Мені діагностували рак! Що робити? (Практичні поради)

Мені діагностували рак! Що робити? (Практичні поради)
17 Жовтня 2019
Друкувати цю новину

Мені діагностували рак! Що робити? (Практичні поради)

Чи допомагають народні засоби у боротьбі з онкологією? Де шукати хороших онко-фахівців? Куди звертатися у першу чергу? Попросили людей, які стикалися з раком дати практичні поради, які допоможуть легше сприймати та переносити цю хворобу


За даними МОЗ в Україні налічується понад мільйон онкохворих пацієнтів. Щороку близько 140 тисяч українців вперше дізнаються про те, що в них рак. Це означає, що онкологічні захворювання сьогодні торкаються чи не кожної української родини.

Більшість з тих, хто ніколи не стикався з онкологією вважає рак невиліковною хворобою. Тому коли їм або їхнім близьким діагностують рак, вони починають панікувати, не знають куди бігти, а деякі ставлять на своєму житті хрест.

Люди, до яких ми звернулися мають кардинально іншу позицію. Кожна з цих дівчат віч-на-віч стикалася з різними видами раку. Кожній було страшно. І кожна не знала, як реагувати на хворобу.

Але на сьогодні усі вони мають великий досвід, який може стати у нагоді тим, хто прямо зараз перебуває у діагнозі. Також, ми попросили дати поради практикуючого лікаря-онколога.

(Редакція не може брати на себе відповідальність радити конкретну клініку або конкретного фахівця, тому з дозволу героїнь публікує посилання на їхні сторінки у соціальних мережах. Якщо у вас виникнуть питання, ви можете зв’язатися та поставити їх особисто).

Євгенія Бедрій

Євгенія Бедрій

(мама хлопчика, у якого була злоякісна пухлина головного мозку)

Фейсбук

1

Візьміть відповідальність за ваше одужання (чи вашої дитини) на себе.

Пам’ятайте: жоден з лікарів не зацікавлений у вашому одужанні більше за вас. Зберіть в інтернеті всі доступні знання про ваш діагноз, шукайте лікарів та клініки, які спеціалізуються саме на ньому.

Якщо точного діагнозу немає, відправте зразки на діагностику в європейську лабораторію. Шукайте відповіді! Немає сенсу витрачати час на боротьбу із системою, рятуйте себе!

2

Шукайте «другу думку» (рос. Второе мнение, англ. Second Opinion — практика отримання додаткової консультації висококваліфікованого спеціаліста за результатами проведених медичних досліджень з метою уточнення діагнозу та плану лікування).

В усьому світі це нормальна практика, що дозволяє досягти більш точної інтерпретації медичних даних, та підвищити якість діагностики та лікування. Більшість лікарів у цивілізованих країнах вам порадить це обов’язково зробити. У нашій країні це сприймається, як образа та приниження лікаря. Але не звертайте на те уваги. Зробіть це і бажано в одній з європейських країн.

Сьогодні це доступно в онлайн форматі. Хоча і коштує недешево (від 150 до 1000 доларів), проте ціна помилки набагато вища. Не обов’язково про це повідомляти лікарю. Якщо діагноз та план лікування співпадають – ви переконаєтесь у високій кваліфікації свого лікаря, якщо ні – шукатимете далі.

3

Не залишайтеся зі своєю проблемою наодинці. Просіть про допомогу. Не лише фінансову, можливо вона вам і не знадобиться, підтримку моральну, про допомогу з перекладом документів, листуванням з клініками, пошуком лікарів, фондів тощо.

Навколо багато людей, які мають бажання та можливість допомогти, але якщо ви мовчатимете, вони про це не дізнаються.

Не соромтеся звертатися за порадою до людей, які пройшли цей шлях. Вони, на свій жаль, знають багато і з готовністю поділяться цим досвідом. Ваше завдання зосередитися на одужанні, а не на клопотах.

4

Не втрачайте час. Вірте в одужання, але не забувайте: не важливо, скільки часу дають вам лікарі — місяць чи 30 років.

Живіть тут і зараз! Фотографуйтеся, обіймайте близьких, говоріть найважливіші слова і просто радійте кожному ранку, сонячному дню і дощу!

Марина Кушнір

Марина Кушнір

(рак молочної залози)

Фейсбук

1

Не панікуйте. Страх та шок — це нормально. Кожній людині притаманне хвилювання і ви не виняток. Поплачте, повередуйте, дайте емоціям волю, але не довго. Після зберіться. Включайте свій мозок, свої думки та складайте план дій.

2

Діагностика. Вам потрібно знати, який саме у вас вид раку. Для цього потрібна правильна та точна діагностика. Саме вона визначить вашу подальшу тактику лікування. Особиста порада — саме на діагностику коштів жаліти нt потрібно. Це збереже у майбутньому і ваші фінанси, і ваш дорогоцінний час.

Найефективніші дослідження в онкології — це дослідження клітин пухлини — біопсія, гістологія, імуногістохімія; дослідження всього організму — ПЕТ-КТ (позитронно-емісійна комп’ютерна томографія), КТ (комп’ютерна томографія), МРТ (магнітно-резонансна томографія); інші симптоматичні та додаткові дослідження — УЗД, мамографія, колоноскопія, гастроскопія, сцинтиграфія, бронхоскопія тощо.

3

Шукайте найкращого спеціаліста. Важливо! Знову ж з власного досвіду — отримати консультацію у кількох спеціалістів по вашому діагнозу.

Запам’ятайте, онкологію має лікувати лише онколог. Ніякий порадник або альтернативний метод таку хворобу не вилікує. Звертайтесь одразу до спеціалізованої лікарні або онкоцентру з багаторічним досвідом роботи, для яких онкологія — єдина спеціалізація і які мають у себе всю необхідну діагностичну базу та досвідчених фахівців.

Наголошую! Дві думки завжди краще, ніж одна. Адже, вона або підтверджує попередній діагноз та схему лікування, або показує вам інші варіанти та перспективи.

4

Стратегія лікування. Ви маєте визначитись, де і у кого ви будете проходити лікування (операція, хімія, променева терапія). Коли вам поставили чіткий діагноз, ви отримали рекомендації лікарів, стратегія лікування є — поцікавтеся, чи є по вашому діагнозу клінічні дослідження та чи можете саме ви попасти у них по критеріям включення.

Це чудова можливість отримати лікування найсучаснішими інноваційними препаратами та абсолютно безкоштовно. Зазвичай, саме на такі препарати люди збирають кошти з проханням про допомогу у соцмережах. Не втрачайте такий шанс.

У разі якщо в Україні немає правильних методів та варіантів лікування саме вашого виду раку (рідкісні підтипи раку), шукайте лікарів за кордоном.

5

Наберіться хоробрості та розкажіть усім своїм близьким, друзям, знайомим та колегам про свій діагноз. Це не завжди легко та просто. Але повірте — це потрібно, адже ніколи не знаєте від кого прийде допомога чи то матеріальна, чи то моральна та фізична.

Будьте готові до неадекватних реакцій: хтось зникне з вашого життя, хтось почне плакати та жаліти вас, хтось почне рекомендувати вам лікування альтернативними методами. Але у більшості випадків, ви отримаєте реальне співчуття, підтримку, яка вам конче буде необхідна!

6

Своя команда! З тих людей, які залишаться поруч, ви можете сформувати свою дружню команду. Хтось візьме на себе побутові питання, хтось зможе возити та супроводжувати вас до лікарні, а хтось буде супроводжувати вас до лікарів.

Інші допоможуть організувати ваш відпочинок для підтримки моральних та фізичних сил. Лікування може затягнутися на місяці, а інколи й на роки. А жити так довго одними лікарнями-ліками-обстеженнями нереально!

7

Підтримка. Скажіть іншим, якої саме допомоги та підтримки ви потребуєте. Ресурси у всіх різні, тому ваші рідні та друзі самі мають обрати, що в їхніх силах.

І не забувайте, що саме підтримка, якою б вона не була, це ваше нормальне та адекватне перенесення важкого лікування. Та свого роду — підтримуючі та життєво необхідні ліки.

8

Знайдіть професійного та класного онкопсихолога. Їх не багато, але вони є. Вони потрібні вам та вашій родині. Інколи вони навіть не менш важливіші за онколога. Адже психологічний стрес — це велике навантаження на вас. Воно може впливати на ваше лікування та ваше одужання. Ніхто з нас не може бути до цього готовий, а самому справлятися з цим дуже важко — довіртесь досвідченим професіоналам.

9

План. У вас має бути чіткий власний план. Ви самостійно, як би це не було важко, маєте опрацювати всі етапи лікування та прийняти наслідки такого лікування. Ви маєте бути реалістами.

Зберіться з думками, наберіться хоробрості. Вивчайте свій діагноз. Працюйте в парі з лікарем. Не соромтеся ставити запитання. Ви маєте знати усі деталі вашого лікування: від якості до варіантів хірургічного втручання, препаратів хіміотерапії.

Обов’язково маєте продумати план у разі професійного паліативного догляду (хоспіс) та правильне знеболююче. Прийміть той факт, що ви лікуєте не застуду. Наслідки такої хвороби можуть бути не завжди приємними.

Орієнтуйтеся на сайти Американської та Європейської онкологічної асоціації. Там будуть всі доказові протоколи та нові дослідження.

10

Не ведіться на альтернативні методи лікування. Це ваш дорогоцінний час. Всі історії такого лікування — залишаються лише історіями, документально не підтвердженими.

Ви маєте вимагати підтвердження таких фактів — особисто побачити ту особу, якій нібито щось допомогло. Повірте, таких немає. Кожна з нас знає такі історії, і знає тих людей, які ризикнули, тепер їх немає з нами.

Такі не доказові методи лише сумнівно і тимчасово приховують симптоми, але не виліковують. Запам’ятайте – відмова від доказового лікування – це втрачений ваш дорогоцінний час. Рак швидко розростається та метастазує в інші органи.

11

Заведіть щоденник або блокнот, де будете записувати інформацію про лікування: самопочуття (тиск, температура, пульс тощо), побічна реакція, потрібні контакти, розпорядок дня, візити до лікарів, прийом ліків, харчування, вживання води, відпочинок тощо.

12

Заведіть папки та збирайте в них усі призначення лікарів, виписки, аналізи, обстеження, рахунки та чеки.

13

Шукайте позитивні та реальні приклади людей, які живуть з діагнозом «Рак». Шукайте в соцмережах тематичні групи та спільноти онкопідтримки. Це дасть вам не лише натхнення та віру, а й розуміння та підтримку тих, хто так само веде боротьбу або переміг, та їхні поради. Там ви зможете знайти справжніх друзів та однодумців.

14

Приймайте підтримку та допомогу. І головне, ніколи не опускайте руки, запасіться вірою, терпінням і наполегливістю. Живіть, адже з діагнозом «Рак», у нашому сучасному науковому світі це можливо.

Катерина Кальчук

Катерина Кальчук

(був рак молочної залози, увійшла в ремісію)

Фейсбук

1

Не бійтеся сказати рідним. Не соромтесь цього діагнозу: «А що скажуть люди?» Розумні підтримають, а дурні… Ну що з них взяти?

2

Не падайте духом. Знаю, у голову одразу лізуть питання:«А якщо я помру?» Не переживайте — це неминуче, але не цього разу. Для початку потрібно щасливо прожити це життя. А краще ще й онуків на пенсію відправити.

3

Основне – це лікування! Дуже важливо вибрати серед лікарів професіоналів, яким ви довіряєте. Коли знайдете таких, виконуйте всі їхні призначення.

Кожен з нас має право на гідне лікування, тому треба вислухати думку кількох фахівців і обрати оптимально вірне!

4

Не соромтесь просити про допомогу. Не мовчіть, але без геройства! Не кожна людина у вашому оточенні зможе зрозуміти, що звичайні для вас дії та вчинки під час лікування стають важкими у виконанні. Така побічна реакція.

Знаю, що мої поради з легкою іронією. І може ті, хто читає цей текст думає: «Ей, говорити легко, що вона взагалі знає?» Повірте, я знаю! Знаю про погані та нав’язливі думки, що лізуть в голову, і про біль від хімії, і про виснаження організму від усього цього лікування.

Але це забудеться, залишиться лише туман спогадів, що розсіюватиметься з кожною позитивною емоцією вашого одужання.

Людмила Овсійчук

Людмила Овсійчук

(був рак крові (лейкоз), зараз у ремісії)

Фейсбук

1

Важливо усвідомити хворобу і взяти себе в руки. Тобто, постарайтесь якнайшвидше пройти ці умовні 5 етапів: шок-заперечення-гнів-депресія-прийняття, щоб зосередитися саме на своєму одужанні.

2

Не шукайте чудо-зцілень народними методами, щоб не втрачати час.

3

Завжди краще мати кілька думок фахівців, щоб вибрати найоптимальніше лікування. Потрібно завжди розглядати можливість консультації за кордоном — часто це рятівний шанс.

4

Знати ворога в лице, не ховатись від хвороби. Мені, наприклад, було так легше: знати що, чому, як і для чого відбувається і робиться (звичайно, тут не всі можуть поділяти мою думку).

Я готувала себе до всього, намагалася дивитись реально. Думаючи про майбутнє, мені подобається говорити не «якщо я вилікуюсь, то…», а КОЛИ. Називаю себе «онкоодужуюча».

5

Також важливою є підтримка близьких. Але треба й самому себе тримати, інакше ніхто не допоможе.

Наталя Годован

Наталя Годован,

(лікар-онколог)

Фейсбук

1

Перш за все, потрібно звертатися до спеціалізованого закладу. У Вінниці та області — це Подільський регіональний центр онкології. Також, в Україні є різні онкологічні приватні клініки та Національний інститут раку.

Саме онкологів готують виявляти такі хвороби. Якщо хворий потрапляє до спеціаліста, який під час огляду може запідозрити у нього злоякісне захворювання або передраковий стан, то він скеровує пацієнта у профільний заклад.

2

Є сумні приклади, коли люди починають слідувати інтернет-рекомендаціям. Це лікування квітками, грибами, чаями, содою, дієтами, голодуванням та всім іншим. Це не працює.

У мене була хвора, яка лікувалася жабами. Вона вважала, що відвар з жаб більш дієвий, ніж рекомендації лікарів. Вона просто змарнувала час. Але ми все одно зробили для пацієнтки все можливе.

Ще один прикрий випадок. Взимку жінці діагностували пухлину молочної залози першої стадії. Це добре лікується, і, загалом, прогностично сприятлива ситуація. Вона лікуватися відмовилася і чотири місяці сиділа на безбілковій дієті. За цей час вона втратила майже 20 кілограмів ваги. Ми її обстежили: пухлина збільшилася і тепер у неї вже друга стадія. Тому не гайте часу і вчасно звертайтеся до онкологів-спеціалістів.

3

Не бійтеся онкологічних приватних клінік та державних онкологічних лікарень. У всіх цих закладів одна мета — подолати рак.

Онкологічний діагноз встановлюється тільки після гістологічного і цитологічного підтвердження, але після УЗД або КТ вам можуть запідозрити наявність небезпечної патології.

Остаточний діагноз визначається тільки за результатами біопсії.

4

Ви завжди маєте право на іншу думку. Ви завжди можете звертатися в інші спеціалізовані онкологічні установи.

5

У пацієнтів є можливість лікуватися безкоштовно, якщо вони візьмуть участь у клінічних дослідженнях, які можуть підійти саме їм. Часто клінічні дослідження стають єдиним шансом на лікування та продовження життя онкохворих.


Корисні сайти:

20 хвилин

  Категорія: