Наріжним каменем належного представницького врядування є політична участь усіх громадян, незалежно від їхньої статі, раси, інвалідності, етнічності або сексуальної орієнтації. Принцип «одна людина – один голос» є основоположним для справжньої демократії. І хоча в усьому світі було досягнуто певних покращень на шляху забезпечення доступності політики для людей з інвалідністю, значно менше було зроблено для усунення бар’єрів для людей з інтелектуальною та психосоціальною інвалідністю*. Вони часто стикаються з юридичними й структурними обмеженнями своєї політичної участі – у тому числі їх нерідко позбавляють фундаментального права обирати виключно через факт їхньої інвалідності або встановлення опіки над ними.
Протягом останнього десятиріччя міжнародні й регіональні організації, серед яких Організація Об’єднаних Націй, Європейський суд з прав людини й Рада Європи, взяли на себе роботу з забезпечення можливості всіх людей з інвалідністю реалізувати свої політичні права – у тому числі й людей з інтелектуальною та психосоціальною інвалідністю. Конвенція ООН про права людей з інвалідністю підтримує ці рівні політичні права. Рамкові документи цих організацій містять важливу інформацію про кроки, до яких можуть вдатися країни на шляху до забезпечення загального виборчого права та які необхідно зробити для усунення правових і структурних бар’єрів для повної участі всіх категорій населення.
В Україні люди з інтелектуальною й психосоціальною інвалідністю зазнають значних перешкод для повноцінної та рівної політичної участі, незважаючи на те, що Конвенція ООН про права людей з інвалідністю була ратифікована в Україні в 2010 році. Відповідно до статті 70 Конституції, особам, які визнані судом недієздатними, не дозволяється голосувати або балотуватися на посаду. Люди з інтелектуальною й психосоціальною інвалідністю стикаються також із соціальною дискримінацією й часто не можуть отримати доступну й легку для читання інформацію про політичний і виборчий процес.
«Існує багато причин, чому люди з інтелектуальною й психосоціальною інвалідністю частіше стикаються з перешкодами в здійсненні своїх політичних прав в Україні. Серед них: недосконалість українського законодавства, відсутність інформації в доступних форматах, недостатня обізнаність із цих питань серед зацікавлених сторін на виборах та стигматизація, яка все ще існує в нашому суспільстві», – каже Наталія Скрипка, виконавча директорка Національної асамблеї людей з інвалідністю України.
За підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства Канади з міжнародних справ і Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії 4 квітня 2019 року IFES Україна зі своєю партнерською організацією, Національною асамблеєю людей з інвалідністю України, зібрала представників спільноти людей з інвалідністю з усієї України для обговорення перешкод, з якими стикаються особи з інтелектуальною й психосоціальною інвалідністю в доступі до своїх політичних і виборчих прав в Україні, планування адвокаційних зусиль для боротьби з дискримінацією та вироблення рішень, які допоможуть вирішити такі питання, як дискримінація й доступ до інформації.
Учасники підкреслили необхідність чіткого законодавчого плану з адвокації, підвищення рівня підготовки представників виборчих органів щодо інклюзивності та обізнаності в питаннях інвалідності, залучення членів громади до вирішення проблеми стигматизації і розробки легких для читання форматів викладення важливої інформації, що стосується виборів. Учасники підготувалися до майбутніх адвокаційних кроків, використовуючи сценарії для протидії дискримінаційним аргументам, поділилися своїм досвідом та розробили план майбутнього залучення, навчання й дій.
Учасники поділилися інформацією про кращі регіональні й міжнародні практики, і запланували зустрітися знову після другого туру президентських виборів в Україні 21 квітня. Наступна зустріч буде присвячена наступним крокам, множинному характеру дискримінації, ВПО з інвалідністю й правовим адвокаційним заходам.
«Досі тисячі людей в Україні не мають права голосувати на виборах. Ми вважаємо, що діяльність IFES у сфері просування інклюзивності в Україні, розпочата на цій зустрічі, є відправною точкою для забезпечення повноцінної участі людей з інтелектуальною інвалідністю в політичному житті країни», – підсумувала координаторка української НГО «Fight for Right» Юлія Сачук після тренінгу.
* Інтелектуальна інвалідність – це термін, який використовується при обмеженій здатності людини вчитися й функціонувати в повсякденному житті на очікуваному рівні. Психосоціальна інвалідність відноситься до станів, що впливають на процес пізнання, емоції та поведінку людини.
Діяльність IFES в Україні є можливою завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UK aid) від уряду Великої Британії. З 1994 року IFES відіграє значну роль у просуванні проведення виборчої, адміністративної та правової реформ в Україні. Разом з Центральною виборчою комісією (ЦВК) і неурядовими партнерами, IFES сприяє діалогу щодо реформи виборчої системи, підвищує спроможність місцевих організацій громадянського суспільства, впроваджує найкращі практики у сфері підготовки членів виборчих комісій, а також сприяє реалізації в Україні критично важливих реформ політичного фінансування. Аналізи і коментарі, підготовлені IFES та партнерами з числа представників громадянського суспільства є джерелом інформації з виборчої тематики як для національних, так і для міжнародних зацікавлених сторін.
Інформаційне повідомлення IFES