Про це у розмовній студії «Правди. Наживо» розповіла керівник «Української спілки осіб з інвалідністю – УСІ» Оксана Потимко.

«У Швеції незряча людина звертається в звичайну публічну бібліотеку, в кожній такій бібліотеці, навіть у невеликому містечку, знаходиться брайлівський принтер. Відповідно – поступає замовлення, бібліотекарі намагаються самі роздрукувати, якщо в них це не виходить, то вони звертаються у Стокгольм і впродовж 2 тижнів ця незряча людина отримує книжку. Жодне видавництво України не візьметься друкувати один примірник», – зазначила вона.

За її словами, впродовж останніх кількох років відбувся такий своєрідний «прорив» у друкуванні книг шрифтом Брайля.

«Якщо порівнювати із ситуацією 4-5 років тому, то тоді видавництво книг шрифтом Брайля було значно складнішим, тому що фактично в Україні існував тільки один такий книговидавничий центр і він видавав 98% книжок за державні кошти. А державні кошти надходять в кінці року. І то не завжди. І використати їх за цей місяць-два-три до кінця року є дуже важко, тому ситуація була неприваблива. Зараз на території України є 5 центрів – хтось друкує тираж 2 примірники, хтось 10. Ми друкуєм 50 – це дуже великий тираж, він покриває потреби всієї України», – зазначила Потимко.

Незрячі люди можуть дістати брайлівську книжку не лише у спеціалізованих бібліотеках, але й у публічних.

«Є різні громадські організації із клубами за інтересами. Наші всі незрячі люди про них знають. Щодо книжки… ми брайлівську літературу почали давати не тільки в школи-інтернати, не тільки в спеціалізовані бібліотеки, але й в публічні. У Львові таку книжку можна знайти в «Сенсотеці», в Обласній універсальній науковій бібліотеці, в Обласній дитячій бібліотеці, в міській медіатеці ім. Лесі Українки і т. д. Врешті, у нас, у ресурсному центрі, на вулиці Митрополита Андрея, 3», – розповіла Оксана Потимко.

Більше – у відео.

Вголос