – Драбів – з’ясувалося, що Юрій не дихає. Провідниця попросила зустрічаючих винести його з тамбура, адже він по прибутті потягу знаходився саме там. Першу допомогу Юрію надав саме друг, який його зустрічав. Хлопцю вдалося повернути Юру до життя. За двадцять хвилин прибула машина “швидкої”, але до лікарні Юра так і не доїхав.

Попри запевнення медсестри, що хворого стабілізовано і він буде жити.

Дуже незрозумілі пояснення рідним дали працівники Укрзалізниці.

Коли і чому Юрію стало зле? Чому провідники не повідомили на станцію, що людині погано? Чому дозволили обікрасти бездиханне тіло (щез дорогий телефон (6-тий Айфон), всі гроші, був зірваний золотий ланцюжок з шиї)? Чому провідник не надав першу медичну допомогу? Чому відповів на телефон загиблого за 10 хв. до прибуття і сказав заберіть його, бо він ніякий?! І найголовніше, хто це зробив і чи понесе за свій вчинок законне покарання?

Відповіді на ці питання ми разом з родиною загиблого хотіли б дізнатися з Вашою допомогою! Адже, викриття правди і покарання винних у трагічній загибелі людини — це те, на що ми сподіваємось.

Я вимагаю справедливості та підтримки країни для кожного її громадянина! Чому сьогодні можливо, що безцінне життя людини не ціниться? Чому перевізник не несе відповідальності за життя та здоров’я свого пасажира? Адже кожен із пасажирів – застрахований, згідно запису в квитку…

Вірю у вашу підтримку! Вірю до останнього!

Завчасно дякую за відповідь та оперативну реакцію!

Григорій Вовчинський

Контакти 
Товариш – Григорій Вовчинський, 
0675940427 0957107248
Дружина – Коваль Тамара 

0675989827

P.S.

«Проводник – главный человек в вагоне. На протяжении всего времени поездки он несет ответстственность за порядок в вагоне, за вашу безопасность, за то, чтобы поездка была комфортной для пассажиров.
Обязанности проводника закреплены в Типовой инструкции для проводника пассажирского вагона, утвержденной Министерством путей сообщения СССР от 02.10.89 года. Эта инструкция действует и поныне».

Страшно, что все мы не защищены ни от чего и ни от кого. Страшно, что черствость души может стать чьей-то смертью. Проводница, как хозяйка дома, а мы – гости в ее вагоне на несколько часов. И что? Ей глубоко наплевать на то, что человеку стало плохо. Почему? У нее маленькая зарплата? А, может быть, тамбур это не территория ее вагона? Ограбить слабого и беззащитного человека плевое дело, но где же была злополучная хозяйка в униформе? Где линейная милиция? Почему не сработали? Почему не помогли? Ответ простой. Им просто наплевать. На Юру, на Гришу, на меня и всех остальных. Мы случайные люди в их вагоне. Для них главное – напоить нас крашенной водой, типа чай или кофе или взять посылочку или «левого» пассажира. Чем больше, тем лучше. Вот это и есть радость, а все остальное скучно и однообразно, отсюда и результат. Страшно за наше бесправие, страшно за то, что милиция никого не найдет и все на тормозах будет спущено по бюрократической лестнице…

Есть одно Но в этой истории. Оно заключается в том, что в эту историю должны вмешаться неравнодушные люди. Должны помочь свидетели, очевидцы трагедии. Если этого не произойдет, то все будет напрасно.

И последнее. Люди должны помнить, что если ты сегодня не поможешь, то завтра и тебя будет ждать нечто похожее. Такова жизнь…

А эта сухая официальная часть:

«Если по вине железной дороги с Вами произошел несчастный случай, вы имеете право получить страховое возмещение, поскольку уплатили страховой взнос.

Пассажиры считаются застрахованными с момента объявления посадки на поезд и до момента оставления вокзала или станции назначения, но не более 1-го часа после прибытия поезда.

Страховая сумма по обязательному страхованию составляет 120 минимальных размеров оплаты труда.

При получении травмы в результате несчастного случая на железнодорожном транспорте пассажиру выплачивается часть страховой суммы в соответствии степени тяжести травмы. В случае смерти пассажира страховая сумма выплачивается его наследникам полностью.

Страховая выплата производится страховым обществом не позднее 10-ти суток после получения заявления пострадавшего, акта о несчастном случае, документа из медицинского учреждения и проездного документа. Акт о несчастном случае составляется начальником поезда или начальником вокзала, и первый экземпляр выдается пассажиру на руки».

Паралимпийский спорт в Украине

  Категорія:
  1. Валентина
    Червень 19, 04:15 #1 Валентина

    Кров холоне від прочитаного. Та тут мало судитися – всі сильні духом мусять просити прокурора України втрутитися і гнати в три шиї головних і нижчих керівників залізниці всіх рівнів, щоб інші знали, кого брати на роботу і як з них питати. Сама їздила не раз і бачила, що тільки-но поїзд рушив – провідник займається своїми справами, інколи, навіть, такими, що соромно за такого провідника. А вони ж знають, що у вагоні інвалід і варто б, дійсно, хоч раз навідатися до такого пасажира. Коротше, порядку мало на Укрзалізниці, хоч вони і вміють піднімати свій імідж

    Reply to this comment

Додати коментар

Напишіть відгук