У нас слово «даун» образливе. Так не має бути — фільм про дітей з синдромом

29 Червня 2017 Друкувати цю новину

У минулому медійники — волонтери у теперішньому презентували фільм про дітей з синдромом Дауна. Що робити, якщо летів до Риму, а потрапив до Амстердама?

У нас слово «даун» образливе. Так не має бути — фільм про дітей з синдромом

Фільм під назвою «Квиток до Амстердама» про людей з синдромом Дауна представили в кінотеатрі «Жовтень». За рік до Майдану у оператора Сергія Тахмазова та його дружини режисерки Лесі Литвинової виникла ідея — зняти стрічку про любов. Але почалася революція, а згодом і війна, Сергій став волонтером на фронті, а Леся — в тилу. «А потім зрозуміли, що кіно все-таки треба показувати», кажуть автори.

«Ця історія виникла ще за рік до війни. Так сталося, що в однокласниці режисера цього фільму народилася дитина з синдромом Дауна. У мого колеги була своя кінокомпанія, він надав мені безкоштовно техніку і сказав «знімай, що завгодно». Дав залізо і я запитав Лесю, про що б вона хотіла зняти фільм. Вона мені відповіла — «про любов».

Головні герої Гліб та Світлана Махно прийшли на презентацію // Ірина Сампан/Громадське радіо

Головні герої Гліб та Світлана Махно прийшли на презентацію

Ірина Сампан/Громадське радіо

Я думаю, що фільм став зараз, під час війни, більш доречним, ніж до війни, бо потреба в якійсь людяності і любові зараз більша. Раніше кожен був у своїй мушлі», — розповів Сергій Тахмазов.

У фільмі зібрали декілька історій сімей, у яких виховують «сонячних» дітей. Вони малюють, грають на музичних інструментах, у театрі, вчаться у школі тощо. Одна з головних ідей цієї документальної картини у тому, щоб не полишати цих дітей, не соромитися їх, не накладати стигми.

«Це інтернати, будинки інвалідності, ними не займаються, їх принижують, забивають. Навіть якщо звичайною дитиною не займатися, вона буде у розвитку обмежена. У нас це спадок від «совка», це каральна психіатрія», — зауважив продюсер.

Дівчинка з синдромом Дауна малює // Ірина Сампан/Громадське радіо

Дівчинка з синдромом Дауна малює

Ірина Сампан/Громадське радіо

Одним з головних героїв фільму став Віталій Любота — театральний режисер. Він створив перший в Україні театр, де грають актори з психічними та генетичними особливостями, зокрема і з синдромом Дауна.

«Те, що ми бачили на екрані — це навіть не піввідсотка тієї енергетики, яка відходить від нього у житті. І театр у нього дуже фантастичний. Він уміє витягати з людей їхні кращі риси і акторські здібності, таких прикладів у своєму житті я ще не бачив», — каже Сергій Тахмазов.

Автори планують показувати фільм по регіональних кінотеатрах або транслювати на регіональних телеканалах, якщо такі пропозиції будуть надходити. Половина коштів, які глядачі пожертвували після прем’єри, підуть на лікування дітей з синдромом Дауна, половина для танкістів на фронт, якими уже два роки «опікується» Сергій.

Благодійні внески // Ірина Сампан/Громадське радіо

Благодійні внески

Ірина Сампан/Громадське радіо

Після прем'єри — автори і герої // Ірина Сампан/Громадське радіо

Після прем’єри — автори і герої

Ірина Сампан/Громадське радіо

«Знову ж таки, у нас слово «даун» образливе. Тут має ставлення змінитися, тому що насправді нічого складного в їхній соціалізації немає. Є невеликі фізіологічні відхилення. Кожному потрібно почати з себе. Ставлення до людей з синдромом Дауна — це дзеркало суспільства, віддзеркалення людяності», — зауважив Сергій Тахмазов.

Ірина Сампан з Києва для «Громадського радіо»

  Категорія:
написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар

Напишіть відгук