СВІТЛОФОР ІЗ ЗВУКОВИМ СИГНАЛОМ – ЦЕ ДОБРЕ, АЛЕ ДАЛЕКО НЕ ВСЕ, ЩОБ ЛЮДИ ІЗ ВАДАМИ ЗОРУ ПОЧУВАЛИСЯ ЗРУЧНО

СВІТЛОФОР ІЗ ЗВУКОВИМ СИГНАЛОМ – ЦЕ ДОБРЕ, АЛЕ ДАЛЕКО НЕ ВСЕ, ЩОБ ЛЮДИ ІЗ ВАДАМИ ЗОРУ ПОЧУВАЛИСЯ ЗРУЧНО
15 Травня 2014
Друкувати цю новину

ltava

У Полтаві на перехресті вулиць Фрунзе і Чапаєва світлофор обладнали звуковим сигналом. Люди з вадами зору вдячні за турботу. Та все ж, говорять, це для них лише крапля в морі. Адже на Полтавщині, за даними обласного комітету доступності осіб з інвалідністю, більше тисячі об’єктів не обладнані засобами доступності. Що болить людям із вадами зору, що породжує у них почуття неповноцінності і меншовартості?

Дехто з них з народження не бачив сонця, в інших зір забрала недуга. Часто безпомічні люди з білою тростинкою на вулиці шукають дорогу чи до магазину, чи до лікарні чи просто до своєї домівки. Вони відчувають себе безпорадними через відсутність засобів доступності у громадських місцях.

Марина Бабець, голова правління обласного осередку ВМГО осіб з інвалідністю із вадами зору «Генерація успішної дії»:

– Відсутні звукові маячки на входах у лікарню і усіх установах. Ви зараз спілкуєтеся з людьми, які мають орієнтованість в просторі. А є ж люди, що мають низький рівень орієнтованості. Їм дуже важко, їм просто необхідні засоби доступності.

Навіть у Полтаві, де є підприємство Українського товариства сліпих,а отже щодня його працівникам доводиться добиратися на роботу, звукові світлофори можна перелічити на пальцях. По вулиці Фрунзе на зупинці «Фурманова» його обладнали кілька років тому. Тепер такий з»явився і на зупинці «Чапаєва».

Хоча це, говорять люди із вадами зору, лише крапля в морі для міста обласного значення.
Віталій Вельгус, член правління обласного осередку ВМГО осіб з інвалідністю із вадами зору «Генерація успішної дії»:

– Хотілося, щоб встановили такий світлофор на автовокзалі. Бо там дуже інтенсивний рух і якраз не вистачає звукового світлофору.

Незручно людям із вадами зору користуватися і громадським транспортом, адже ні у тролейбусах, ні у автобусах, а тим більше маршрутках не враховують їхніх елементарних потреб.

Світлана Яцюк, голова наглядової ради обласного осередку ВМГО осіб з інвалідністю із вадами зору «Генерація успішної дії»:

– Хотілося б, щоб у автобусах оголошували зупинки, бо у деяких їх або взагалі немає, або просто не чути.

Люди, які не бачать від народження, розповідають активісти громадської організації, краще орієнтуються у просторі. Але ж серед осіб з інвалідністю по зору чимало таких, які втратили здатність бачити внаслідок цукрового діабету чи інших хвороб. От саме їм найважче пристосуватися до нових умов життя.

Марина Бабець, голова правління обласного осередку ВМГО осіб з інвалідністю із вадами зору:

-Хотілося б звернутися до усіх полтавців. Якщо побачите людини з інвалідністю з білою тростинкою, не проходьте повз. Скільки б не було засобів доступності, ми все одно потребуємо людської допомоги.

КОР: До того ж часто водії маршрутних транспортних засобів створюють перешкоду для пішоходів – зупиняються прямісінько на пішохідному переході. Тоді людям доводиться обходити 10-метрові автобуси. Хоча за правилами дорожнього руху – зупинка ближче ніж за 10 метрів до пішохідного переходу заборонена, а на ньому тим паче. Найбільше через це страждають люди з вадами зору.

Полтавська ОДТРК Лтава + Відео

  Новина має такі "мітки":
  Категорія: