Національна Асамблея осіб з інвалідністю України (НАІУ) після ознайомлення з Національною доповіддю про вжиті заходи, спрямовані на виконання Україною зобов’язань у рамках Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, ініціювала підготовку Альтернативного звіту.

Про це в ексклюзивному коментарі для кореспондента УКРІНФОРМу повідомила координатор НАІУ з питань підготовки Альтернативного звіту щодо виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю Лариса Байда перед початком Всеукраїнської конференції «Моніторинг конвенції ООН про права осіб з інвалідністю: періодична та альтернативна доповідь до Комітету ООН з прав людей з інвалідністю», що відкрилася в середу в Києві.

«Сьогодні (24 жовтня 2012 року) ми представляємо проєкт Альтернативного звіту щодо виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю в Україні, який підготували громадські організації осіб з інвалідністю України, у тому числі НАІУ. Він грунтується на реальному стані речей щодо виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю в Україні», – сказала Л.Байда.

При цьому вона нагадала, що 16 грудня 2009 року Верховна Рада ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, а 6 березня 2010 року документ уже набрав чинності на території України. «Ратифікувавши цей міжнародно-правовий документ, наша держава взяла на себе юридичні зобов’язання щодо його виконання та підготовки відповідного звіту перед ООН», – уточнила експерт.

На думку представників громадських організацій, звіт уряду не був попередньо публічно представлений для обговорення широкому колу громадськості та людям з інвалідністю. Їм достеменно не відомо, чи надходили пропозиції та зауваження від громадських організацій під час його підготовки та чи були вони враховані. Відтак у суспільстві розпочалася підготовка до написання Альтернативного звіту.

Координатор проєкту повідомила, що в Альтернативному звіті буде проаналізовано виконання урядом України таких статей Конвенції, як «Загальні принципи», «Загальні зобов’язання», «Діти з інвалідністю», «Жінки з інвалідністю», «Доступність», «Освіта», «Здоров’я», «Участь у політичному та суспільному житті», «Праця та зайнятість» та інші.

«Ми простежимо по кожній статті, як дотримуються права людей з інвалідністю, зокрема, порівняємо з реаліями те, що відображено в державній доповіді, наприклад, щодо жінок з інвалідністю. Це дуже серйозна проблема, адже жінки з інвалідністю підпадають під подвійну дискримінацію – і за статтю, і через свою інвалідність», – уточнила Л.Байда.

Окрім того, уточнила вона, в державі немає достовірної статистики щодо людей з особливими потребами. «Є офіційна цифра 2,6 млн осіб, але немає, зокрема, статистики щодо молоді з інвалідністю. Вона відсутня в державі. Ця категорія просто викинута з державної статистики», – зауважила експерт.

Серед інших проблем вона назвала й прогалини у побудові безбар’єрного середовища: «Нещодавно пройшло Євро-2012. Готелі отримали преференції в оподаткуванні, але вони залишаються недоступними. В Києві не можна знайти готель чи конференц-зал, який би був повністю доступний для людей з інвалідністю». Інша проблема – доступність виборчих дільниць. «Нині проходять вибори. Скільки виборчих дільниць у школах, які знаходяться на першому поверсі і є архітектурно доступними? Нам невідомо. Якщо посилатися на інформацію Міністерства освіти, то тільки 11 відсотків навчальних закладів є архітектурно доступними. Не розроблена й система голосування для незрячих людей», – констатувала Л.Байда.

При цьому вона відзначила й позитивні зрушення, що відбулися в державі після ухвалення Конвенції ООН. «Зокрема, ми говоримо й про позитив. Вітчизняне законодавство, що змінюється завдяки лобіюванню громадських організацій, відповідає стандартам Конвенції, але проблема в тому, що воно не виконується. Державна політика щодо людей з інвалідністю повинна бути міжвідомчою, виваженою і цілеспрямованою. Повинен проводитися й моніторинг фінансового виконання програм, що закладаються в законі про держбюджет України», – резюмувала Л.Байда.

Наталія Андрусенко

Укрінформ