Пропозиції й зауваження НАІУ до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту майнових прав окремих категорій осіб та відшкодування витрат на догляд за такими особами»

27 Листопада 2020 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Національна Асамблея людей з інвалідністю України, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України, розглянула проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту майнових прав окремих категорій осіб та відшкодування витрат на догляд за такими особами» та надає пропозиції і зауваження щодо зазначеного законопроекту.

Проєкт акта розроблено з метою запровадження механізму захисту майнових прав громадян похилого віку та удосконалення механізму повернення державі (компенсації) спадкоємцями вартості догляду осіб похилого віку.

Цивільний кодекс України.

В статті 746 ЦКУ запропоновано законодавчо закріпити права набувача  закладам державної та комунальної форм власності. Вважаємо таке відокремлення недоцільним. Відповідно до статті 80 ЦКУ юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Статтею 81 ЦКУ визначаються види юридичних осіб, зокрема юридична особа публічного права, що створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, або органу місцевого самоврядування.

До запропонованих змін в пункті 2 статті 749 ЦКУ виникає питання, яким документом визначається перелік обов’язків набувача, зокрема усі види матеріального забезпечення, догляду (опікування), за договором довічного утримання та догляду.

А також, хто буде представляти інтереси відчужувача з інвалідністю, зокрема, визнаного частково недієздатним, в суді, у разі його неспроможності, та виникненні спірних питань щодо додаткової потреби в забезпеченні його іншими видами матеріального забезпечення та догляду. Пропонуємо доопрацювати зазначений пункт.

Проєктом Закону пропонується внести зміни до статті 751 Цивільного кодексу України, які передбачатимуть, що матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу за договором довічного утримання та догляду, підлягає грошовій оцінці та становить не менше від середньої вартості соціальної послуги догляду вдома, обчисленої відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Запропоновані зміни обмежують сторони даного правочину самостійно визначати суму матеріального забезпечення, яка б їх влаштовувала. Це призведе до неможливості укладання договору довічного утримання та догляду, посвідчення його нотаріально, а також відчужувач втрачає можливість отримувати догляд від набувача на достатньому для себе рівні, погодженим сторонами. З огляду на зазначене, вказані зміни до статті 751 ЦКУ проекту Закону слід виключити.

Проєктом Закону пропонується внесення зміни до статті 1224 ЦКУ щодо позбавлення права від спадкування особи, яка ухиляється від здійснення догляду за спадкодавцем, що потребує догляду.

У запропонованих змінах не враховується те, що спадкоємцем може бути особа з інвалідністю, яка на час відкриття спадщини має право на обов’язкову її частину, навіть незалежно від наявності заповіту. При цьому така особа може проживати в цьому ж спадковому приміщенні та перебувати у складних життєвих обставинах і не мати можливості самостійно доглядати за батьками. Ким визначаються критерії ухиляння від здійснення догляду.

Спадкоємці – особи з інвалідністю не можуть бути позбавлені цього права зобов’язанням виконувати вимогу щодо відшкодування витрат закладам державної або комунальної власності за надані послуги їх батькам.

Враховуючи зазначене, запропоновані зміни не можна розглядати як захист майнових прав такої категорії осіб.

Щодо змін, запропонованих до Закону України «Про нотаріат»:

Внесення змін до ст 40 щодо розширенню переліку посадових осіб стосовно посвідчення нотаріальних дій, на нашу думку, містять ознаки корупційних ризиків. Не погоджуємо внесення таких змін.

Зміни до статті 49 пунктом 82 щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, особі, зокрема особі з інвалідністю, що перебуває на повному державному утриманні в закладі державної або комунальної форми власності, який надає соціальні послуги, та яка звернулася з проханням щодо відчуження належного їй нерухомого майна, вважаємо не конституційними та такими, що протирічать діючому законодавству України.

Вказаним пунктом передбачається обмеження прав особи у здійсненні нею права власності на належний їй об’єкт нерухомого майна, зокрема права на розпорядження таким майном, яке гарантоване Конституцією України, Цивільним кодексом України та іншими правовими актами. Право власності є непорушним та ніхто не може бути обмежений у такому праві. З огляду на зазначене, вказані зміни проекту Закону слід виключити.

Щодо змін до статті 55 аналогічне за змістом зауваження, зазначене у попередньому пункті.

Зміни до статті 63 які передбачатимуть обов’язок нотаріуса повідомити про відкриття спадщини не лише спадкоємців (місце проживання або роботи яких відоме), але й керівника закладу державної чи комунальної форми власності, який надає соціальні послуги з догляду, в якому спадкодавець перебував на повному державному утриманні.

Проте залишається не зрозумілим яким чином вказана норма має виконуватися на практиці з огляду на відсутність механізму отримання нотаріусом інформації про перебування спадкодавця на повному державному утриманні.

З огляду на зазначене, вказане положення проекту Закону слід виключити.

Щодо змін до статей 67, 69, що стосуються видачі свідоцтва про право на спадщину лише після встановлення факту відшкодування спадкоємцями витрат закладу державної чи комунальної форми власності, який надає соціальні послуги з догляду, в якому спадкодавець перебував на повному державному утриманні.

Вказане положення є суперечливим, оскільки 75 відсотків пенсії людини, що перебуває на повному державному утримання, і так перераховуються закладу в якому він перебуває.

Крім того, є незрозумілим, яким чином нотаріус має виявити, що особа перебуває на повному державному утриманні в закладі державної чи комунальної форми власності, який надає соціальні послуги з догляду.

З огляду на зазначене, вказане положення проєкту Закону слід виключити.

Проєктом Закону пропонується доповнити статтю 14 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» частиною другою передбачивши, що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у разі потреби та за бажанням осіб похилого віку та осіб з інвалідністю забезпечують згідно із законодавством влаштування до відповідного закладу, який надає соціальні послуги з догляду, або організацію догляду за ними шляхом укладання із закладом державної або комунальної форми власності, який надає соціальні послуги з догляду, договору довічного утримання та догляду.

Разом з цим, вказана норма, може призвести до створення прецеденту, коли особи, маючи право на повне державне утримання, будуть влаштовуватися у заклади державної або комунальної форми власності, що надають соціальні послуги з догляду, лише після передачі свого нерухомого майна у власність цих закладів.

Пропонуємо виключити вказане положення проєкту Закону.

Враховуючи зазначене, НАІУ зауважує, що даний проєкт Закону потребує суттєвого доопрацювання та обов’язкового проведення антикорупційної та антидискримінаційної експертизи, оскільки стосується діяльності закладів державної та комунальної форм власності, що надають соціальні послуги з догляду, надаючи його керівникам ряд повноважень, які містять у собі великі корупційні ризики.

#НАІУ #НІЧОГО_ДЛЯ_НАС_БЕЗ_НАС

Інформацію розміщено в рамках реалізації Всеукраїнського проєкту  «Участь в процесах прийняття рішень: НІЧОГО ДЛЯ НАС БЕЗ НАС», який реалізує ГС «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» за рахунок коштів Державного бюджету України.