Історія перемоги: як лучанин з інвалідністю став батьком двійнят.

by Alex Troshanin | 19 Листопада 2020 16:41

В Україні людям з інвалідністю, щоб стати мамою чи татом, доводиться долати складний шлях: від безнадійних діагнозів і недоступних лікарень до осуду оточення. А такі звичайні й банальні речі, як прогулянка на візку із дитиною для мами, яка теж на візку — часто недоступні мрії.

Як вдалося після викидня та безнадійного діагнозу киянці Юлії, яка переміщається на інвалідному візку, завагітніти? Чому сім років знадобилось Валентину з інвалідністю з Луцька, щоб стати батьком двійнят —  про це йдеться в сюжеті ТСН.

Уляна та Віталій одружилися ще 8 років тому. Увесь цей час вони мріють стати батьками, але мають інвалідність: Уляна впала з мотоцикла, а Віталій невдало пірнув у воду.

“Проблема не тільки психологічна, багато медичних питань, архітектурної недоступності”, — каже подружжя.

Поки етап батьківства не настав вони домагалися у забудовника встановлення пандусу в будинку. Нині своїм досвідом діляться в мережі і тренують свої батьківські уміння із домашнім улюбленцем.

Інша героїня — 37-річна Юлія, чотирнадцять років тому травмувалася в ДТП. Упродовж 10 років вона з чоловіком мріяла про власну дитину. Наважилися, коли вже було власне житло, втім, мрія втілилася в життя не одразу.

“Перша вагітність зірвалася на 11-му тижні. Депресія, плакала. Важко було, я працювала з психологом”, — пригадує дівчина.

Проте, після втрати лікар заявив, що у пари не вийде народити дитину. Пояснив усе порушеннями в організмі. Відтоді подружжя відвідало багато клінік і нарешті цьогоріч Юлія пішла на довгоочікуване УЗД малюка.

“Для нас це щастя. Вадим плакав, коли дізнався. Плакали разом, що нарешті до цього прийшли”, — каже дівчина.

Втім, Юлія зізнається, що має деякі страхи щодо виховання дитини. Проте допомагати їм обіцяють дідусі й бабусі.

“Страхи, як ми будемо справлятись із дитиною. Поки лежить — можна, а коли він буде бігати, повзати… У Вадима теж інвалідність, теж фізичні обмеження, не може нагнутися, щоб взяти щось із підлоги”, – зазначає дівчина.

13 років тому Валентин із Луцька потрапив у ДТП, де важко травмувався. Сім років він у шлюбі і увесь час із дружиною докладали зусилля, щоб у них народилося маля. Нині вони мають двійнят — Марійку та Маргаритку.

Тато з інвалідністю каже, що до цього страждав депресією, нині часу на це немає, переробляє й ремонтує авто та допомагає з дітками.

“Треба вдвічі більше жити, працювати, творити, треба дітей виховати, поставити на ноги, виховати з них гідних людей”, — зауважує Валентин.

Двійнятам нині 4 місяці. Батьки мріють про власне житло, поки що живуть у мами. Проте впевнені, що заради дітей варто було роками боротися. Нині у їхніх планах — третій, син.

Джерело https://tsn.ua/ukrayina/roki-zneviri-i-schodenni-pereponi-yak-ukrayincyam-iz-nevilikovnimi-travmami-vdalosya-zdiysniti-mriyu-i-stati-batkami-1666252.html[1]

Endnotes:
  1. https://tsn.ua/ukrayina/roki-zneviri-i-schodenni-pereponi-yak-ukrayincyam-iz-nevilikovnimi-travmami-vdalosya-zdiysniti-mriyu-i-stati-batkami-1666252.html: https://tsn.ua/ukrayina/roki-zneviri-i-schodenni-pereponi-yak-ukrayincyam-iz-nevilikovnimi-travmami-vdalosya-zdiysniti-mriyu-i-stati-batkami-1666252.html

Source URL: https://naiu.org.ua/istoriya-peremogy-yak-luchanyn-z-invalidnistyu-stav-batkom-dvijnyat/