Слід жити як слід!

Слід жити як слід!
2 Серпня 2017
Друкувати цю новину

24-28 липня в Буковелі Івано-Франківської області відбувся регіональний семінар з питань реабілітації та абілітації людей з інвалідністю в громадах. 

Стаття 25  Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю «Держави-учасниці вживають, зокрема за підтримки з боку інших осіб з інвалідністю, ефективних і належних заходів для того, щоб надати особам з інвалідністю можливість для досягнення й збереження максимальної незалежності, повних фізичних, розумових, соціальних та професійних здібностей і повного включення й залучення до всіх аспектів життя. Із цією метою держави-учасниці організовують, зміцнюють та розширюють комплексні абілітаційні та реабілітаційні послуги й програми, особливо у сфері охорони здоров’я, зайнятості, освіти й соціального обслуговування, таким чином, щоб ці послуги та програми»

24-28 липня в Буковелі Івано-Франківської області відбувся регіональний семінар з питань реабілітації та абілітації людей з інвалідністю в громадах. Організаторами виступили  ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» та Івано-Франківська громадська організація «Слід» за підтримки  ТК «Буковель».

Метою даного заходу було обговорення сучасного стану реабілітації та абілітації в Україні, обмін досвідом роботи громадських організацій людей з інвалідністю з даних питань  та участь у практичних заняттях, які допомагають відпрацювати максимальну незалежність  та включення осіб з інвалідністю до всіх  послуг на рівні з іншими.

Слід жити як слід!

На запрошення організаторів в роботі семінару прийняли участь   41 представник громадських об’єднань осіб з інвалідністю з різних регіонів України: Житомирська, Чернівецька, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Київська  області та м. Київ. Більше половини учасників представляли Гуцульський край.

Відкрила семінар Генеральний секретар НАІУ Вікторія Назаренко, яка передала вітання та побажання плідної роботи від Голови Національної Асамблеї осіб з інвалідністю України, Уповноваженого Президента  України з прав людей з інвалідністю Валерія Сушкевича. Наголосила на актуальності питань реабілітації та абілітації в період реформ децентралізації влади, медичної та пенсійної та ролі громадських об’єднань у цьому процесі.

Обговорюючи питання  реабілітації учасники погодились з тим, що в Україні:

  • відсутня цілісна система надання реабілітаційних послуг, «реабілітаційні послуги надаються різними відомствами, але як надаються? Це питання номер один – якість послуг. Командна робота фахівців, а не робота спочатку одного фахівця, потім іншого…Так можна півжиття реабілітуватись».
  • існуюча система є застарілою «її не можна навіть назвати системою. Багато з нас, присутніх на цьому семінарі, вже більше 10 років пересуваються на колясках і ми до цього часу «сприймає реабілітацію, як поїздку в санаторій».
  • необхідно змінювати ставлення до питань «інвалідності». «Помінявши термін «інвалід» на «особа з інвалідністю» ще не означає, що ми змінили систему… Система реабілітації має бути розрахована на кожну людину, яка її потребує».
  • необхідно змінювати законодавство, відповідно до міжнародних стандартів і рекомендацій ВООЗ. «Перед тим, як щось змінювати, необхідно виробити єдине бачення серед політиків, фахівців, користувачів з питань побудови «системи». Нині, ми все реформуємо, і це дуже складно – все одночасно і відразу. Беручи участь в різних заходах мені здається, що іноді ми не до кінця розуміємо в чому полягає те реформування. Нам всім потрібно не соромитись вчитись і не боятися сказати, що я не розумію в чому сутність тієї чи іншої реформи. І мені мають розказати – бо я користувач. Це обов’язок держави. Але найстрашніше, коли сутність реформування не розуміють самі посадові особи.»
  • «є позитивні практики роботи міждисциплінарних команд в питаннях реабілітації у різних відомствах, але мало хто про це знає.
  • громадські організації людей з інвалідністю  мало залучають  до формування політики, зокрема на місцевому рівні  «запросять на круглий стіл з обговорення «якогось» питання і на цьому все. Іноді все вже вирішено».
  • суттєвого значення потребує реформування системи МСЕК «Індивідуальна програма заповнюється досить формально. Ми надаємо консультації особам з інвалідністю, бо багато з них не знають і не розуміють, чому важливо правильно заповнювати ІПР, а лікарям  все одно».

Слід жити як слід!

Найбільшої складності викликало в учасників  питання : «Наведіть три позитивні приклади  надання реабілітаційних послуг на рівні вашої громади / області/ міста». Більшістю  голосів дійшли згоди, що позитивним може бути: поліпшення забезпечення технічними засобами реабілітації: надання права на самостійний вибір візка (18 учасників семінару пересувались на інвалідних колясках), Однак складним залишається питання якості цих візків та правильності його підбору. Тільки 4 учасника  з 18 використовують інвалідну коляску, яка була видана їм за рахунок держави!»

Учасники семінару обговорили питання функціонування Центрів реабілітації, наголошуючи на необхідності їх наближення до «клієнта-користувача» послуг та запровадження на базі цих закладів комплексності підходу до реабілітації. При цьому всі учасники наголосили, що результатом такого підходу повинно стати працевлаштування.

Звичайно,  не залишились  без уваги  учасників питання «архітектурної доступності»  самого  гірського – лижного  курорту Буковель і чи  можуть люди  з інвалідністю отримати  послуги на рівні з іншими відпочиваючими.

В рамках семінару відбулася зустріч з народним депутатом України Олександром Шевченко. Учасники семінару попросили підтримали законопроєкти, що вже зареєстровані у Верховній Раді  України та направлені на вирішення проблем працевлаштування та зайнятості осіб з інвалідністю.  «Я однозначно лобіюватиму інтереси людей  з інвалідністю, адже вони, такі ж як усі. Наше завдання сьогодні сконцентрувати зусилля держави в плані виділення коштів на оздоровлення та реабілітацію і спрямувати їх на конкретні справи, а не розпилювати на дрібниці!» – зазначив народний депутат.

Сюрпризом для учасників семінару стало знайомство та фото сесія з чемпіоном світу з боксу Олександром Усиком, який проводить тренування в Буковелі.

Організатори висловлюють колективу ТК «Буковель» та особисто Олександру Шевченку, подяку за надану організаційну та фінансову підтримку  у вигляді знижок на оплату послуг для проведення семінару.

З відгуків учасників:

Марія, Чернівці: «Як пройшов мій робочий тиждень?) Чудово! З 24 до 28 липня разом з колегами попрацювали на семінарі-тренінгу для фахівців громадських організацій людей з інвалідністю з питань організації реабілітаційних програм на рівні громади. У голові так багато думок, що важко висловити всі. Тож буду писати про все і потрошку! Тож про роботу. Ми довго обговорювали якою ж має бути реабілітація на місцевому рівні в умовах децентралізації. Це доволі довгий та не простий процес. Оскільки у кожного своє бачення, та підхід. Але ми маємо розробити єдину систему реабілітації, яка легко буде втілюватися на місцях. Ви знаєте всі ці дні бувши в Буковелі, я бачила як змінюються погляди та реакції людей котрі відпочивали там. Це такий собі момент інклюзії, коли різні люди проводять дозвілля разом!»

Ірина, Івано-Франківська область:  «На семінарі для фахівців громадських організацій людей з інвалідністю з питань організації реабілітаційних програм на рівні громади багато обговорювали питання якою ж має бути реабілітація на місцевих рівнях в умовах децентралізації.  Як розробити єдину систему реабілітації, яка легко буде втілюватися на місцях. А також було багато питань по законопроєктах які регулюють життя та діяльність людей з інвалідністю. Це були насичені цікавою інформацією дні. Що змінює моє бачення на діяльність НАІУ, яка робить багато роботи для людей з інвалідністю на національному рівні. Щиро тішить ще те що завдяки тому, що семінар проходив в Буковелі ми змогли поєднати роботу з активним відпочинком в горах. Спасибі НАІУ  та ГО “СЛІД” за чудовий семінар!»

Валентина, Чернівецька область: «З великим задоволенням ми прийняли участь в заході. Тема дуже важлива та актуальна на сьогоднішній день.  Що таке реабілітація? Яка буває реабілітація? Хто має право отримувати реабілітацію в центрах? Які документи захищають право осіб з інвалідністю та без інвалідності на реабілітацію? Що робити щоб покращити реабілітаційні послуги? Які найважливіші проблеми існують в напрямку реабілітації? – Такі питання, та ще безліч інших питань обговорювали на семінарі-тренінгу. Корисно  отримати знання від професійних тренерів та поділитися своїм досвідом та спостереженнями щодо реалізації права на реабілітацію в Чернівецькій області. Команда учасників семінару була потужною, тому обговорювати, знаходити шляхи вирішення проблемних питань та писати рекомендації було дуже  цікаво. Дякуємо організаторам за високий рівень та небайдужість . Вірю, що спільною роботою ми досягнемо гарних результатів  та в нашій країні, області людям з інвалідністю не потрібно буде шукати інформацію та дізнаватися де можна пройти реабілітацію. Вірю, що держава буде мати фахівців та почне працювати правильно для того щоб кожна людина могла реалізувати своє право на реабілітацію будь яку, чи професійну, чи медичну, чи фізичну , чи психологічну.»

Неля, Житомир: «Всі дні, які ми працювали на семінарі, говорили про законодавство яке існує в питанні реабілітації, обмінювались досвідом, думками. Вчились, як працювати з виконавчою владою з питань реабілітації. Говорили, як маємо працювати в умовах децентралізації, як вміло використати цей момент для нас,бо гроші “пішли” на місця. Ми вчилися і проговорювали цікаві моменти співпраці. Але коли я на власному досвіді відчула, що таке реабілітація в умовах цивілізації!!! Вперше (після Євпаторійського центру НКСІУ) я не використувала допомогу супроводжуючих – у  комплексі VODA, де багато басейнів, саун, соляних кімнат, туалетних кімнат, лежаків, було все зручно та доступно. Не повірила, що я в Україні. А коли мене, група сервісу комплексу, занурила до басейну, використовуючи підйомник. Я відчула себе “зіркою”, противно, звичайно. Оточуючі почали мене знімати, робити селфі. Якийсь такий “шухер” навели. Звичайні речі які використовують у світа багато років, для нас, поки що є диковинка. Зручно, незалежно і приємно, не повірила, що у себе в країні. Тішилася реабілітаційними моментами і отримувала задоволення.  І зрозуміла, що оточуючих ще довго нам прийдеться навчати. Дякую за працю і навчання працівників комплексу VODA, нашому колезі Миколі Макару. Бо коли нам зручно і комфортно, то хтось над цим попрацював!»

Микола Макар, співорганізатор заходу « “Слід – жити як СЛІД. Таке гасло нашої організації. Так працюємо і ми! Дякую всім за співпрацю!»

  Категорія: