Яку державну допомогу отримують особи з інвалідністю – юрист із Закарпаття

29 Червня 2016 Друкувати цю новину

Яку державну допомогу отримують особи з інвалідністю – юрист із ЗакарпаттяЧинне законодавство передбачає виплату державної допомоги особам, які здійснюють догляд за людини з інвалідністюми. Однак у більшості випадків розмір такої допомоги вкрай мізерний. До того ж отримати її можуть, як правило, лише непрацюючі особи, які здійснюють такий догляд.

Догляд за інвалідом внаслідок загального захворювання

Допомога призначається лише непрацюючим особам, які здійснюють постійний догляд за інвалідом.

Розмір допомоги визначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 травня 2016 року - 1450 грн) у таких розмірах:

15 відсотків - особам, які надають соціальні послуги людини з інвалідністюм I групи (217,50 грн);

10 відсотків - особам, які надають соціальні послуги людини з інвалідністюм II  групи  та  дітям-людини з інвалідністюм (145,00 грн);

7 відсотків - особам, які надають соціальні послуги людини з інвалідністюм III групи (101,50 грн).

Догляд за дитиною-інвалідом

Розмір допомоги становить 10 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб (145,00 грн). При цьому допомога наразі призначається лише непрацюючим особам.

Однак 17 травня Верховна Рада ухвалила Закон № 1369-VIII, за яким одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Цей Закон набуде чинності 1 січня 2017 року.

Догляд за інвалідом І та ІІ групи внаслідок психічного захворювання

Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж мінімальна заробітна плата (1450 грн).

Допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.

Для призначення допомоги подаються такі документи:

1) від особи, яка здійснює догляд: заява про згоду надавати соціальні послуги; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; висновок лікарсько-консультаційної комісії (далі - ЛКК) про те, що стан її здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги; копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки - письмове   повідомлення   особи   із  зазначенням  інформації  про відсутність  трудової  книжки  та  про  останнє  місце  роботи  чи отримання  доходів; заява  про  надання  згоди  на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (з урахуванням вимог Закону "Про захист персональних даних")

2) від особи,  яка потребує догляду,  або від  її законного представника (у разі визнання цієї особи недієздатною): заява про необхідність надання соціальних послуг; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; копія  довідки  до  акта  огляду медико-соціальною експертною комісією висновок ЛКК про необхідність постійного   стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком осіб з інвалідністю I групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду).

3) від законного представника дитини, яка потребує надання соціальних послуг: заява про необхідність надання соціальних послуг; копія свідоцтва про народження дитини; висновок ЛКК про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування.

Нематеріальні переваги догляду за інвалідом

Відзначимо також, що необхідність догляду за інвалідом І групи, а також дитиною-інвалідом є поважною підставою для розірвання трудового договору з ініціативи працівника (який планує здійснювати догляд за інвалідом). Це означає, що роботодавець повинен звільнити працівника у будь-який час, про який просить працівник (згідно із заявою) без обов’язку останнього відпрацювати 2 тижні. Про це ProZak повідомляв у попередньому матеріалі: Як вигідно звільнитися з роботи.

Крім того чоловікам, які мають дружину-людини з інвалідністю або дитину-людини з інвалідністю, надається відстрочка від призову на строкову військову службу (п.п. 6 та 7 ч.2 статті 17 Закону «Про військовий обов’язок та військову службу»). Догляд за інвалідом також може бути підставою для відстрочки від призову на строкову військову службу та призову за мобілізацією (за умови відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд – стаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Перелік нормативних актів, що регулюють виплату допомоги по догляду за людини з інвалідністюми:

Закон №966-IV «Про соціальні послуги»

Закон №1369-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за дітьми-людини з інвалідністюми та людини з інвалідністюми І групи»

Закон №1489-ІІІ «Про психіатричну допомогу»

Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (затверджено постановою КМУ №558 від 29 квітня 2004 р.)

Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним (затверджено постановою КМУ №1192 від 2 серпня 2000 р.)

Віталій Дацюк,
кандидат юридичних наук, керівник Центру правової інформації та консультацій ГО «Простір молоді», prozak.info

uzhgorod.net.ua

  Категорія:
написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар

Напишіть відгук