ВІДПОВІДАЛЬНО ВИКОНУВАТИ СВОЮ РОБОТУ

4 Липня 2013 Друкувати цю новину

Забезпечення доступності для людей з інвалідністю – це пріоритетне завдання держави. Такі люди не повинні почуватися приниженими, необхідно, щоб для них створювалися нормальні умови для життя та розвитку. І, як неодноразово наголошує у своїх виступах міністр Міністерства соціального захисту України Наталія Королевська, а в щирість такого її вислову, попри все, хочеться вірити, "не людина з обмеженими фізичними можливостями має пристосовуватися до суспільства, а навпаки, суспільство повинно пристосовуватися до неї".

Так, надзвичайно важливо зрозуміти потреби таких людей. А для того, щоб хоч частково перейнятися їхніми запитами, треба хоча б якийсь час побути в їхній оболонці... Аби особисто відчути той стан, коли, буває, ти зв'язаний, як кажуть, по руках і ногах. Коли перед тобою суцільні бар'єри, які долати здебільшого не під силу. А інакше й не побачиш і не відчуєш, не усвідомиш і не зрозумієш того, чим ти, здорова людина, й повинна займатися в цьому житті, аби виконати свою милосердну місію...

"Не порушуйте наші права!"

У Чернівцях Національна Асамблея осіб з інвалідністю України (НАІУ) спільно з Чернівецькою обласною громадською організацією осіб з інвалідністю-візочників "Лідер" в рамках реалізації Всеукраїнської програми "Створення в Україні безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлово-громадського призначення" провела регіональний навчально-практичний семінар "Участь громадських організацій осіб з інвалідністю у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог щодо забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення".

У заході взяли участь керівники та лідери громадських організацій осіб з інвалідністю, представники місцевих владних структур, комітетів доступності. Понад 60 осіб з інвалідністю, залишивши свої домівки, вирушили для декого й в надто складну дорогу, адже власноруч доводиться долати численні транспортні та й моральні перепони, аби спробувати ще й ще раз достукатися до органів влади. І не лише достукатися, а вже й змусити почати справжню роботу щодо повного забезпечення доступності, зокрема, архітектурної, транспортної, інформаційної. Головна мета такої подорожі, а багато людей з інвалідністю добиралися до Буковини, сидячи в інвалідних візках, забезпечення для всіх, і не лише людей з інвалідністю, а й інших людей (вагітних жінок, батьків з дитячими візками, людям похилого віку і тим, хто має тимчасові порушення здоров'я тощо) доступності до всіх об'єктів житлового, соціального та громадського призначення.

Відкриваючи у Чернівцях навчально-практичний семінар «Участь громадських організацій осіб з інвалідністю у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог щодо забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення», Наталія Скрипка, виконавчий директор НАІУ, відмітила, що забезпечення вільного доступу і можливості переміщення в соціумі людей з інвалідністю є важливим чинником щодо подолання їхньої ізольованості та, що дуже важливо, й зняття деякої безпорадності. Архітектурна доступність, передусім, підвищує шанси таких людей знайти роботу, здобути освіту, брати участь в різних соціальних, культурних, оздоровчих заходах. "І це дуже важливо, – відмітила, зокрема, Наталія Сергіївна, – що під час роботи семінару присутні зможуть обмінятись набутим досвідом, який вже дав свої позитивні результати, аби розповсюджувати його в усіх регіонах країни. Минулого року в Чернівцях вже проводився подібний семінар, і перші кроки щодо змін на краще ми вже побачили на практиці". Як позитив, вона відмітила, що Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, яка вже два роки діє в Україні, дає поштовх до конкретних змін, які, хоча й маленькими кроками, але все ж таки відбуваються.

Роман Пивнюк, начальник управління регіонального розвитку містобудування та архітектури, Іван Ковалишин, заступник директора Департаменту соціального захисту населення Чернівецької облдержадміністрації, Наталія Сірман, начальник управління контролю за будівництвом об'єктів та дотримання дозвільних процедур державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернівецькій області, Богдан Потурнак, заступник начальника управління освіти Чернівецької міської ради, зокрема, підкреслили, що «головна наша мета – полегшити життя людини з інвалідністюм Буковини, і місцева влада максимально зацікавлена в цьому».

Підтверджуючи сказане реальними фактами, Макс Роземблюм, заступник начальника управління житлово-комунального господарства Чернівецької облдержадміністрації, додав, що закуплено 10 тролейбусів та 26 автобусів з низькою посадкою, які максимально пристосовані для людей з обмеженими фізичними можливостями. Всі новобудови облаштовані зручними пандусами, робиться все, аби й в старих будинках, а вони в основному не пристосовані для людей з інвалідністю, створювати належні умови для осіб з інвалідністю.

Ярослав Грибальський (м. Львів), координатор програми НАІУ «Безбар'єрна Україна», заступник голови комітету доступності Мінрегіонбуду, нагадав про важливий державний документ, Постанову Кабінету Міністрів України (від 29.07.2009 № 784), якою було затверджено план заходів щодо створення умов для безперешкодного житлового середовища особам із обмеженими фізичними можливостями та іншим маломобільним групам населення на 2009-2015 роки "Безбар'єрна Україна". Він не залишив поза увагою, зокрема, й Укази Президента України "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями" (від 18.12.2007 № 1228/2007), "Про заходи щодо розв'язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями" (від 19.05.2011 № 588/2011). Ці документи зобов'язували державні органи на місцях потурбуватися про встановлення тих же пандусів в усіх громадських будівлях. І що ж маємо насьогодні?! "Прикро, але в деякі громадські заклади, взяти хоча б найближчу до готелю "Черемош" (учасники заходу розмістилися саме в цій повністю доступній будівлі) аптеку, й досі заїхати практично неможливо, – каже Ярослав Володимирович. – Кілька годин тому я марно намагався потрапити до неї у візку. Заміть зручного пандусу з перилами тут встановили залізні рейки, і, як кажуть, за проведену роботу відчиталися повністю. Але ж ними ні наверх виїхати не можна, ні донизу з'їхати, щоб не впасти! В основному залишаються на місцях і високі бордюри, через які інвалідному візку ні на тротуар виїхати, ні спуститися з них на дорогу.

– Одразу з після проведення минулорічного семінару, – констатує Валентина Добридіна, представниця НАІУ в Чернівецькій області, голова Чернівецької обласної громадської організації осіб з інвалідністю-візочників "Лідер", – за підсумками аудиту доступності відрізку вулиці Комарова, що в Чернівцях, який проводили учасники заходу, було виділено два паркувальних місця для транспорту людей з інвалідністю, понижено кілька бордюрів, які ведуть до "Гастроному" та на перетині вулиці, зручно розмістили таксофон, і тепер він доступний. У місті стало значно більше інформаційних табло та піктограм з міжнародними символами доступності стосовно місць розташування пандусів, кнопок виклику персоналу, альтернативних входів до будівель тощо. До речі, за нашим усним проханням знесено бордюр при вході й до готелю "Черемош".

– Так, працювати нам є над чим! Особливо турбує стан з доступністю в наших закладах охорони здоров'я. До багатьох відділень Чернівецької обласної лікарні людям з інвалідністю потрапити практично неможливо, – невтішно каже Валентина Петрівна, – бо вони знаходяться вище першого поверху, і ні ліфта, ні підйомника тут немає. Частина лікарів в обласній поліклініці приймають людей на другому поверсі, і туди нам не добратися. До обласного Центру медико-соціальної експертизи, що на вулиці Руській, 7, взагалі добратися неможливо. З вулиці, а ширина тротуару тут менше метра, до приміщення веде висока сходинка, і далі – стрімкі сходи доверху. Так, допомогу в цьому нам пропонують! Але ж ми не хочемо, щоб працівники заносили нас на руках до приміщення (іншого варіанту поки не пропонують)! Але ж саме очікування на обслуговуючий персонал, і власне весь такий процес вважаю принизливим для гідності людини. Або ще нам кажуть, що спеціалісти виїжджатимуть конкретно до наших домівок. Ні, і на таке відповім: не треба порушувати наші права на незалежний спосіб життя, на нашу мобільність, на наше право вибору.

Усім бажаючим на цьому семінарі було надано слово. Говорили про наболіле, про здобутки, про перші кроки на шляху щодо досягнення доступності. Управлінці, а їх тут було багатенько, обіцяли з часом залагодити всі ці питання. І хоча в таке віриться важко, все ж вірити хотілося, адже, врешті-решт, має ж колись щось та й змінитися на краще. З усього, ми вже досягли критичної точки, і маємо впевнено підійматися вгору.

Доступність до Чернівецького ліцею № 4 та автовокзалу

Відбувся аудит (перевірка) доступності для маломобільних груп населення до багатопрофільного ліцею № 4 Чернівецької міськради та центрального автовокзалу. Для цього учасники нинішнього семінару поділилися на дві групи. Певне, не було того дня в місцях, куди слідували люди з інвалідністю, жодного байдужого обличчя... Перехожі на вулицях міста та пасажири, які чекали на міжміські автобуси, з цікавістю спостерігали, як візочники їхали не завжди зручними тротуарами. Долаючи зависокі бордюри (похилі з'їзди мають 5 см., за норми – 2,5 см), спускалися з них на проїжджу дорогу, вкриту калюжами (перед цим у місті падав дощ, а зливна каналізація, як і скрізь, працює не справно). І в ліцеї, і на автовокзалі вони щось заміряли, і щось відмічали у своїх блокнотах.

Щодо доступності в ліцеї, то, зокрема, із трьох робочих входів до приміщення умовно доступним є лише один. Пандус, поруччя, висота вхідного порогу не відповідають державним будівельним нормам. Усі двері в приміщенні, а вони завузькі для проїду візків (треба не менше 80 см.), мають високі пороги, не відповідає нормативам туалетна кімната тощо. Як сказав Ярослав Починок, директор ліцею, будівлі школи понад 40 років, і практично неможливо вирішити питання її повної доступності. Діти з інвалідністю тут не навчаються, та виникає проблема, коли на батьківські збори до школи потрібно потрапити матері одного з учнів, яка користується інвалідним візком. Для цього є тимчасовий пандус, але він надто громіздкий, займає багато місця на сходах. Директор пообіцяв за можливості зробити повністю доступним перший поверх школи, а для цього, передусім, зменшити висоту дверних порогів (є такі, що мають й 6-12 см, а треба 2 см).

На автовокзалі все було набагато складніше. Здавалося б, спочатку справи рухалися й добре: тут є організований пішохідний перехід, а світлофор має табло відліку часу. Бордюри опущені, і є можливість без перешкоди виїхати на тротуар. Без особливих проблем можна проїхати від пішохідного переходу до головного входу автовокзалу і виїхати на майданчик перону. Щоправда, автобуси зупиняються на значній відстані від нього, й здоровим людям буває важко в транспорт ввійти. Біля приміщення автовокзалу є пандус з поручнями, але й вони не відповідають нормам. І до віконечка касира людині у візку не дотягнутися. Зате майже біля підлоги є наклейка "Кнопка виклику чергового для допомоги людини з інвалідністюм". І таке принижує гідність людини з інвалідністю. Подібне можна продовжувати і продовжувати. Загалом, працювати тут є над чим.

Дещо зупинюся на громадській вбиральні. Заїхати до неї людям у візку ще якось й можна (є пандус), але одразу ж за порогом на відвідувачів чекає яма-пастка, закладена побитою цеглою. Ця яма прикрита шматком жерсті ("хороша" тут техніка безпеки!). До туалетної кабінки веде дуже висока сходинка, туди на візку й не доберешся. І руки людям з інвалідністю тут не помити, бо сушарка знаходиться досить високо. І в дзеркало, а воно теж недосяжне, бо розміщене на значній висоті, не подивитися. Зате невідомо для чого на стелі вмонтована камера відеоспостереження...

***

Загалом, тут все, як і скрізь. А хотілося б, щоб вже ставало інакше. Тому, незважаючи на труднощі в дорозі, бо й на залізничних вокзалах, і в потягах не все гаразд з доступністю, вирушають на подібні заходи люди з інвалідністю. Їдуть, аби не дати спокою тим, хто має про них належно турбуватися. Аби ще і ще раз нагадати відповідальним особам, що вони мають виконувати свою роботу відповідально.

Ольга Шкрупська

Київ – Чернівці – Київ
Фото автора

Початок роботи семінару, виступає Наталя Скрипка

Початок роботи семінару, виступає Наталя Скрипка

Фото на згадку: після аудиту в ліцеї № 4

Фото на згадку: після аудиту в ліцеї № 4

  Категорія:
написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар

Напишіть відгук