Відбулися слухання у Комітеті у справах пенсіонерів, ветеранів та осіб з інвалідністю

7 Листопада 2013 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Питання законодавчого врегулювання запровадження нової системи забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації (в контексті законопроєкту про внесення змін до статті 26 Закону “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”) обговорено на слуханнях у Комітеті у справах пенсіонерів, ветеранів та осіб з інвалідністю

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники міністерств праці і соціальної політики, охорони здоров’я, економіки, інших органів влади, громадських організацій осіб з інвалідністю, підприємств, які вирішують питання виробництва і забезпечення засобів реабілітації осіб з інвалідністю, тощо.

Відкриваючи слухання, голова Комітету Валерій Сушкевич зазначив, що до Комітету надійшов законопроєкт про внесення змін до статті 26 Закону “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” (реєстр. №9050), поданий Кабінетом Міністрів, який ініціює нову систему врегулювання і забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації.

Законопроєктом пропонується змінити порядок забезпечення осіб з інвалідністю засобами реабілітації. Зокрема, згідно з проєктом, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою людини з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту має здійснюватися у вигляді грошової допомоги людини з інвалідністюм для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, які виконали зазначені заявки.

“Все те, що стосується питань реабілітації осіб з інвалідністю, повинне працювати в наступному році по-новому. Цей крок, який робиться в умовах непростого фінансово-економічного розвитку і в світі, і в Європі, і в нашій державі спонукав нас, членів Комітету, до проведення комітетських слухань”, – підкреслив В.Сушкевич.

На думку голови Комітету, необхідно змінити ситуацію, “коли за людини з інвалідністю хтось вирішує, що він отримає як захід реабілітації, коли людина з інвалідністю отримує “щось”, а частіше – зовсім не те, що є її потребою. Тому персоніфікація вибору людини з інвалідністю згідно з медичними показаннями того, що є необхідним варіантом надання допомоги, є суттю цього законопроєкту, який відходить від “оптових” закупівель у конкретної державної інституції товарів для осіб з інвалідністю, а потім – поставлення осіб з інвалідністю перед фактом отримувати те, що закуплене”.

В.Сушкевич звернув увагу і на те, що корупційні схеми, які діють в системі забезпечення осіб з інвалідністю, “розквітають бурним букетом, і виробники, і інваліди, і власне чесні і порядні адміністратори від держави, які працюють на цьому, від цього страждають,а хтось забирає ці державні кошти в карман”.

Під час обговорення зазначалося, що саму ідею законопроєкту підтримують інваліди і їх громадські організації, оскільки він має багато позитивних ознак. Однак, висловлювалися занепокоєння щодо конкретної форми реалізації цієї реформи, “бо багато реформ, які сьогодні прозвучали, на які сподівався глава держави, уряд, і головне – суспільство, поки що не працюють, або працюють не так, як задумано”.

Зокрема, підкреслювалося, що навіть у назві законопроєкту йдеться про внесення змін тільки до однієї статті, “системним цей законопроєкт не може бути, тому що дуже багато чинників проблемних, які сьогодні є надзвичайно серйозними для подальшої реалізації закону”.

В.Сушкевич також поінформував учасників зібрання, що під час засідання Комітету з питань бюджету, на якому приймалися рішення щодо Державного бюджету на наступний рік, в тому числі, стояли питання соціального напрямку, зокрема, забезпечення осіб з інвалідністю. За його словами, “по нашим питанням буде подання Комітету з питань бюджету щодо збільшення видатків державного бюджету по напрямах, пов’язаних з протезуванням, протезами-стаціонарами, і інші напрямах”. В контексті зазначеного законопроєкту народний депутат підкреслив, що перехід на нову систему буде відбуватися в умовах забезпечення осіб з інвалідністю засобами реабілітації, тобто протезами, візками, іншими засобами на межі менше 40% від потреби в цьому році.

Під час обговорення зверталася увага на деякі положення, які були опрацьовані Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та осіб з інвалідністю по суті законопроєкту. Зокрема, на запропоновані зміни до статті 26 Закону “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” стосовно того, що “Держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення для забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей-осіб з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей-осіб з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію” (замість того, що “Держава забезпечує розробку, виробництво, закупівлю технічних та інших засобів реабілітації, спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей-осіб з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію”, як визначено у чинній редакції статті 26 Закону “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”). Учасники обговорення зазначили, що держава мала більше зобов’язань перед людини з інвалідністюми, ніж вона буде мати по цій статті.

Комітет також звернув увагу на використання терміну “грошова допомога”, його визначення у законодавчих актах та суть, а також на питання оплати засобів реабілітації за умов надання людині з інвалідністю права вибору засобу реабілітації.

Верховна Рада України