«Я вдячна раку, вся жесть зі мною вже сталася»

«Я вдячна раку, вся жесть зі мною вже сталася»
17 Жовтня 2018
Друкувати цю новину

У 24 роки Інесі Матюшенко поставили діагноз «хвороба Ходжкіна» — це злоякісне захворювання лімфатичної системи. Дівчина вчилася на четвертому курсі в університеті. Інеса — сирота, нею опікувався дядько, брат мами. Одного дня він зателефонував і сказав, що лікарі знайшли в неї рак.

Після лікування Інеса створила проєкт Cancel-R, який підтримує онкоодужуючих. Разом вони займаються йогою, слухають лекції, влаштовують дні краси й малюють фарбами.

#Ракдурак

Коли Інеса почала лікуватися, то не дуже цікавилася, що таке лімфома та як з нею боротися. У всіх питаннях стосовно лікування довіряла дядькові й лікарям.

Коли на консультації дівчині сказали, що під час курсу хіміотерапії випаде волосся, вона заплакала. Через те, що всі дізнаються про її хворобу.

«Мені не хотілося, щоб всі мене жалілиБуло незручно казати друзям про рак. Складно дивитися на їхню реакцію та хочеться їх підтримати, хоча хворію я. Я вже звикла, а близькі починають плакати».

Щоб приховати хворобу, дівчина носила незручні перуки, які постійно спадали. Раніше Інеса вважала, що поки в неї не випало волосся, треба жити активно. Адже потім вона нікуди не виходитиме.

Інеса Матюшенко

Позбутися комплексів допоміг приклад моделі Дарини Мітченко, яка теж лікувалася від раку. На своїй сторінці в Instagram вона опублікувала фото без волосся, а на скроні написано — «#ракдурак».

Історія стосунків Інеси з її хлопцем почалася під час лікування:

«Ми почали зустрічатися, коли я зняла перуку на першому побаченні. А вже вдруге я прийшла лисою».

Між хіміями Інеса старалася підтримувати себе емоційно: «Я збирала друзів, робили пікніки, ходили в кіно. Тоді вперше була на концерті «Океану Ельзи». А ще стрибнула з парашутом, тоді я вже була без волосся».

Інеса Матюшенко

Інеса Матюшенко

Інеса Матюшенко

Рецидив

Коли зникають симптоми й пацієнт почувається стабільно добре, кажуть, що він у стані ремісії. Однак рак може рецидивувати будь-коли. В Інеси ремісія тривала півроку.

«Для мене рецидив був сюрпризом, бо я думала, що рак — це психосоматика, мені треба полюбити себе і всіх пробачитиЯ так і зробила, але в мене все одно трапився рецидив. Значить, така схема не працює».

Відтоді дівчина почала читати про свою хворобу, сама купувала ліки й контролювала аналізи.

Цього разу перед хіміотерапією Інесі призначили трансплантацію кісткового мозку — через крапельницю забрали стовбурові клітини, а після хімії ввели їх назад у кров. Ця процедура відбувалася у стерильному боксі протягом трьох тижнів:

«Я дивилася фільми, читала книжки, на які раніше не було часу. Навіть вірші вчила. Мене рятували пости у Facebook, де я багато жартувала і писала, що я — в’язень Азкабану».

Інеса Матюшенко

Cancel-R

Під час лікування Інесі бракувало спілкування з людьми, які теж хворіють на рак. Вона читала закордонні сайти, де описували нові методики лікування онкозахворювань. Там же побачила ролик, де люди розповідали про свої хобі, а в кінці казали, що вони хворіли або ще лікуються від раку.

«Саме це відео мене дуже вразило. Люди не бояться говорити про хворобу. І їхні улюблені заняття так і залишаються улюбленими, незалежно від того, чи вони хворіють чи ні»

Інеса створила проєкт під час ремісії. Назва — Cancel-R — це гра слів — сancel (з англ. відміна) cancer (з англ. рак). Інеса збирала дівчат, які ще лікуються й одужуючих та організовувала для них фотосесії.

«Фотосесії були для того, щоб показати суспільству, що рак не забирає внутрішню красу. І бути онкохворою людиною — це не соромно, не потрібно через це ховатися від людей».

Інеса із подругою та співавторкою проєкту Cancel-R Юлією Балан

Інеса із подругою та співавторкою проєкту Cancel-R Юлією Балан   

Нещодавно в проєкті з`явився новий формат — дні краси: це фарбування, макіяж і стрижки для тих, хто проходитиме хімію, щоб процес облисіння був не таким травматичним. Переважно події для учасників безкоштовні, але бувають і добровільні внески:

«З нами співпрацюють волонтери, які бачать, чим ми займаємося і хочуть нас підтримувати. Оскільки лікування раку дуже дороге, ми намагаємося мінімізувати ці витрати»

Інеса з Юлею також організували захід із татуюваннями на шрамах, які залишилися після операцій від раку. В Інеси є два шрами на шиї, де їй вирізали лімфовузли, на одному вона зробила перше татуювання — квітку.

«Я не буду говорити, що це татуювання означає мою боротьбу з ракомЦе просто ще одна мрія, яка здійснилася».

Шанс почати спочатку

Майже весь вільний час Інеса віддає проєкту. Каже, що після онкології її життя повністю змінилося:

«Я почала жити, а не існувати. Спершу в мене був стандартний запрограмований план на життя. Після того, як мені поставили діагноз, я навчилась радіти дрібничкам і зрозуміла, як сильно люблю людей».

«Після раку я взагалі мало чого боюся — вся жесть зі мною вже трапилася. Я нікому не побажаю пройти через те, що пройшла я. Але, якщо вже це сталось, то це шанс почати спочатку».

Редактори: Юлія Банкова, Роман Батькович, Влад Азаров

Фоторедакторка: Вікторія Курчинська

Громадське

  Категорія: