НАІУ щодо законопроекту № 9431

12 Лютого 2019 Друкувати цю новину

Національна Асамблея людей з інвалідністю України  відповідно до листа Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю від 11.01.2019 № 04-35/03-18(6520), розглянула проект  Закону України «Про внесення змін до Закону України  «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»” (реєстр.№ 9431) та повідомляє про наступне.

В пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що метою розробки проекту Закону є впровадження норм Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та Директиви Ради № 2000/78/ЄС від 27.11.2000, що встановлює загальну систему рівного ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності, для забезпечення права на працю людей з інвалідністю без дискримінації, у тому числі підтримки роботодавців та людей з інвалідністю для забезпечення розумним пристосуванням на робочому місці.

Але детально ознайомившись з текстом проекту Закону маємо велику стурбованість, що його реалізація буде сприяти заявленій меті законопроекту з наступних причин.

На сьогодні в Україні єдиним можливим джерелом державної підтримки фінансування створення робочих місць для осіб з інвалідністю на підприємствах різних форм власності є кошти адміністративно-господарських санкцій, що надходять до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд) від роботодавців за нестворення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Ці кошти використовуються Фондом на фінансову допомогу (поворотну та безповоротну) роботодавцям різних форм власності, зокрема, і підприємствам громадських організацій осіб з інвалідністю; фінансування центрів комплексної реабілітації осіб з інвалідністю; фінансування витрат на професійне навчання тощо. Законопроект, на відміну від чинного Закону, передбачає надання фінансової допомоги та дотації роботодавцям та особам з інвалідністю на забезпечення розумного пристосування робочого місця, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та фінансування функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів реабілітації тощо. При цьому термін «розумне пристосування» використовується в значенні наведеному в Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та може передбачати різні обов’язки роботодавців (починаючи від придбання адаптаційного обладнання або його модифікації, пристосувань, програмного забезпечення, зміни/перегляду посадових обов’язків та завершуючи зміною робочого графіку тощо). Тобто, законопроект чітко не встановлює, які конкретно заходи в рамках створення «розумного пристосування» можуть бути профінансовані за рахунок коштів Фонду.

Також зазначаємо, що значна частина працівників з інвалідністю для реалізації права на працю не потребує заходів розумного пристосування. І на сьогодні їх зайнятість може бути підтримана за рахунок коштів Фонду (спецфонд державного бюджету) шляхом технічного оснащення або переоснащення підприємства громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

У законопроекті пропонується, що цей напрямок буде фінансуватися за рахунок коштів державного бюджету та благодійних внесків, що надходять до Фонду. При цьому кошти державного бюджету (загальний фонд), що надходять до Фонду використовують виключно на реалізацію загальнодержавних програм соціального захисту осіб з інвалідністю, що затверджені законодавством України про державний бюджет на відповідний рік, зокрема забезпечення технічними засобами реабілітації. санаторно-курортне лікування, фінансування заходів дитячої реабілітації, закупівля спецавтотранспорту тощо. Щодо благодійних внесків, то протягом щонайменше останніх   5 років, такі кошти до Фонду взагалі не надходили. Тому, у разі реалізації цієї норми, це фактично позбавить підприємства громадських об’єднань осіб з інвалідністю можливість отримати державну підтримку для створення робочих місць для осіб з інвалідністю, призведе до неможливості фінансувати заходи для підвищенню рівня конкурентоздатності осіб з інвалідністю на ринку праці.

На нашу думку, на практиці не можливо буде реалізувати норму, запропоновану у ст.19 законопроекту, щодо зарахування нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствам різних форм власності шляхом укладання договорів на виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, які виготовляються безпосередньо особами з інвалідністю 1 групи та особами з інвалідністю внаслідок психічного здоров’я. У зв’язку з тим, що на  підприємствах громадських організацій осіб з інвалідністю працює понад 50% працівників з інвалідністю різних нозологій та категорій, а їх податкова, бухгалтерська, статистична та інша звітність не передбачають відокремлення/обліку безпосереднього внеску у виробництво товарів (послуг, робіт) конкретно осіб, що мають 1 групу інвалідності та осіб, що мають психічні порушення. При формуванні ціни враховуються всі витрати підприємства.

Потребують визначення, уточнення або приведення у відповідність до чинного законодавства окремі терміни, що використовуються в тексті законопроекту, зокрема:

- термін «громадські організації» на «громадські об’єднання» (відповідно до Закону України «Про об’єднання громадян»);

- «особи внаслідок психічних захворювань»,  «особи внаслідок психічного розладу», «психо-соціальних порушень» - до єдиного терміну;

- «позитивні дії», «надмірний тягар для роботодавця»  тощо.

У зв’язку з вищевикладеним, вважаємо, що законопроект реєстр. № 9431 потребує суттєвого доопрацювання за участю фахівців Міністерства соціальної політики, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, роботодавців та громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

  Категорія:
написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар

Напишіть відгук