Люди з інвалідністю, роми й ґендер – теми, які розривали шаблони журналісток та журналістів нашої Академії

24 Жовтня 2017 Друкувати цю новину

19-21 жовтня відбулася друга сесія Академії з прав людини для журналістів та журналісток. Учасники/ці Академії дізнавалися особливості висвітлення у ЗМІ інвалідності, ґендерної та ромської тематики.

Люди з інвалідністю, роми й ґендер – теми, які розривали шаблони журналісток та журналістів нашої Академії

Семінари Академії мають підвищити обізнаність викладачів журналістики у сфері прав людини й завдяки цьому посилити чутливість ЗМІ до проблематики меншин та вразливих груп, а також сприяти дотриманню етичних журналістських стандартів у висвітленні питань, пов'язаних із правами людини, рівності та недискримінації. У проекті беруть участь 24 викладачі з 20 університетів України (Київ, Львів, Черкаси, Житомир, Ужгород, Херсон, Кропивницький, Харків, Хмельницький та інші міста).

Раїса Панасюк

Другу сесію Академії відкривала Урядова уповноважена з прав людини з інвалідності Раїса Панасюк. Уповноважена розповіла про больові точки висвітлення теми інвалідності в українських ЗМІ... через особисту історію.

"Ніхто не думав, що мені, дівчині з інвалідністю, яка пересувається на візку, треба вчитися. І коли я попросила батька, щоб він мене відвіз у геріатричний центр, де проживали старі люди, у нас вдома був скандал. Батько категорично був проти. Бо для села, звідки я родом, це б означало, що батько від мене відмовився. А я лиш хотіла жити в місті, бути незалежною і я відчувала, що зможу", – пригадувала Раїса Панасюк.

Володимир Азін з ВГО "Група активної реабілітації", експерт Національної асамблеї людей з інвалідністю, розказав, які існують бар'єри для людей з інвалідністю і як застосування принципів Універсального дизайну може змінити ситуацію. І ЗМІ тут відіграють не останню роль. А координаторка громадської організації людей з інвалідністю Fight For Right Юлія Сачук пояснила, чому коректна термнологія щодо людей з інвалідністю важлива для включення їх у суспільство.

Учасники Академії також досліджували, як ЗМІ представляють людей з інвалідністю.

Володимир Азін

"Ми знаємо, що люди з інвалідністю мають вищу освіту, працюють на різних посадах, серед них є ті, хто мають високий рівень доходу... Це звичайні люди зі звичайними потребами. Чому ж у ЗМІ до нудного представлено дві картинки - або безпомічні люди, які потребують жалю і допомоги, або супергерої, які попри все змогли щось там здолати? Чому за інвалідністю ми часто не помічаємо людини?", - підкреслила головна редакторка сайту Центру інформації про права людини Ірина Виртосу.

Ґендерну тематику розкривали експертки Олена СтрельникЛюдмила Чернявська та Ірина Виртосу.

Так, Олена Стрельник звернула увагу на сталі вислови, які формують упередження щодо жінок і чоловіків.

"Коли одна журналістка підготувала статтю на ґендерну тематику за тим, що я розповідала, одне слово викликало неймовірну бурхливу реакцію у феміністичному русі. Там, де йшлося про "допомогу" чоловіків у вихованні дітей. Я кілька разів переслухала свій виступ: я чітко сказала про участь і чоловіка, і дружини. Але журналістка, готуючи свій матеріал, інтерпретувала мої слова з огляду на свій досвід і світогляд...", - прокоментувала експертка.

Третій день сесії завершувала ромська тематика. Роми vs цигани: які терміни використовувати? Основні факти з життя ромської громади в Україні. Історія і культура ромів. Сучасне становище ромів в Україні: освіта, медицина, стосунки із владою і правоохоронними органами. Про все це розповіла Зола Кондур, віце-президентка Ромського жіночого фонду "Чіріклі".

Доповнювала ромську тематику Ольга Жмурко, директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду "Відродження". Експертка наголосила, як на державному рівні вирішується питання соціалізації та інтеграції ромів.

Як проблема ромофобії представлена у медіа - досліджувала Ольга Веснянка, журналістка, співавторка і ведуча ромського проекту Chiriklo на Громадському радіо.

Нагадаємо, наприкінці вересня в Україні розпочала роботу Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістських кафедр. Ініціювали запуск Академії Центр інформації про права людини, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Комісія з журналістської етики, Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та Науково-методична комісія з журналістики та інформації Міністерства освіти та науки України.

Наступна сесія планується на початок грудня.

Центр інформації про права людини

  Категорія:
написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар

Напишіть відгук