Особливе містечко для особливих людей. У Вірменії австрійські будівельники звели житло для скалічених ще двадцять п’ять років тому, після страшного землетрусу.

Тоді гроші для осіб з інвалідністю збирала вся Австрія. Але й зараз австрійці не полишають підопічних – для них створять спеціальний центр. Як і чим містечко живе за чверть століття після трагедії – розкаже Інна Жмуд.

Якби її тоді запитали: життя сина чи здорові ноги – не вагаючись би відповіла: дитина важливіше. Проте стихія не питала. Під час землетрусу їх будинок розвалився за секунди.

Анаїт, постраждала під час землетрусу 1988 року:

– Взяла ребенка с собой – и прыгала, мы жили на втором этаже. Мы попали в подвал, в сидящем виде на ступеньки. Три дня – я с сыном, сыну был годик, после трех дней нас вытащили оттуда, сыну ничего не было – ни одной царапины, а у меня ампутировали… чтобы жить.

Анаїт – одна із сотні осіб з інвалідністю, кому дали житло у цьому кварталі. Будинки тут – майже без ґанків, обладнані пандусами. Усе – задля того, щоб особливі люди мали змогу і на вулицю вийти, і менше комплексували.

Інна Жмуд, кореспондент:

– Те, що це селище особливе, видно одразу з цього майданчику: дуже мало дитячих гойдалок, проте багато спортивних знарядь. Бо після трагедії тут розуміють: розваги – то другорядне, головне – здоров’я.

Квартал для скалічених людей на околиці міста Гюмрі. Колишній Ленінакан. Усі будинки звели коштом австрійців.

На будинках, де зазвичай кріплять таблички з іменами видатних людей, зараз – імена тих, хто дав гроші на будівництво.

Степан Тер-Маркарян, виконавчий директор історико-культурного заповідника “Кумарі”:

– На табличках, если б мы прошли до конца вот так вот, посмотрели – есть и отдельные семьи, есть и группы, австрийский красный крест.

Тут емоційно тяжко ходити вулицями – так багато хворих людей. Ще гіркіше бачити ось такі іграшки. Наприклад, скалічений лижний інструктор. Але в місті, де так яскраво пам’ятають трагедію, до цього ставляться інакше: головне – живі.

Та й інфраструктуру розвивають. Ті ж самі австрійці.

Самвел Баласанян, мер міста Гюмрі:

– Они начали строительство, где должны изучать таких детей. Я выделил землю, дали мы землю просто так, вообще, и сегодня они начали строительство, наверное, в конце 14-го года эта программа начнет работать.

Проводжаючи нас, Анаїт про єдине пожалкувала – у центрі міста вона не була майже півроку. Тут чекають на автобус, пристосований для інвалідних візків. Та чи куплять – невідомо.

Інна Жмуд, Вадим Свиридонов, Новини, телеканал “Інтер”, Вірменія

Подробности-ТВ