Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної Ради проєкт закону «Про затвердження Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018 роки».

У пояснювальній записці щодо цього документа, зокрема, зазначено: сучасний стан промислової безпеки та охорони праці на виробництві, що визначається певним рівнем виробничого травматизму та професійної захворюваності, потребує реалізації заходів, які мають бути спрямованими на зменшення кількості аварій, нещасних випадків і професійних захворювань. «Яких саме заходів?» — поцікавився «Кур’єр», попросивши прокоментувати законопроєкт голову Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та осіб з інвалідністю Валерія Сушкевича.

— Здорове населення — активні учасники трудового процесу, результатом якого є наповнення Пенсійного та усіх інших соціальних фондів, — каже Валерій Сушкевич. — Цей процес стосується і процедури оплати листів непрацездатності та й узагалі будь-яких видів соціальних виплат, а також і питання пенсійного віку. Загальновідомо, що в Україні відбувається депопуляція населення, демографічна криза. На цьому тлі постійно збільшується кількість людей з інвалідністю. На відкритому ринку праці поступово зменшується кількість людей працездатного віку із задовільним станом здоров’ям. Це наслідок того, що в країні немає належної профілактики професійних захворювань та нівелюються норми охорони праці.

Профілактика професійних захворювань, на думку голови Комітету, є набагато ефективнішою і менш витратною, ніж лікування чи реабілітація. Натомість витрати загальнодержавної скарбниці соціального забезпечення зростають. Незважаючи на певні позитивні зрушення в економіці, становище у сфери охорони праці залишається нестабільним, рівень виробничого травматизму ще досить високий порівняно з більшістю розвинутих країн світу. Тому саме час удатися до конкретних кроків із розширення можливостей профілактики профзахворювань. Валерій Сушкевич вважає, що український уряд має не тільки зосередити увагу на пільгах для працівників виробництв зі шкідливими умовами праці, але й сформувати нові підходи та вимоги для таких виробництв із метою зменшення шкідливого впливу на стан здоров’я працюючих.

— В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, наразі в країні працюють майже 28% загальної кількості штатних працівників, — каже голова Комітету. — Така ситуація кардинально впливає на пенсійну систему та систему соціального захисту загалом, адже понад 17 тис. осіб щороку стають людини з інвалідністюми через небезпечні умови праці. Крім того, від 20 до 40% усіх випадків утрати працездатності спричинені захворюваннями, що безпосередньо чи опосередковано пов’язані з незадовільними умовам праці.

Отже, наголошує Валерій Суш­кевич, сучасний стан охорони праці потребує вжиття заходів загальнодержавного масштабу, оскільки стосується практично всіх видів економічної діяльності, охоплює весь виробничий потенціал країни та істотно впливає на сталість її економічного розвитку.

Пенсійний кур’єр №14(516)
5-11 квітня 2013р.