У слуханнях взяли участь понад 80 осіб із числа народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, наукових установ та міжнародних організацій.
Узагальнені зауваження та пропозиції учасників слухань будуть доопрацьовані та враховані при підготовці остаточної редакції рекомендацій слухань.
Довідково:
Нині в Україні функціонують перший і третій рівні пенсійної системи.
Перший рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду України на умовах та в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.
ЩОДО ПЕРШОГО РІВНЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ
Система солідарного пенсійного забезпечення сьогодні переживає системну кризу, оскільки функціонує в умовах високого демографічного та фінансового навантаження.
Параметричні реформи, які були проведені в 2011 році (підвищення пенсійного віку для жінок; збільшення тривалості страхового стажу, необхідного для призначення пенсії; встановлення максимального розміру пенсії на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність тощо) не вирішили системних проблем пенсійної системи, зокрема:
Вже нині число отримувачів пенсій зрівнялося із числом осіб, які сплачують внески до Пенсійного фонду України.
На думку Світового банку, ситуативні підвищення пенсій, що мали місце за останні 10 років, призвели до надзвичайно великих державних витрат на пенсійне забезпечення (у 2010 р. – приблизно 16% ВВП), які майже вдвічі більші за середній обсяг державних видатків на пенсійне забезпечення у країнах Європейського союзу (у Великобританії – 6,7% ВВП, у Німеччині – 10,2% ВВП, в Росії – 9,4% ВВП).
Розміри дотацій з держбюджету до доходної частини Пенсійного фонду щороку зростають, досягши критичної межі. Так, у 2012 році реальний дефіцит бюджету Пенсійного фонду України становив 27,2 млрд. грн., а Державним бюджетом України на 2013 рік на покриття дефіциту коштів бюджету Пенсійного фонду передбачено 21,8 млрд. грн.
Досі не вирішеним залишається питання фінансування Пенсійним фондом виплат, які суперечать принципам пенсійного страхування, а саме:
ЩОДО ТРЕТЬОГО РІВНЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ
Третій рівень, або система недержавного пенсійного забезпечення давно діє в Україні, але не набула широкого застосування через тотальну недовіру пересічних українців до фінансових інститутів країни.
Згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України станом на 1 січня 2013 року налічувалось 74 недержавних пенсійних фонди (у 2007 р. – 96, у 2009 р. – 83, у 2010 р. – 80, у 2011 р. – 77 одиниці).
Кількість адміністраторів недержавних пенсійних фондів, які мають ліцензію з адміністрування недержавних пенсійних фондів, становить 29 установ.
Спостерігається динаміка зменшення кількості укладених пенсійних контрактів (у 2010 році укладено 69,7 тис. контрактів, у 2011 році – 75,0 тис. контрактів, у 2012 – 61,4 тис. контрактів).
ЩОДО ДРУГОГО РІВНЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ
Суть накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування полягає у тому, що частина обов’язкових внесків до пенсійної системи (солідарний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) має накопичуватися у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватися на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян які (та на користь яких) сплачуватимуть такі внески.
Ці кошти мають інвестуватися в економіку країни з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів.
Управління пенсійними коштами мають здійснювати компанії з управління активами (для яких ця діяльність є професійною і буде ліцензуватись), обраними на конкурсній (тендерній) основі.
Безпосереднє зберігання пенсійних активів буде здійснювати банківська установа – зберігач, яка буде нести відповідальність за цільове використання цих активів.
Кошти, що обліковуватимуться на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, будуть власністю цих громадян, і вони зможуть скористатись ними при досягненні пенсійного віку (або, у випадках передбачених законом, раніше цього терміну, наприклад у випадку інвалідності). Виплати з Накопичувального фонду будуть здійснюватись додатково до виплат із солідарної системи.
Дискусія щодо запровадження другого рівня пенсійного страхування в Україні в законодавчому полі проводиться протягом майже 10 років. Так:
Під час Слухань в Комітеті були висловлені різні позиції щодо запровадження в Україні накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування: як на підтримку так і на необхідність відтермінування прийняття відповідного рішення. Проте всі учасники Слухань погоджуються з тим, що рішенню щодо дати запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування мають передувати системні і виважені організаційні заходи.