«Щоб не обпікати руки»: У Мінсоцполітики просять розширити перелік засобів для орієнтування незрячих

15 Березня 2017
Друкувати цю новину

Розширити перелік засобів для орієнтування незрячих, які закуповує держава. Із такою вимогою до Мінсоцполітики звернулися українці з порушенням зору. Закликають закуповувати для них брайлівські дошки, кухонні дозатори, озвучені термометри, тонометри тощо. До того ж, людям із інвалідністю по зору з перебоями видають пристрої, які вже є в держзакупівлях. Диктофони не постачають, бо їх в Україні не виготовляють. А тростини, аудіоплеєри та озвучені годинники через брак фінансування видають невеликими обсягами. Тему досліджувала Людмила Голоднік.

Пенсіонерка Таміла Кущенко завжди обпікає руки, коли заварює чай або готує їсти. Жінка майже п’ять років не бачить. Чи повна ємність, перевіряє пальцем, бо немає дозатора. Це такий пристрій, який пищить, коли посуд наповнюється рідиною. В Україні таких годі й шукати. Підписати шрифтом Брайля де який чай, крупа чи м’ясо – також проблема.

“Біда, що в нас немає де дошок получить. Бумаги цієї також ніде не купиш”, – каже пенсіонерка. Жінка призвичаїлася писати на рекламних візитівках, що їх збирає у поштовій скринці.

Навіть пристроїв, щоби навпомацки простягнути нитку в голку, людям із порушенням зору не видають. Що вже говорити про озвучені тонометри, бідкається Таміла Кущенко. У неї скаче тиск, тож, пристрій купила самотужки. На озвучений градусник у Таміли Михайлівни грошей немає. Подивитися на результат вимірювання просить сусідів. Вони їй і допомагають купувати харчі. Адже сама жінка на вулицю не ризикує виходити. Натомість пенсіонер Яків Покотилов завдяки тростині пересувається самостійно. Видають її раз на два роки.

“Якщо ламається, так я її ремонтую сам. У мене просто запчастини є до цієї тростини”, – каже чоловік.

Щодва роки для українців із інвалідністю по зору держава має закуповувати озвучені електронні годинники. На свій, попри числені заявки, Валентина Коник чекає роками: “Це китайське, розумієте. Коли вам видали цей годинник? Я сама його купувала. Але це дуже все дорого”.

Наприкінці минулого року Мінсоцполітики закупило аудіоплеєри для осіб з порушенням зору. Роздають досі.

Михайло Новосецький, заступник голови Українського товариства сліпих, говорить: “Є питання по технічних можливостях тих засобів реабілітації, які закуповуються. В Українському товаристві сліпих 35 тисяч. А от в останній раз закупили тифлоплеєри – 5 тисяч”.

Диктофони, які також має закуповувати держава, в Україні не виготовляють. Відтак, люди з порушенням зору їх і не отримують, кажуть у Мінсоцполітики. Дефіцит засобів для орієнтування незрячих склався ще й через ліквідацію у 2014-му році профільного підприємства-постачальника в Донецьку. До того ж, бюджет на потреби осіб з інвалідністю по зору щороку урізають.

Директор Департаменту соціального захисту осіб із інвалідністю Мінсоцполітики Оксана Полякова пояснює: “У минулому році потреба планувалась забезпечити на 60%. В цьому році – це буде біля 50% від потреби. У 2014-2015 роках засоби реабілітації для людей з порушенням зору не закуповувалися, через те, що не було виробника чи постачальника, який би в Україну завозив такі товари.

Надолужити в Мінсоцполітики обіцяють цього року. І в межах бюджету поставити необхідні прилади незрячим. Планують також разом із Мінохорони здоров’я розширити перелік потреб осіб із інвалідністю по зору. І передбачити, щоби у 2017-му у державних закупівлях з’явилися ще озвучені глюкометри, тонометри та градусники.

5 канал

  Категорія: