Своїм сорочка ближча. Як франківські кравці УТОГ помагають медикам та армії

Своїм сорочка ближча. Як франківські кравці УТОГ помагають медикам та армії
22 Жовтня 2020
Друкувати цю новину
Від початку пандемії працівники Івано-Франківського учбово-виробничого підприємства «Українське товариство глухих» (УТОГ) пошили для медиків близько 250000 масок, 2500 комбінезонів і 1500 одноразових халатів.

Під час карантину вони не просто не зупинили роботу – вони працювали більше, пише Репортер. УТОГ

Спершу для армії

На другому поверсі підприємства УТОГ, що на Коновальця, 205, через зачинені двері чути стукіт швейних машинок. Робота кипить з самого ранку. І жінки, і чоловіки шиють військову форму. Навіть не піднімають голови, аби подивитись на гостей.

У великих мішках біля дверей поскладані готові вироби – на відправку чекають 3000 військових комплектів. Ще 1500 мають передати до 20 жовтня.

Читайте також: Микола Рожко: «Навчити медика онлайн – неможливо»

Директор підприємства Ігор Остяк проводить коротеньку екскурсію. Веде до експериментальної дільниці, де шиють перші пробні зразки, затверджують їх, і далі – в покрійну, пошивальну. Каже, незабаром матимуть ще більше замовлень, адже додадуть і зимові утеп­лені комплекти: куртки, костюми.

Вже півтора роки підприємство шиє для української армії. Аби зосередитись на допомозі військовим, тут навіть призупинили співпрацю з іноземними партнерами з Польщі, Бельгії, Німеччини, Франції, хоч працювали з ними з 1992 року.

«Ми вже пошили 240000 комплектів військової форми, – говорить Ігор Остяк. – Від іноземних замовлень відмовилися, бо тут якраз той варіант, коли своя сорочка мусить бути ближчою до тіла. Хоч пішли собі на збитки, але ж це наші хлопці там мерзнуть і мокнуть, поки ми тут спокійно спимо. Я вважаю, що ми повинні найперше убезпечити своїх людей, а вже потім думати про іноземні замовлення».

Аби між людьми

Таке підприємство в Івано-Франківській області єдине. Його створили ще у 1947 році для працевлаштування та реабілітації людей з вадами слуху. За словами Остяка, спершу працювали, як майстерні з ремонту одягу та взуття, а в 1967 році збудували фабрику. Тоді тут було близько 200 людей, працювали у дві зміни.

Нині на підприємстві 88 працівників, 75 із них з інвалідністю. В основному УТОГ займається пошиттям верхнього одягу – пальта, сукні, блузки, штани. Крім того, постільна білизна, військовий одяг, а віднедавна й медичний.

Працівники – не лише з Прикарпаття, є люди й з інших областей. «П’ять років тому ми здали будинок на 48 квартир і поселили всіх, – говорить Ігор Остяк. – Кожен наш працівник з інвалідністю отримав однокімнатну квартиру».

До теми: Таблетки, імбир, загартовування. Франківський імунолог розвіяв міфи про імунітет

Є тут і люди з церебральним паралічем, говорить директор. Батьки приводять своїх дітей і просять взяти: кажуть, навіть зарплати не треба, «аби лиш дитина була між людьми».

При УТОГ навчають трьом спеціальностям: розкрійник, швачка, прасувальник. Після навчань влаштовують на роботу, дають розряди.

Ажіотажу вже немає

З початком карантину, ще у березні, працівники підприємства УТОГ одними з перших в Україні прийняли рішення шити медичні маски, захисні комбінезони, нарукавники, бахіли, халати для медиків.

За словами директора, на початку пандемії до нього звернулися з обласної інфекційної лікарні, просили допомогти з костюмами та масками. Тому швейники навіть і не думали призупиняти роботу. Працівників возили спецтранспортом, ніхто з них, на щастя, не захворів.

«Ми першими розробили й пошили для інфекційної лікарні багаторазові комбінезони із тканини щільністю 220, що відштовхує воду, – розповідає Ігор Остяк. – На перших порах лікарню забезпечили повністю. І, до речі, наші костюми удвічі дешевші за китайські. Якщо наш, залежно від щільності тканини, коштує 120-140 грн, то китайський – 260-280. Маски комерційним структурам не віддавали, бо в нас ціна була 4,50, а вони продавали їх значно дорожче. А це ж усе людські гроші?! Тому старалися віддавати бюджетним організаціям».

З березня «утогівці» пошили близько 250 000 масок, 2500 комбінезонів і 1500 одноразових халатів. Забезпечили цим одягом практично всіх медиків міста. Але основними отримувачами були Івано-Франківська обласна клінічна, обласна інфекційна та обласна дитяча лікарні.

За словами директора підприємства, зараз таких проблем, як було на початку, вже немає. А от у березні була паніка.

«У нас тут черга стояла за масками, – каже Остяк. – Ми не встигали – з-під рук забирали. В першу чергу віддавали по 500-600 штук для інфекційної лікарні. Їм пошили три види масок: у три, чотири й шість шарів. Останні – для реанімації. Також для них пошили спеціальні комбінезони».

Зараз ажіотажу вже нема. Масок достатньо. На складі мають резерв – 20 тисяч. П’ять тисяч недавно взяла обласна дитяча лікарня. Також постійно за масками приїжджають з підприємств, які випускають харчову продукцію.

Але в разі чого «утогівці» завжди готові допомогти своїм.

Авторка: Світлана Лелик

Матеріал опублікований в рамках проєкту «СВОЇ», який виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Контент є виключною відповідальністю газети «Репортер» і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду США.

Джерело https://report.if.ua/gazeta/svoyim-sorochka-blyzhcha-yak-frankivski-kravci-utog-pomagayut-medykam-ta-armiyi-foto/

  Категорія: