“Ми стали відчувати, що в Центрі ми – одна велика сім’я”. Історія Західного реабілітаційно-спортивного центру НКСІУ, який став домом для сотень осіб з інвалідністю та їхніх сімей

13 Липня 2022
Друкувати цю новину

Громадські організації людей з інвалідністю (далі ‒ ГОІ) з перших днів повномасштабної війни включилися у допомогу постраждалим. Саме про такі організації розповідає проєкт «Посилення лідерства жінок з інвалідністю в гендерно орієнтованих гуманітарних реагуваннях в Україні», який реалізується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) та фінансується Жіночим фондом миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF).

Сьогодні наша історія про Західний реабілітаційно-спортивний центр Національного Комітету спорту осіб з інвалідністю України, на базі якого функціонує Центр тимчасового перебування для внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю та їхніх сімей (Центр тимчасового перебування).

 

Західний реабілітаційно-спортивний центр НКСІУ – сучасна реабілітаційна база з універсальним дизайном для людей з різними формами інвалідності, професійною мультидисциплінарною командою, яка працює з людьми з інвалідністю, допомагає їм максимально відновитись після отриманої травми та показати життя під різними ракурсами! Також Центр має сучасну адаптовану для різних нозологій людей з інвалідністю спортивну інфраструктуру, на якій успішно здійснюють підготовку українські паралімпійці та дефлімпійці. Саме тут проходить велика частина тренувального процесу та підготовки до Паралімпійських та Дефлімпійських ігор, на яких цьогоріч феноменально виступили наші спортсмени.

Інфраструктура Центру складається з 38 енергетичних, інженерних, житлових, спортивних та реабілітаційних об’єктів, в процесі будівництва ще 7 об’єктів та планується збудувати ще 21 об’єкт.

До війни Центр працював в звичному режимі: проводились зимові змагання всеукраїнського рівня, проходили реабілітаційно-спортивні збори, фізкультурно-спортивні табори, фахівці готувались до майбутніх зборів, а також всі чекали Паралімпійських ігор у Пекіні, щоб підтримати нашу збірну.

24 лютого для всієї України став днем болю, страху та тривоги. Коли кожна хвилина може стати останньою, коли невідомість лякає та виснажує. З першого дня війни росії проти України сотні тисяч людей опинились без даху над головою. Попереду у них була невідомість.

Для Центру початок «життя під час війни» видався дуже складним, адже в перший день неподалік був «приліт» ракет і керівництву довелось приймати нелегке рішення про термінове вивезення усіх осіб, що на той час проходили реабілітацію в Центрі в більш безпечні місця. За декілька днів, коли ситуація в нашому регіоні стабілізувалась і загрози бомбардувань вже не було, у Центр почали прибувати перші вимушено переміщені особи.

Втікаючи від ракет та жорстокості окупантів, рятуючи свої життя та життя своїх дітей, батьків та тварин у Західному реабілітаційно-спортивному центрі знайшли прихисток близько 1000 людей, в тому числі люди з різними нозологіями інвалідності, діти, люди похилого віку. Хтось на декілька днів, хтось на декілька тижнів чи місяців, та ці люди отримали підтримку в таку важку хвилину.

Керівництво Національного комітету спорту осіб з інвалідністю України та Західного реабілітаційно-спортивного центру приклало максимум зусиль для забезпечення комфортного та безпечного проживання для гостей центру, які були вимушені бігти від жахіть війни.

Ми поспілкувалися з директоркою Центру Наталією Родою і ось, що вона нам розповіла:

«Для можливості забезпечити в перші дні наших гостей ми вимушені були звернутися до безлічі організацій та установ з проханням допомоги. Бо підтримки потребував і Західний центр і люди, які оселилися в ньому. Гостра потреба постала в оплаті за спожиту електроенергію, безлічі послуг, що були надані нашому центру, оскільки державна підтримка була призупинена. Потреба була в теплому одязі, взутті, оскільки на вулиці мороз і сніг, а люди в більшості приїжджали з більш теплих регіонів. Потреба виникла в дитячому харчуванні, пляшечках, ванночках, памперсах, медикаментах… тощо».

Допомагали і співробітники Центру, приносячи консервацію та продукти харчування, багато організацій надали допомогу технічними засобами реабілітації (кріслами колісними, ходунками, палицями, милицями), памперсами та предметами догляду. Наразі поступала допомога у вигляді круп, консервів від закордонних донорів.

Час минав, допомога в більшості припинилася, а значна маса людей, які постраждали від військової агресії росії, продовжують проживати в Центрі, бо деяким вже нема куди повертатися.

Усі люди, що переселилися до Центру тимчасового перебування, приймають активну участь в житті Центру – допомагають з прибиранням, мийкою посуду на кухні, здійснюють заготовку дров для котельні, ремонтом приміщень і автотранспорту, створили дитячу кімнату, започаткували фітнес-заняття для проживаючих і багато іншого.

Усі ці нескінченно довгі місяці війни росії проти України справді згуртували людей.

«Ми стали відчувати, що в Центрі ми – одна велика сім’я. Це своєрідна терапія, яка полягає в фізичній праці, яка відволікає від негативних думок та поганого настрою» – ділиться одна з гостей Центру.

Велика подяка за допомогу різноманітним благодійним фондам, як українським так і іноземним, завдяки якій Центр втримався на плаву і яка дала можливість і надалі допомагати та приймати українських людей, в тому числі з інвалідністю. Національна Асамблея людей з інвалідністю України спільно з  Жіночим фондом миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй теж підтримали гуманітарну місію Західного реабілітаційно-спортивного центру та його команди.

Наразі, в Центрі все ще перебувають люди, які не в змозі повернутись додому, яким просто нікуди повертатись, та КОЖЕН з них говорить з абсолютною впевненістю – Україна ПЕРЕМОЖЕ! І кожний на своєму фронті прикладатимемо максимум зусиль, щоб пришвидшити цей момент!

 

*** *** ***

Проєкт «Посилення лідерства жінок з інвалідністю в гендерно орієнтованих гуманітарних реагуваннях в Україні» спрямований на посилення лідерства та участі жіночих організацій громадянського суспільства ‒ ОГС та мереж жінок з інвалідністю та жінок, які мають дітей з інвалідністю, у гендерно орієнтованих гуманітарних реагуваннях.

Проєктом підтримано 7 транзитних центрів для внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю та їх сімей, які були створені, щоб забезпечити негайну гуманітарну відповідь цільовим бенефіціарам проєкту. А саме: проживання та харчування внутрішньо переселених осіб з інвалідністю та їх родин, транспортні послуги, доставка ліків та їжі, послуги зв’язку (робота перекладачів жестової мови, спілкування з жінками з порушенням зору та слуху тощо).

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний фінансовий механізм, призначений виключно для підтримки участі жінок у миробудівництві та гуманітарному реагуванні. WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва. WPHF – це інноваційне партнерство між державами-членами, ООН та громадянським суспільством, у якому всі зацікавлені сторони представлені в його глобальній Фінансовій раді.

Отримати додаткову інформацію про Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги та його роботу в усьому світі можна на сторінці фонду: www.WPHFund.org та www.WPHFund.org/

#wphfund #WomenBuildPeace #WomenRespond2Crises #UNSCR1325 #InvestinWomen #1000WomenLeaders
#НАІУ #допомога #Переможемо #СТОЇМО #Не_словами_а_справами #війна_росії_проти_УКРАЇНИ

написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар