Дискримінація за ознакою інвалідності. Позиція національних судів Частина 3

4 Лютого 2020 Друкувати цю новину

В попередніх матеріалах (частина 1, частина 2) мова йшла про кілька справ, де позивачі стверджували, що зазнали дискримінації за ознакою інвалідності. У цьому ж останньому матеріалі щодо судової практики буде розглянуто низку типових справ пов’язаних з різними видами виплат.

Нагадаємо, що в межах проекту «Імплементація Національної стратегії у сфері прав людини як шлях до зменшення дискримінації людей з інвалідністю», який реалізується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю за підтримки Посольства Великої Британії в Україні, проведено аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень для виявлення судових справ, де люди з інвалідністю оскаржували дискримінацію за 2015 – 2019 роки.

Отже, в Єдиному державному реєстрі судових рішень виявлено три схожі позови до Міністерства оборони України. Наприклад, одну з таких справ розглядав Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Позивач з травня 2014 року проходив військову службу в Збройних Силах України за контрактом. Йому під час огляду органами МСЕК в 2015 році встановлено 15% втрати працездатності та виплачена одноразова допомога у разі часткової втрати працездатності військовослужбовців в сумі 12  789 грн. За наслідками повторного огляду, органами МСЕК у 2018 році позивачеві встановлено IIІ групу інвалідності. Рішенням комісії Міністерства оборони України відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки ІІІ група інвалідності йому встановлена понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності.

У своєму рішенні суд зазначає: «Дискримінація у даному випадку проявляється у тих обставинах, що особа, якій під час первинного огляду встановлена інвалідність (або менший відсоток втрати працездатності), та яка пройшла повторний огляд на протязі дворічного строку, яким встановлено інвалідність вищої групи (або більший відсоток втрати працездатності) внаслідок хвороби, пов'язаної із проходженням військової служби має право на одноразову грошову допомогу, а яка за тих самих обставин, внаслідок тих чи інших причин пропустила дворічний строк - не має. З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що право особи на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду і встановлення інвалідності, оскільки першочергово є встановленим той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров'я внаслідок перебування на військовій службі…».

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано пункт  рішення про відмову позивачеві в призначенні одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю III групи; зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення йому ІІІ групи інвалідності. Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив в силі це рішення, а у відкритті касаційного провадження було відмовлено. В схожих двох справах, які розглядались іншими судами, ще триває розгляд в касаційній інстанції.

Першого січня 2016 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з яким, тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім осіб з інвалідністю І та II груп, осіб з інвалідністю війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Така норма викликала низку судових позовів від осіб з інвалідністю III групи інвалідності, що працювали на відповідних посадах, яким  з першого  січня 2016 року було припинено виплати пенсії по інвалідності.

Фактично аналогічні норми щодо припинення виплат пенсій особам з III групою інвалідності, які були введені з першого квітня 2015 року із набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» також викликали низку позовів від працюючих державних службовців та прокурорів.

В одному з подібних позовів Жовтневий районний суд міста Запоріжжя за позовом державного службовця зазначає: «… всупереч статті 14 Конвенції, яка гарантує рівність у здійсненні основних свобод, позивачу з огляду на її рід занять припинено виплату пенсії в той час як без будь-якого об'єктивного і розумного обґрунтування виплата такої ж пенсії проводиться іншим особам, які перебувають в однаковому із позивачем положенні, однак мають інший рід занять. Виплата такої пенсії не зупинена іншим особам, які працюють в інших сферах та секторах державного впливу та економіки. Таким чином, має місце вочевидь наявне запровадження дискримінації відносно позивача при здійсненні останньою права на мирне володіння майном та отримання призначеної пенсії…».

В Єдиному державному реєстрі судових рішень виявлено 15 подібних судових справ, 14 з яких були виграні позивачами в першій інстанції. Так, в одній з програних позивачем справ  Дубенський міськрайонний суд Рівненської області визнав дії пенсійного фонду правомірними, зокрема, аргументуючи наступним: «Таким чином, прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 18.04.2015 року №213-VIII та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 N 911-VIII є чинними, неконституційними не визнавалися, а тому в аспекті положень ст.19 Конституції України є обов'язковим для врахування управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області з метою реалізації наданих державою повноважень в частині виплати пенсій». Проте в шести апеляційних провадженнях рішення судів першої інстанції  були скасовані з одночасним ухваленням рішень на користь Пенсійного Фонду України.

 

Тренінг з запобігання та продії дискримінації за ознакою інвалідності та імплементації стандартів Конвенції про права осіб з інвалідністю

 

  Категорія:
написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар

Ваші дані будуть надійно збережені! Вашу e-mail адресу не буде опубліковано. Також інші дані не будуть передані третій особі.
всі поля обов'язкові до заповнення.